- •Курс лекцій
- •Лекція 1.1 Властивості рідин та газів. Основне рівняння статики
- •2.Основні властивості рідин та газів
- •3. Основні рівняння гідростатики.
- •Лекція 1.2 Епюри гідростатичного тиску.
- •1. Види тиску
- •2. Прилади для вимірювання тиску (п’єзометри та вакуумметри).
- •Визначення сили тиску на криволінійні поверхні.
- •Епюри гідростатичного тиску.
- •Тиск рідини на плоскі та криволінійні поверхні.
- •4. Закон Архімеда. Гідравлічні машини.
- •Гідравлічні машини.
- •Лекція 2.1 Закони руху рідини.
- •Рівняння нерозривності потоку рідини
- •2. Рівняння Бернуллі для потоку ідеальної та реальної рідини.
- •Рівняння Бернуллі для усталеного потоку реальної рідини
- •Лекція 3.1. Рівняння Бернуллі для газів.
- •. Рівняння Бернуллі для потоку газу
- •2 Практичне застосування рівння Бернуллі.
- •2 1 S1 2 s2 h2 h сопло .1. Водомір Вентурі. (для виміру витрати рідини)
- •2.2. Трубка Піто (трубка повного напору)
- •Ствол-водомір
- •Види втрат напору.
- •2.1. Місцеві втрати напору.
- •1. Раптове розширення:
- •2. Дифузор:
- •3. Конфузор:
- •1. Метод розмірностей для визначення втрат напору по довжині.
- •2. Втрати напору при рівномірному русі рідини.
- •Основне рівняння рівномірного руху:
- •Коефіцієнт с можна визначити за наступними формулами :
- •3. Втрати напору при ламінарному русі.
- •4. Гідравлично гладкі та шорсткі труби.
- •Коефіцієнт гідравлічного тертя.
- •Втрати напору в пожежних рукавах.
- •Висновок по лекції.
- •4.6. Розрахунок трубопроводів.
- •1. Класифікація трубопроводів
- •2. Гідравлічний розрахунок трубопроводів
- •3. Розрахунок газопроводів з малим перепадом тиску
- •4. Розрахунок газопроводів при великих перепадах тиску.
- •Рух газу нерівномірний – це витікає з рівняння нерозривності:
- •Тоді рівняння Бернуллі у диференціальній формі має вигляд:
- •Так як більшість газопроводів прокладають у грунті, і без теплоізоляції – то проходить процес теплообміну між газом і навколишнім середовищем. Тоді рух газу можна прийняти ізотермічним.
- •Лекція 5.1. Гідравлічний удар в трубопроводах і пожежних рукавах
- •2.Гідравлічний удар в трубах.
- •Відношення швидкість розповсюдження ударної
- •У залежності від співвідношення часу повного пробігу хвилі (іноді цей час називають фазою удару) і часу tе розрізняють удар прямий і непрямий.
- •6. Підвищення напору при прямому гідравлічному ударі
- •7. Підвищення напору при непрямому гідравлічному ударі
- •Найбільший тиск при гідравлічному ударі
- •Лекція 6.1. Витікання рідин та газів через отвори
- •1. Класифікація отворів
- •2. Витікання рідини із круглого отвору (малого отвору при постійному напорі)
- •3. Витрати газу при витіканні через отвори.
- •Лекція 6.2. Витікання рідин та газів через насадки
- •1. Класифікація насадків.
- •Конічні насадки, що сходяться
- •2. Насадки для пожежних стволів.
- •Лекція 6.3. Витікання рідин через короткі труби.
- •1 Формули для розрахунку напору та витрат рідини.
- •2. Визначити висоту розташування насоса над рівнем води:
- •3.3. Розрахунок сифонного водопроводу.
- •Лекція 7.1. Гідравлічні струмені
- •1. Класифікація струменів:
- •2. Траєкторія суцільного струменя
- •Теоретична траєкторія суцільного струменя.
- •3. Формули для розрахунку суцільного струменя.
- •3.1. Вертикальний струмінь.
- •Висота вертикального суцільного струменя визначається по формулі Люгера (аналогічна теоретичній формулі):
- •Максимальна висота струменя спостерігається при наступному значенні н:
- •3.2. Похилі струмені.
- •Лекція 7.2 Реакція струменя. Розпилення струменя.
- •2. Способи розпилення струменя.
- •3. Затоплені струмені
- •1. Класифікація насосів.
- •2. Основні робочі параметри та їх характеристики насосів
- •2.1 Основні робочі параметри
- •2.2. Робочі характеристики насосів.
- •2.2.1 Зміна характеристик насоса (при зміні частоти обертання, геометричних розмірів робочого колеса, в’язкості рідини).
- •3. Робота насосів на мережу
- •Лекція 8.2 Подача води до місця пожежі
- •1. Схеми насосно – рукавних систем.
- •2. Визначення напору рукавної системи
- •3. Визначення витрат та кількості рукавів
- •Лекція 8.3. Паралельна робота насосів та трубопроводів.
- •1. Перекачка води автонасосами
- •Напір насоса що перкачує рідину:
- •2. Схеми подачі води на лафетні стволи
- •Розглянемо кожну задачу
Відношення швидкість розповсюдження ударної
хвилі.
Тоді формула (7) приймає вигляд:
(8)
де р - питома маса води
V - швидкість її руху
С - швидкість розповсюдження ударної хвилі.
Знайдемо збільшення напору розділивши ΔР на
(9)
.
Швидкість розповсюдження ударної хвилі
де d - діаметр трубопроводу (внутрішній),
δ - товщина стінки груби:
Ер - модуль пружності рідини;
Етр - модуль пружності стінок трубопроводу.
Вид
труб
Сталеві 0.01
Чавунні 0.02
Азбестоцементні 0.11
Вініпластові 0.68 - 0,72
Поліетиленові 1 - 1.45
Залізобетонні 0.065 - 0.09
Бетонні . 0.1-0.14
Гумові 333 - 1000
При непрямому ударі можна визначити ΔР за формулою
Н.З. Френкеля
(10)
де а – швидкість розповсюдження ударної хвилі;
tф – Т-фаза гідроудару,
tз – час закриття засувки.
(11)
(12)
Засоби боротьби із гідравлічним ударом:
повільне закривання вентилів, засувок, кранів;
для зменшення V змінюють d на D:
3) використовують запобіжні клапани, які відкриваються при збільшенні тиску;
повітряні ковпаки перед засувками;
установка дерев'яних містків над рукавними лініями;
6) на пожежних гідрантах московського типу проводять блокування відкриття пожежної колонки.
Явище гідроудару використовують для конструювання водопідйомника - гідравлічного тарану (для водопостачання в сільській місцевості)
Принцип дії гідравлічного тарану
Д М
К К
А
Вода з річки трубопроводом А подається в робочу коробку В. Клапан С відкритий. Вода зі швидкістю Vо рухається до стінок коробки. Під час руху частина води виливається (Q1). Потім клапан С під власною вагою закривається. Це перший період - розгінний. Вода заповнює робочу коробку, а дійшовши до стінки спиняється.
Тоді Vо=0. Клапан D під тиском ΔР відкривається. Вода заповнює ковпак Е (з повітрям). Це другий період – гідравлічний удар.
Коли повітря настільки стискається, що Рпов > Рводи вода виштовхується у трубопровід М і йде у бак К. Це третій період - робочий хід.
Коефіцієнт корисної дії тарану становить 0,4…0,85. При початковому напорі Н1=1,5…5м можна підняти воду на 40 м. (Н2=15..40м)
Висновок лекції: існує два види гідравлічних ударів (прямий і не прямий). Гідравлічний удар був досліджений Н.Є. Жуковським.
Додаток до лекції 5.1.
Гідравлічним ударом називається раптова зміна тиску в трубопроводі, викликана зміною швидкості руху води.
Робота протипожежних водопроводів сполучена зі швидким вмиканням і вимиканням значних витрат води, необхідних для пожежогасіння. У результаті цього при гідравлічних ударах можуть виникати неприпустимі підвищення тисків. Всяка причина, що викликає зміну швидкості подачі води, є одночасно причиною гідравлічного удару. Гідравлічний удар проявляється в глухому ударному звуці зі струсом водопроводу і встановленої на ньому арматури, із відкритого кінця трубопроводу спостерігаються пульсуючі струмені.
Розмір гідравлічного удару визначається тим, наскільки швидко відбувається відбір води з водопроводу. Зменшення швидкості руху води в трубах при закриванні регулюючого органа не пропорційно степені його відкриття. Найбільше скорочення витрати води відбувається на останній стадії закриття. Тому в розрахунках гідравлічного удару приймається не час повного закриття Тп, а ефективний час tе
Ефективний час tе, на протязі якого відбувається зміна швидкості потоку, визначається по формулі:
tе=К1 · К2· Тп
де tе - ефективний час;
К1- коефіцієнт, що враховує час холостого ходу і
незначної зміни швидкості;
К2 - коефіцієнт, що враховує гідравлічні параметри системи, за допомогою якої проводиться подача води до місця пожежогасіння;
Тп - повний час, необхідний для відкривання.
В табл. 1 приведені значення К1, Тп та S* для гідрантів і пожежної колонки.
Таблиця 1
Регулюючий орган |
Тп, сек |
К1 |
S* |
Гідрант Гідрант, сполучений із водорозбірною колонкою Шибер пожежної колонки |
10-12 16-18
12-14 |
0,35 0,62
0,53 |
0,0013 0,0182
0,0317 |
В табл. 2 приведені значення К2 у залежності від коефіцієнта , що характеризує відношення загального гідравлічного опору системи S до гідравлічного опору регулюючого органа S*
Таблиця 2
|
1 |
3 |
5 |
10 |
15 |
20 |
30 |
40 |
50 |
100 |
К2 |
1 |
0,7 |
0,6 |
0,45 |
0,37 |
0,32 |
0,25 |
0,2 |
0,175 |
0,14 |
Загальний гідравлічний опір складається з гідравлічних опорів водопроводу, регулюючою органу, рукавних систем і стволів.
