- •Курс лекцій
- •Лекція 1.1 Властивості рідин та газів. Основне рівняння статики
- •2.Основні властивості рідин та газів
- •3. Основні рівняння гідростатики.
- •Лекція 1.2 Епюри гідростатичного тиску.
- •1. Види тиску
- •2. Прилади для вимірювання тиску (п’єзометри та вакуумметри).
- •Визначення сили тиску на криволінійні поверхні.
- •Епюри гідростатичного тиску.
- •Тиск рідини на плоскі та криволінійні поверхні.
- •4. Закон Архімеда. Гідравлічні машини.
- •Гідравлічні машини.
- •Лекція 2.1 Закони руху рідини.
- •Рівняння нерозривності потоку рідини
- •2. Рівняння Бернуллі для потоку ідеальної та реальної рідини.
- •Рівняння Бернуллі для усталеного потоку реальної рідини
- •Лекція 3.1. Рівняння Бернуллі для газів.
- •. Рівняння Бернуллі для потоку газу
- •2 Практичне застосування рівння Бернуллі.
- •2 1 S1 2 s2 h2 h сопло .1. Водомір Вентурі. (для виміру витрати рідини)
- •2.2. Трубка Піто (трубка повного напору)
- •Ствол-водомір
- •Види втрат напору.
- •2.1. Місцеві втрати напору.
- •1. Раптове розширення:
- •2. Дифузор:
- •3. Конфузор:
- •1. Метод розмірностей для визначення втрат напору по довжині.
- •2. Втрати напору при рівномірному русі рідини.
- •Основне рівняння рівномірного руху:
- •Коефіцієнт с можна визначити за наступними формулами :
- •3. Втрати напору при ламінарному русі.
- •4. Гідравлично гладкі та шорсткі труби.
- •Коефіцієнт гідравлічного тертя.
- •Втрати напору в пожежних рукавах.
- •Висновок по лекції.
- •4.6. Розрахунок трубопроводів.
- •1. Класифікація трубопроводів
- •2. Гідравлічний розрахунок трубопроводів
- •3. Розрахунок газопроводів з малим перепадом тиску
- •4. Розрахунок газопроводів при великих перепадах тиску.
- •Рух газу нерівномірний – це витікає з рівняння нерозривності:
- •Тоді рівняння Бернуллі у диференціальній формі має вигляд:
- •Так як більшість газопроводів прокладають у грунті, і без теплоізоляції – то проходить процес теплообміну між газом і навколишнім середовищем. Тоді рух газу можна прийняти ізотермічним.
- •Лекція 5.1. Гідравлічний удар в трубопроводах і пожежних рукавах
- •2.Гідравлічний удар в трубах.
- •Відношення швидкість розповсюдження ударної
- •У залежності від співвідношення часу повного пробігу хвилі (іноді цей час називають фазою удару) і часу tе розрізняють удар прямий і непрямий.
- •6. Підвищення напору при прямому гідравлічному ударі
- •7. Підвищення напору при непрямому гідравлічному ударі
- •Найбільший тиск при гідравлічному ударі
- •Лекція 6.1. Витікання рідин та газів через отвори
- •1. Класифікація отворів
- •2. Витікання рідини із круглого отвору (малого отвору при постійному напорі)
- •3. Витрати газу при витіканні через отвори.
- •Лекція 6.2. Витікання рідин та газів через насадки
- •1. Класифікація насадків.
- •Конічні насадки, що сходяться
- •2. Насадки для пожежних стволів.
- •Лекція 6.3. Витікання рідин через короткі труби.
- •1 Формули для розрахунку напору та витрат рідини.
- •2. Визначити висоту розташування насоса над рівнем води:
- •3.3. Розрахунок сифонного водопроводу.
- •Лекція 7.1. Гідравлічні струмені
- •1. Класифікація струменів:
- •2. Траєкторія суцільного струменя
- •Теоретична траєкторія суцільного струменя.
- •3. Формули для розрахунку суцільного струменя.
- •3.1. Вертикальний струмінь.
- •Висота вертикального суцільного струменя визначається по формулі Люгера (аналогічна теоретичній формулі):
- •Максимальна висота струменя спостерігається при наступному значенні н:
- •3.2. Похилі струмені.
- •Лекція 7.2 Реакція струменя. Розпилення струменя.
- •2. Способи розпилення струменя.
- •3. Затоплені струмені
- •1. Класифікація насосів.
- •2. Основні робочі параметри та їх характеристики насосів
- •2.1 Основні робочі параметри
- •2.2. Робочі характеристики насосів.
- •2.2.1 Зміна характеристик насоса (при зміні частоти обертання, геометричних розмірів робочого колеса, в’язкості рідини).
- •3. Робота насосів на мережу
- •Лекція 8.2 Подача води до місця пожежі
- •1. Схеми насосно – рукавних систем.
- •2. Визначення напору рукавної системи
- •3. Визначення витрат та кількості рукавів
- •Лекція 8.3. Паралельна робота насосів та трубопроводів.
- •1. Перекачка води автонасосами
- •Напір насоса що перкачує рідину:
- •2. Схеми подачі води на лафетні стволи
- •Розглянемо кожну задачу
2. Траєкторія суцільного струменя
При пожежегасінні, в більшості випадків використовуються суцільні струмені, які отримують з допомогою ручних та лафетних пожежних стволів. Такі струмені найбільш ефективні при гасінні пожеж в будинках різного призначення, на відкритих площах (технологічні установки, склади лісоматеріалів, пожежі в лісах, хлібні масиви та ін.)
У
Fin В
А
Fп G
θ
О Х
Теоретична траєкторія суцільного струменя.
Розглянемо випадок, коли водяний струмінь вилітає з насадка діаметром d з початковою швидкістю V0 і рухається в повітряному просторі подібно до твердого тіла, кинутого під кутом θ до горизонту.
На струмінь в кожній точці траєкторії (наприклад точка А) діють наступні сили:
сили інерції Fi;
сили тяжіння G;
сили опору повітря Fп.
Рівняння траєкторії суцільного струменя, на який діють вказані сили в параметричній формі може бути представлене у такому вигляді:
X = V0t Cos θ – K X /d (V02/2g) ; (1)
У = V0t Sin θ – K X /d (V02/2g) – gt2/2; (2)
де: х, у – координати частинки струменя в точці траєкторії;
х-у – система координат;
t – час;
K – коефіцієнт опору тертя в повітрі;
d – діаметр насадка;
g – прискорення сили тяжіння;
V0 – початкова швидкість струменя.
Із рівняння “х”(1) визначаємо час:
t = X/V0cos θ (1+K/d (V02/2g)) ; (3)
Підставимо час t в рівняння “у” (2) і отримаємо:
у = X tg θ – X2g/2V02 cos θ (1+ K/d (V02/2g)) ; (4)
Якщо замінити V02/2g = H (напір біля насадка), то отримаємо рівняння траєкторії струменя в загальному вигляді:
y = x tgθ – x2/4H cos2 θ(1+k/d H) ; (5)
Це рівняння представляє собою безперервну функцію f (x), яка має максимум. Після проведення математичних перетворень (визначення похідної) отримаємо критичні значення (максимальні) функції(в точці В):
XB = H Sin2θ/(1+k/d H) ; (6) УB = H Sin2θ/(1+k/d H) ; (7)
Із виразу “УB” (7) отримаємо формулу для визначення висоти вертикально- направленого струменя, якщо прийняти θ = 90о:
SB = H/(1+k/d H) ; (8)
Теоретична дальність польоту струменя Хl визначається із рівняння при У=0:
Xl = 2H Sin2θ/(1+k/d H) ; (9)
Із виразу “Хl”(6) видно, що максимальна теоретична дальність польоту струменя буде при куті θ = 45о:
Lmax=2H/(1+k/d H); (10)
Із формули видно, що теоретична траєкторія по своїй формі представляє собою параболу з вершиною в точці В (XB ; УB). При чому вісь ВВl є віссю симетрії параболи.
Формула “Lmax” (10), дає добре співпадання з дослідами, лише при напорах витікання Н=3,5÷7м. При напорі 10 м найбільша дальність польоту досягає при θ=35-40о, а при напорі 35м : θ=30÷34о. При чому найбільше відхилення від теоретичної траєкторії спостерігається в роздробленій частині струменя.
Не співпадання теоретичних і практичних даних, пояснюється складною структурою струменя, недостатнім знанням законів опору, який виникає при русі струменя в повітрі.
