- •Тема 1. Предметно-практичні та теоретико-методологічні засади футурології
- •1.1. Предмет футурології
- •1. 2. Місце футурології в системі наук
- •1. 3. Мета формування та розвитку футурології
- •1. 4. Футурологічні методи дослідження
- •1. 5. Особливості футурології порівняно з іншими науками
- •1. 6. Соціальні функції футурології
- •Література.
- •Тема 2. Генезис футурології
- •Основні поняття
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •2.1. Історична необхідність створення футурології як спеціальної науки про майбутнє
- •2. Сучасний стан і основні тенденції поступу футурології
- •3. Принципові відмінності футурології від інших вчень про майбутнє
- •Основні терміни
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література.
- •Тема 3. Історія протофутурології
- •3. 1. Витоки футурології
- •3. 2. Основні етапи розвитку протофутурології
- •3. 3. Критерії об’єктивного оцінювання протофутурологічних концептів
- •Основні поняття
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 4. Майбутнє як предмет передбачень
- •4. 1. Сутність феномену передбачення подій майбутнього
- •4. 2. Класифікація передбачень
- •Основні поняття
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 5. Співвідношення між випадковістю й закономірністю, минулим, теперішнім і майбутнім у дійсності
- •5. 1. Характер зв’язку між випадковістю та закономірністю
- •5. 2. Абсолютизація закономірності чи випадковості як абсурд
- •5. 3. Дійсність як втілення закономірного й необхідного через випадкове
- •5. 4.Спільне й відмінне в різному дійсному: минулому; теперішньому й майбутньому
- •Основні поняття
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 6. Оракули й оракульство: міфи та реальність
- •6. 1. Правда й вигадки щодо оракулів і оракульства
- •6. 2. Критерії відмінності між оракульством та містифікацією
- •6. 3. Парадокс справжніх оракулів
- •6. 4. Сфери дійсного застосування оракульства
- •Основні поняття
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література.
- •Тема 7. Майбутнє як предмет контролю, кореляції та регуляції .
- •7. 1. Індикативний, протектативний та комплексний засоби контролю майбутнього
- •7. 2. Визначення феноменів кореляції між теперішнім і майбутнім та регуляції майбутнього
- •7. 3. Межі дійсної застосовуваності контролю, кореляції та регуляції майбутнього
- •Основні поняття
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 8. Майбутнє як предмет моделювання
- •8.1. Явище та поняття моделювання; історичні передумови їхнього формування
- •8. 2. Утопії та антиутопії в моделюванні майбутнього
- •8. 3. Фактори домінування антиутопій над утопіями в сучасній суспільній свідомості
- •Основні поняття
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 9. Наукова фантастика як засіб моделювання майбутнього
- •9.1. Історичні передумови формування феномену наукової фантастики
- •9. 2. Характер зв’язків, що існують між наукою та науковою фантастикою
- •9. 3. Наукова фантастика як застереження і як заклик
- •Основні поняття
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 10. Футурологічна етика
- •10.1. Ставлення до майбутнього як моральне явище
- •10. 2. Співвідношення між цілеспрямованістю та ціннісною орієнтованістю суб’єкта діяльності
- •11. 3. Стратегії руху до майбутнього
- •Основні поняття
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література.
- •Тема 11. Майбутнє як предмет творіння його людиною
- •11.1. Креативний потенціал людини по відношенню до майбутнього
- •11. 2. Історичне творіння людиною майбутнього
- •Основні поняття
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література
- •Загальний список літератури
Основні поняття
Індикатор – лат. indicator, від indicio – вказую, визначаю: засіб, за допомогою якого відстежується стан речей або ж зміни у процесах.
Моніторинг – від лат. monitor – остерігаючий: постійно діючий контроль, який включає в себе планування та здійснення системних індикативно-протектних заходів.
Кореляція – від лат. со... – префікс, що означає об’єднання, спільність,
сумісність, й relatus – віднесений: співвідношення, взаємна зумовленість.
Регуляція – від. лат. regulo – впорядковую: спрямовування процесу, внесення порядку.
Редуціонування – від лат. reductio – повернення: процес або дія, що спричиняє спрощення, примітивізацію чогось.
Волюнтаризм – від лат. voluntaries – залежний від волі: за трактовкою автора цього терміна – Фердинанда Тьонніса волюнтаризм є прагненням реалізувати бажані цілі без урахування об’єктивних обставин і можливих наслідків.
Авантюризм – від франц. aventure, букв. – пригода: ризиковане, сумнівне діяння; акція без урахування реальних можливостей і умов, приречена, як правило, на невдачу.
Виховання – в англомовному варіанті цей термін доцільно інтерпретувати радше не як education, оскільки цим словом водночас означається і освіта, а як didactics, від грец. διδάκτικός – повчання.
Питання та завдання для самоконтролю
1. Які, на Вашу думку, існують типи, види, класи засобів контролю
людини над майбутнім? Чим вони відрізняються одне від одного?
Який зв’язок існує між ними?
2.В чому, на Ваш погляд, полягає спільність і розбіжність між прямою та
зворотною кореляціями, існуючими між теперішнім і майбутнім?
3.За допомогою яких засобів контролю, кореляції та регуляції
майбутньої поведінки людей держава й суспільство традиційно
здійснювали і здійснюють свій вплив на її формування та реалізацію?
Оцініть, наскільки ефективними на сьогодні є ці засоби.
4.Що Ви вбачаєте спільним і що – відмінним в соціальних
феноменах виховання й ідеології як регуляторах майбутньої поведінки
людей?
5.До яких наслідків закономірно призводить віддавання переваги
теперішньому перед майбутнім чи, навпаки, майбутньому перед
теперішнім?
6.Що спільного Ви вбачаєте в таких різних явищах, як волюнтаризм,
авантюризм і фаталізм (розділ 2.2) у формуванні ставлення до
майбутнього?
7.Сформулюйте Вашу думку щодо ієрархічності двох систем: виховання
та ідеології – кожної з них окремо та між ними самими.
8.Чи існують, на Ваш погляд, межі дійсної застосовуваності засобів
контролю, кореляції та регуляції майбутньої поведінки людей? Якщо
так, то що це за межі?
Література
1. Кант И. Из рукописного наследия. (Материалы к «Критике чистого
разума», Opus postumum). – М.: Прогресс – Традиция, 2000. – 752 с.
2. Кант И. Пролегомены ко всякой будущей метафизике, могущей
возникнуть в смысле науки. – М.: Академический проект, 2008. – 174.
3. Ласло Э. Макросдвиг (К устойчивости мира курсом перемен). – М.:
Тайдекс Ко., 2004. – 208 с.
4. Лем С. Апокрифи . – Львів: Літопис, 2001. – 456 с.
5. Пестель Э. За пределами роста. – М.: Прогресс, 1988. – 270 с.
6. Печчеи А. Человеческие качества – М.: Прогресс, 1985. – 312 с.
7. Сорос Дж. Джордж Сорос про глобалізацію. – К.: Основи, 2002. – 173 с.
8. Сорос Дж. Криза глобального капіталізму. Відкрите суспільство під
загрозою. – К.: Основи, 1999. – 259 с.
9. Сорос Дж. Эпоха ошибок. Мир на пороге глобального кризиса. – М.:
Альпина Бизнес Букс, 2008. – 202 с.
10.Тейяр де Шарден. Феномен человека. – М.: Устойчивый мир, 2001. – 232с.
11. Тинберген Я. Пересмотр мирового порядка. – М.: Прогресс, 1980.–416 с.
12. Тойнби А. Дж. Постижение истории. – М.: Айрис – Пресс, 2006. – 638 .
13. Уэбстер Ф. Теории информационного общества. – М.: Аспект-пресс,
2004. – 364 с.
14. Moore B.N., Brooke K. Philosophy: The Power of Ideas. – London,
Toronto, Cleveland, 2003. – 755 p.
15. Thompson J.B. Ideology @ Modern Culture. Critics Social Theory in the
Era of Mass Communication. – Oxford, 1990. – 420 р.
16. Yoda, Tomiko. The Rise and Fall of Maternal Society: Gender, Labor, and
Capital in Contemporary Japan // Japan after Japan: social and cultural life
from the recessionary 1990s to the present. / Edited by Tomiko Yoda and
Harry Harootunian. – Durham, [NC]: Duke University Press, 2006.– 447 p.
