1. 5. Особливості футурології порівняно з іншими науками

До їх числа мають бути віднесені: її інтегративність, оскільки нею мають бути сформовані й сформульовані загальні, об’єднуючі принципи підходу до майбутнього в будь-якій сфері існуючого; її комплексність як засіб відображення тих взаємозв’язків, взаємовідношень, взаємообумовленостей та взаємодій, у яких знаходяться ті предмети, явища та процеси, що характеризують собою майбутнє; її філософічність як спрямованість на дослідження не самих лише предметів у їхньому русі, не тільки явищ як таких, не просто процесів у їхній наявній дійсності, а – визначною мірою – їхньої сутності; її багаторівневість як орієнтованість на дослідження об’єктивних тенденцій тих змін, що відбуваються на всіх рівнях організації дійсності – від глобального й регіонального до локального та індивідуального; її утилітарність як націленість на з’ясування та розуміння того, що відбувається й чому саме це відбувається, через що складаються цілком об’єктивні передумови для осмисленої зміни наявної ситуації на краще, й, нарешті, її гуманістичність як служіння збереженню, підтриманню, розповсюдженню й підсиленню людяності й людськості в усіх взаємозв’язках, взаємостосунках та взаємовідносинах як між окремими людьми й між людськими спільнотами, так і між людьми та природним Світом.

1. 6. Соціальні функції футурології

Що ж до соціальних функцій футурології, то іхній перелік може бути практично необмеженим. Виокремемо лише найважливіші, найсуттєвіші, найістотніші з них. Це, зокрема:

• по-перше, світоглядна функція, оскільки за допомогою футурології складається можливість сформувати теоретичну основу для системи поглядів на світ майбутнього;

• по-друге, гносеологічна (від грец. γνώσις – пізнання) – завдяки спроможності футурології надавати інформацію про існування та щодо сутності предметів, явищ, процесів, тенденцій їхніх змін та напрямків і швидкостей трансформацій саміх тенденцій;

• по-третє, аксіологічна (від грец. άξία – цінність), бо футурологія сприяє виокремленню серед потоку скороминущих позірних цінностей дійсно справжніх, непідвладних руйнівному впливу часу;

• по-четверте, інтегративна (від лат. integro – поповнюю, відновлюю), оскільки футурологія надає змогу об’єднювати й узагальнювати результати досліджень, досягнуті в окремих галузях науки;

• по-п’яте, комунікативна (від лат. communicativus – роблю загальним, поєдную), обумовлена властивістю футурології служити засобом обміну думками та ідеями;

• по-шосте, евристична (від грец. εϋρηκα – знайшов) – завдяки своїй здатності надавати креативний імпульс для генерування нових продуктивних ідей в найрізноманітніших галузях людської діяльності;

• по-сьоме, утилітарна (від лат. utilitas – користь, вигода) – через свою спроможність надавати прямі практичні рекомендації щодо моделей поведінки в тих чи інших ситуаціях;

• по-восьме, ідеологічна (від грец. ίδέα – початок, основа, первообраз), викликана можливістю використання футурології для формування певних систем ідеології;

• по-дев’яте, гедоністична (від грец. ήδονή – насолода) – завдяки здатності футурології нести радість відкриття досі не знаного й не зрозумілого;

• по-десяте, прогностична (від грец. πρόγνωσις – передбачення) – за самим визначенням футурології як науки про майбутнє.