Основні поняття

Фентезі – англ. fantasy: за своєю суттю, принаймні, сьогодні є жанром розважальної літератури й дедалі більше фактично стає різновидом комерціалізованої масової культури, спрямованої виключно на отримання максимальних прибутків від продажу того товару, яким в даному випадку є відображення тих чи інших подій, що начебто відбуваються у вигаданому середовищі, зокрема, в майбутньому.

Наукова фантастика – англ. science-fiction: різновид інтелектуальної літератури, зосередженої на науковому, хоча й вираженому в художній формі, прогнозуванні та моделюванні майбутнього й поведінки людей у вигаданих, але цілком імовірних обставинах.

Евристичність – від грец. εύρίσκω – знаходжу: властивість ідеї виступати спонукальним імпульсом для пошуку та генерування нових ідей в різних галузях людської діяльності.

Ідилічність – від грец. είδύλλιον – безтурботне життя: властивість об’єкту викликати в людині відчуття її повної, омріяної гармонії з оточуючим середовищем.

Альтернативні (від франц. alternative, від лат. alterno – чергую, змінюю) моделі майбутнього: ті, на яких досліджуються варіанти теоретичної й практичної діяльності людей, поставлених в уявні, але при цьому цілком імовірні умови.

Питання та завдання для самоконтролю

1. Які історичні передумови сприяли виникненню, становленню та розвитку

сучасної фантастики?

2. В чому, на Вашу думку, полягає найбільш суттєва відмінність між різними

видами сучасної фантастики: fantasy та science-fiction?

3. В чому саме Ви вбачаєте плідність тісних зв’язків science-fiction з

сучасною передовою наукою?

4. Якими є об’єктивні передумови для забезпечення влучності

передбачень письменниками-фантастами майбутніх відкриттів та

винаходів?

5. Чи зводиться роль, яку відіграє наукова фантастика в суспільстві, до

передбачення майбутніх відкриттів та винаходів? Обгрунтуйте Вашу

відповідь.

6. Які основні соціальні функції виконує наукова фантастика?

7. Чим наукова фантастика відрізняється від есхатології?

8. Кого з письменників-фантастів Ви вважаєте такими, хто зробив

найбільший внесок у розвиток футурології? Чому саме їх?

Література

1. Азімов А. Кінець Вічності. – К.: Дніпро, 1990. – 767 с.

2. Альтов Г.С.Четырнадцать тысячелетий назад.– Владивосток: Океан, 1972.–

343 с.

3. Брэдбери Р. 451° по Фаренгейту. – М.: Радуга, 1989. – 528 с.

4. Верн Ж. Властелин мира. – Х.: Фолио, 1993. – 400 с.

5. Гуревич П. Учебник для волшебника. – М.: Учпедгиз, 1985. – 189 с.

6. Кларк А.Ч. Черты будущего. – М.: Мир, 1966. – 279 с.

7. Лем С. Апокрифи . – Львів: Літопис, 2001. – 456 с.

8. Лем С. Маска. Не только фантастика. – М.: Наука, 1990. – 318 с.

9. Оруэлл Дж. Скотоферма. – К.: Заповіт, 1991. – 272 с.

10.Оруэлл Дж. 1984. – М.: ДЭМ, 1989. – 320 с.

11. Уэллс Г. Дж. Машина времени. Война миров. – Алма-Ата: Наука, 1984. –

255 с.

Тема 10. Футурологічна етика

Мета розкриття теми: з’ясування суті морального закону як втілення й уособлення безмежності людяного – розумного й добро-діяльного – ставлення до всіх людей, які жили, живуть і житимуть, до всіх предметів, явищ, процесів, які були, є й будуть; виявлення співвідношення між цілеспрямованістю та ціннісною орієнтованістю суб’єкта діяльності в системі стратегій руху до майбутнього; встановлення ролі футурологічної етики при формуванні стратегій майбутнього.

Ключові поняття: етика; моральний закон; деструктивність; менторство; повчання; етика; футурологічна етика; прогрес людського духу; стратегія.

Тема розкривається через розгляд таких питань:

10.1. Ставлення до майбутнього як моральне явище.

10.2. Співвідношення між метою та засобами її досягнення.

10.3. Стратегії руху до майбутнього.