Основні поняття

Моделювання – від франц. modeler – ліпити, формувати: метод дослідження явищ і процесів, що грунтується на заміні конкретного об’єкта дослідження (оригінала) іншим, подібним до нього (моделлю).

Поляризованість – від грец. πόλος – букв. – вісь: ця вісь проходить через крайні пункти, протилежні один одному.

Утопія – від грец. οΰ – «не», і τόπος – «місце», дослівно – «не-місце»: місце, якого немає. З 1613-го року, коли в творі англійського мандрівного священика Семюеля Перчеса “Паломництво» вперше було застосовано прикметник утопічний, вживається у значенні: модель ідеального суспільства.

Антиутопія – від грец. άντι... – префікс, що означає протилежність, протидію, ворожість, та οΰ – «не», і τόπος – «місце». З 1952-го року, коли цей термін було запроваджено у філософський та науковий обіг Гленном Неглі й Максом Патріком в укладеній ними антології утопій (“The Quest for Utopia”), вживається у значенні, протилежному терміну «утопія».

Оптимізм – франц. optimisme, від лат. optimus – найкращий: світосприймання, пройняте життєрадісністю, бадьорістю, вірою у краще майбутнє.

Песимізм – лат. pessimus – найгірший: світовідчуття, пройняте відчаєм, зневірою в майбутньому.

Есхатологія – від грец. έσχατος – останній, крайній і λόγος – слово про природу речей: вчення про кінцеву долю людства; в усіх трьох її іпостасях (іудейській, християнській і ісламській), проголошує невідворотність Страшного Суду (в іудаїзмі – Дня Яхве).

Катастрофічність – від грец. κατστροφή – переворот, кінець, загибель: несподіване лихо, подія, що спричиняє тяжкі, трагічні наслідки, руйнування, в тому числі – надій.

Справедливість – відплата, адекватна скоєному.

Питання та завдання для самоконтролю

1. Який зміст Ви вкладаєте в поняття моделювання майбутнього?

2. Які різновиди моделювання майбутнього напрацьовано сьогодні в руслі наукової прогностики? В чому, на Вашу думку, полягає зміст і призначення кожного з них?

3. В чому полягає поляризованість передбачень майбутнього людства? Чим, на Ваш погляд, вона викликана? В яких формах вона знаходить свій вираз і прояв?

4. Що таке утопізм? Яке походження цього явища? Як Ви оцінюєте ту роль, яку відіграв утопізм в історії?

5. До якого з літературних жанрів найбільш близькою є утопія? Наведіть конкретні приклади, які б підтвердили Ваше судження з цього приводу.

6. Що становить собою явище антиутопізму? Чому воно виникає? В чому полягає причина широкого розповсюдження антиутопізму в сучасній індивідуальній та надіндивідуальній свідомості?

7. Як Ви вважаєте: кризу чого саме виражає через себе антиутопізм?

8. Чим, на Вашу думку, обумовлений парадокс поляризованості сучасних прогнозів майбутнього?

Література

1. Барбасов А.В. Утопия и теоретическое исследование будущего. //

Философские науки, 1990, № 4. – С. 23–31.

2. Вернадский В.И., Кондратьев Н.Д. Великий синтез творческих наследий.

Через цикличность к моделированию будущего.– СПб.: Академия, 2001. –

137 с.

3. Лем С. Фантастика и футурология. – М.: Прогресс, 1975. – 433 с.

4. Мангайм К. Ідеологія та утопія. – К.: Дух і літера, 2008. – 370 с.

5. Мор Т. Утопия. – М.: Мысль, 1953. – 222 с.

6. Морсон Т. Границы жанра. // Утопия и утопическое мышление:

Антология зарубежной литературы. – М.: Прогресс, 1991. – 153 с.

7. Тузовский И.Д. Антиутопия футурологии и футурология антиутопий. –

Челябинск: Изд.-во Челяб. академии культуры и искусства, 2009. – 312 с.

8. Турчин А.В. Структура глобальной катастрофы. Риски вымирания

человечества. – М.: Изд.-во ЛКИ, 2011. – 432 с.

9. Уэллс Г. Дж. Машина времени. Война миров. – Алма-Ата: Наука, 1984.

– 255 с.

10. Хаксли О. О дивный новый мир. – М.: Радуга, 2000. – 622 с.

11. Цимбал Т. Утопічне мислення: перемінливі функції та доля. //

Постіндустріальні утопісти. – К.: Ніка-центр, 2005. – 304 с.

12. Шеклі Р. Злочинна цивілізація. – К.: Дніпро, 1991. – 238 с.

13. Шпенглер О. Закат Европы. – М.: Мысль, 1993. – 672 с.

14. Canton J.Ph.D. The Extreme Future; The Top Trends That Will Reshape the

World in the Next 20 Years. – London: Penguin Books Ltd., 2007. – 371 р.

15. Yoda, Tomiko. The Rise and Fall of Maternal Society: Gender, Labor, and

Capital in Contemporary Japan // Japan after Japan: social and cultural life

from the recessionary 1990s to the present. / Edited by Tomiko Yoda and

Harry Harootunian. – Durham, [NC]: Duke University Press, 2006.– 447 p.