Крилаті вислови Григорія Сковороди

Не шукай щастя за морем.

Тоді лише пізнається цінність часу, коли він утрачений.

Без ядра горіх ніщо, так само, як і людина без серця.

Коли риба спіймана, вона вже не потребує принади.

Хіба може говорити про біле той, котрому невідоме, що таке чорне?

Чи не дивина, що один у багатстві бідний, а інший у бідності багатий?

Хто соромиться визнати недоліки свої, той з часом безсоромно виправдовуватиме своє невігластво, яке є найбільшою вадою.

Надмiрність породжує пересиченість, пересиченiсть – нудьгу, нудьга ж – душевний смуток, а хто хворіє на це, того не можна назвати здоровим. 

Найбільша справа, коли вона без природженостi робиться, втрачає свою честь і вартiсть. 

Найкраща помилка та, якої допускаються у навчанні. 

Любов ніяким чином не може бути вічною і міцною, якщо породжується тлінними речами, тобто багатством... 

Майбутнім ми маримо, а сучасним гордуємо: ми прагнемо до того, чого немає, і нехтуємо тим, що є, так ніби минуле зможе вернутись назад, або напевно мусить здійснитися сподіване. 

З усіх втрат втрата часу найтяжча.

Без бажання все важке, навіть найлегше.

Бери вершину і матимеш середину.

Будь вовк кухарем, ведмiдь м’ясником, а лошак пiд верхівцем. Це справа чесна. Коли ж вовк грає на сопілцi, ведмiдь танцює, а лошак носить поноску, не можна не сміятись. Всяка нешкiдлива непристойність смiшить. А коли вже став вовк пастухом, ведмiдь ченцем, а лошак радником, це вже не жарт, а біда. 

Бути щасливим – це значить пiзнати, знайти самого себе. 

В усіх науках і мистецтвах плодом є вірна практика. 

Годi побудувати словом, коли те саме руйнувати дiлом.

Де серце повне вагань, там огида i нудьга. 

Для шляхетної людини нiщо не є таким важким, як пишний бенкет, особливо коли першi мiсця на ньому займають пустомудрi. 

Живуть на землі й тi, хто ні про що не думає, як лиш розбагатіти, нажертися, напитися, нарядитися. Тікайте від розмов з цими пожадливими до наживи. В серці їх погане сім’я виплоджує жовч і зміїну отруту, що вбиває душу. 

Землеробство вдесятеро лiпше всiх кручених наук, тому що воно для всiх найпотрiбнiше. 

Коли є червiнець, навiщо бажати, щоб i гаманець був золотий.

Коли не зможу нічим любій вітчизні прислужитись, в усякому разі з усієї сили намагатимуся ніколи ні в чому не шкодити. 

Коли повз тебе проходить п’яний, ти так думай: Бог дав тобi видовище, щоб ти на чужому прикладi усвiдомив, яке велике зло пияцтво – бiжи вiд ньoго! 

Коли твердо йдеш шляхом, яким почав iти, то, на мою думку, ти щасливий. 

Не можна збудувати словом, коли те ж саме руйнувати ділом. 

Не той дурний, хто не знає (ще такий, котрий усе знає, не народився), але той, хто знати не хоче. Зовсім мертва людська душа, позбавлена природної своєї справи, подібна до каламутної і смердючої води, що замкнена в темряві.

Мені моя сопілка і вівця дорожчі царського вінця.

Не розум від книг, а книги від розуму створились.

Не суди лиця – суди слово.

Людина – коваль свого щастя.

Чи може людина, сліпа у себе вдома, стати зрячою на базарі?

Любов виникає з любові: коли хочу, щоб мене любили, я сам перший люблю.

Скільки зла таїться всередині за гарною подобою.

Як нерозумно випрошувати те, чого сам можеш досягти.

Солодке пізнає пізніше той, хто може проковтнути неприємне.

Ні про що не турбуватися – значить, не жити, а бути мертвим.

Світ подібний до театру: щоб грати в ньому успішно і з похвалою, беруть ролі за здібністю.

Г.Сковорода у живописі

• Васильківський С. «Народ слухає пісні Сковороди».

• Їжакевич І. «Сковорода в дорозі»; «Т. Шевченко-пастух виспівує Сковороду»; «Посланець Катерини запрошує сковороду до Петербурга».

• Касіян В. Гравюра Г. Сковороди до 150-ї річниці його смерті.

• Литвиненко В. Серія естампів «З життя Сковороди».

• Павлович Ю. Акварельна сюїта на різні мотиви з життя Сковороди.

• Трохименко К. «Григорій Сковорода серед народу».

• Яблонська Т. Портрет Г. Сковороди.

Г.Сковорода в скульптурі

• Кавалерідзе І. П. — автор пам'ятників Сковороді в містах Києві, Лохвиці та Чорнухах (з 1972 року — експонат Чорнухинського літературно-меморіального музею Г. С. Сковороди).

• Луцак В. П. — автор пам'ятника Сковороді в м. Переяславі-Хмельницькому.

• Зарічний І. С. — автор пам'ятника Сковороді в м. Переяславі-Хмельницькому.

• Олесь Сидорук і Крилов Борис — автори пам'ятника Сковороді в м. Київ, на території МАУП.

Г.Сковорода в кіномистецтві

• Кавалерідзе І. П. Художня кінобіографія «Григорій Сковорода», 1959 р.

• Роллан Сергієнко. Документальна кінострічка про Григорія Сковороду «Відкрий себе», 1972 р.

• Юрій Зморович, Анатолій Кучеренко. «І світ мене не впіймав…» , 2004 р.

• Олексій Лябах. «Григорій Сковорода» із циклу «Великі українці», 2008 р.

• «Григорій Сковорода» із циклу «Обличчя української історії», НТК України, 2011 р.

• Олена Хмирова. Документальний телефільм «Таємничий Сковорода», 2013 р.

Г.Сковорода у музиці

• Багато віршів Григорія Сковороди покладені на музику. Український композитор Леонід Грабовський створив цикл «Temnere Mortem» (1991).

• Крім того, існують відомості про композиторську діяльність Григорія Сковороди. Зокрема, йому належать пісні «Ой ти птичко жолтобока», «Стоїть явір над водою».

• Поодинокі записи музики Сковороди збереглися у рукописних збірках кінця XVIII — початку XIX століття. Цю музику виконував ансамбль Святослава Крутикова «Camerata Taurica», згодом — Ансамбль давньої музики Костянтина Чечені.

• Вірш «Всякому городу нрав і права» входить до репертуару багатьох сучасних кобзарів-виконавців: Сергій Захарець, Тарас Компаніченко, Ніна Матвієнко, Олександр Тріус, Ярослав Крисько, Олександр Савчук, Юліан Китастий.