Цитатна характеристика персонажів

Максим Гримач

«Ходив у жупанах, та в сап’янцях, та в атласах. І хороший був: повновидний, чорнобривий, чорновусий, а веселий, а жартівливий! Було, як вийде в неділю поміж люди, то так його і обступлять. Дуже його любили».

«А такий був: нехай тільки станеться кому з нашого села пригода ‒ головою ляже, а врятує; нехай зачепить хто чужий, то й не збудеться лиха: налетить, як той вихор нагальний, дощенту викорчує».

«…То він і хату його спалить, і попіл розвіяв, і самого протурив за Дніпро. Коли жив, то, може, й досі пам’ятає, які нагайки-дротянки плелися в пана Максима Гримача».

«…Я тебе не буду за них силувати, та й за бурлаку не віддам; нехай він хоч і місяць з неба схопить… Слово в мене батьківське, кріпке, сама знаєш».

Катря і Тетяна

«…Мав дві дочки. Одна ‒ Катрею звали ‒ вже дівчина доросла, а хороша та пишна, як королівна; друга ‒ Тетяна, так собі підліток, невеличечка; звивається, було, в дворі або в віконце виглядає, як ясочка. Жили вони в батька у розкошах».

«Поміж тим квітом сама, як найкращий квіт, походжає».

«Так-то гарно убралась! Сорочка тоненька і плахта шовкова, пояс сріблом цвіт кований, черевички високі; дрібно, дрібнесенько русу косу заплела, і золотий перстень блищить на правій руці».

«Вона й сіла коло вербового кореня дуплинастого, схилила голівку на білу ручку; взяла її думки та гадки. Там, під кучерявою вербою, і освітив її місяць, хорошу й смутну, у маковому вінку».

Семен

«…Вродливий парубок, хисткий як очеретина, сміливий, як сокіл».

«…Треба ждати! Я в свого пана вже третій рік добуваю, останній. Як послужить доля, то сього року буде велика здобич. Отаман мене не скривдить: чоловік він шановний… Подякую йому за хліб, за сіль, нагледжу, де хутором красивий да й поклонюсь тоді твоєму батькові… Тільки люби мене вірно, моя дівчино!»

«Не плаває ‒ літає Семен Дніпром, тільки човен синю хвилю розбиває».

«Зацвіте перша вишня у твоєму садочку, закує сива зозуля ‒ я припливу до тебе, припливу не наймитом ‒ вільним козаком».

Тести. Життя й творчість Марка Вовчка

1. Справжнє прізвище Марка Вовчка:

А. Марія Вілінська.

Б. Ганна Барвінок.

В. Лариса Косач.

Г. О.Рошкевич.

2. Марко Вовчок народилася в:

А. Московській губернії.

Б. Київській губернії.

В. Орловській губернії.

Г. Полтавській губернії.

3. Чоловіка Марка Вовчка звали:

А. Я.Головацький.

Б. М.Шашкевич.

В. В.Білозерський.

Г. О. Маркович.

4. Марко Вовчок ввела в українську літературу жанр:

А. Історичний роман.

Б. Історичну повість.

В. Баладне оповідання.

Г. Історичний роман у віршах.

5. Дочкою Марка Вовчка назвав:

А. Т.Шевченко.

Б. І.Франко.

В. В.Білозерський.

Г. О. Маркович.

6. «Максим Гримач» за жанром:

А. Соціально-побутове оповідання.

Б. Історичне оповідання.

В. Баладне оповідання.

Г. Оповідання-феєрія.

7. Із скількох частин складається оповідання «Максим Гримач»?

А. 2.

Б. 3.

В. 4.

Г. 5.

8. Оповідання «Максим Гримач» - яскравий приклад:

А. Бароко.

Б. Реалізму.

В. Романтизму.

Г. Сентименталізму.

9. Коли відбувалися події оповідання «Максим Гримач»?

А. У Київ увійшли польські війська.

Б. Незадовго перед Чорною радою.

В. На Вкраїні панували Польща і Московщина.

Г. Напередодні Коліївщини.

10. Де жив Максим Гримач?

А. На хуторі проти Черкас, нижче Домонтова.

Б. На хуторі Хмарище біля Києва.

В. На хуторі біля Ніженя.

Г. На хуторі біля Полтави.

11. Біля якої річки розгортаються події оповідання?

А. Дніпра.

Б. Дністра.

В. Дінця.

Г. Случа.

12. Скільки доньок було у Максима Гримача?

А. 1.

Б. 2.

В. 3.

Г. 4.

13. Як звали старшу доньку Максима Гримача?

А. Тетяна.

Б. Оксана.

В. Наталка.

Г. Катря.

14. Як звали меншу доньку Максима Гримача?

А. Тетяна.

Б. Оксана.

В. Наталка.

Г. Катря.

15. Про кого в оповіданні сказано «хороша та пишна, як королівна»?

А. Тетяну.

Б. Оксану.

В. Наталку.

Г. Катрю.

16. Про кого в оповіданні сказано: «Ходив у жупанах, та в сап’янцях, та в атласах. І хороший був: повновидний, чорнобривий, чорновусий, а веселий, а жартівливий! Було, як вийде в неділю поміж люди, то так його і обступлять. Дуже його любили»?

А. Максима.

Б. Семена.

В. Шляхтича.

Г. Миколу.

17. Про кого в оповіданні сказано: «А такий був: нехай тільки станеться кому з нашого села пригода ‒ головою ляже, а врятує; нехай зачепить хто чужий, то й не збудеться лиха: налетить, як той вихор нагальний, дощенту викорчує»?

А. Шляхтича.

Б. Семена.

В. Максима.

Г. Миколу.

18. Про кого в оповіданні сказано: «Вродливий парубок, хисткий як очеретина, сміливий, як сокіл»?

А. Шляхтича.

Б. Семена.

В. Максима.

Г. Миколу.

19. Про кого в оповіданні сказано: «Не плаває ‒ літає, тільки човен синю хвилю розбиває»?

А. Шляхтича.

Б. Семена.

В. Максима.

Г. Миколу.