- •3. Особливості проведення уроків читання в поч. Класах. Організація первинного читання.
- •19. Організація аналітико-синтетичної діяльності школярів
- •30. Організація аналітико-синтетичної діяльності молодших школярів на уроці української мови.
- •29. Методика вивчення іменника в поч.Класах
- •30.Методика вивчення прикметника в початкових класах.
- •18 Типові помилки в побудові словосполучень і речень
- •32. Мовний розбір та мовне конструювання на уроках укр мови в почк ласах
- •15. Урок позакласного читання в початкових класах - основна форма керівництва самостійним дитячим читанням.
- •3.Мовлення і мислення
- •24. Методика роботи над письмовим твором
- •16. Вивчення розділу «Мова і мовлення».
- •13. Методика опрацювання байки в початкових класах.
- •9. Робота з розвитку мовлення учнів на вимовному рівні
- •37.Етапи та методика формування граматичних понять.
- •21. Види переказів і методика роботи над ними.
- •7. Сучасні вимоги до уроку читання.
- •8.Структурні компоненти уроку читання в початкових класах, передбачуваний зміст. Етапи опрацювання прозового тексту.
- •1. Повторення вивченого. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок (8 — 10 хв).
- •6.Культура мовлення
- •22.Творчий переказ. Методика роботи над ним.
- •16.Робота над словосполученням
- •18. Лінгводидактичне спрямування уроку української мови.
- •17. Форм. Уявлень про “Текст”. Методика вивч розд “Текст”.
- •11.Робота над інтонацією мовлення.
- •Уживання діалектних слів і словосполучень.
- •5. Розвиток техніки читання у молодших школярів.
- •1. Предмет і завдання курсу “Методика викладання української мови в початкових класах”, основні розділи. Роль знань із сучасної української літературної мови для засвоєння курсу методики.
- •4. Вивчення стану навичок читання в початкових класах. Причини відставання, шляхи усунення.
- •22. Дидактична структура уроку української мови в початкових класах, зміст та методика проведення. Сучасні вимоги.
- •9. Методика опрацювання фактичного змісту тексту на уроках читання
- •10. Формування навичок виразного читання в молодших школярів
- •39. Звукові, звукобуквенні, аналітичні, синтетичні та аналітико – синтетичні вправи
- •7. Структура і зміст програми з розвитку мовлення
- •11. Види переказу на уроках читання. Творча робота на основі тексту.
- •12. Методика вивчення віршів в початкових класах. Хороша декламація, методика проведення.
- •8.Методи розвитку мовлення.
- •33. Умови успішного формування орфографічних дій (умінь та навичок) у молодших школярів. Методика опрацювання орфографічного правила.
- •34. Орфографічні вправи, види, методика проведення. Критерії систематизації вправ.
- •32. Мовний розбір та мовне конструювання на уроках укр мови в поч класах
- •23. Методика роботи над усним твором
17. Форм. Уявлень про “Текст”. Методика вивч розд “Текст”.
Текст – це одиниця мови, є її найвищим рівневим поняттям після звуків мовлення (фонем), морфем, слів, словосполучень і речень. Він є і одиницею мовлення, бо виражає завершене висловлювання. Під час вивчення розділу “Текст” учні ознайомлюються в практичному плані з найголовнішими ознаками тексту: 1) тематична єдність, 2) основна думка, 3) заголовок, 4) зв’язність та основні засоби міжфразового зв’язку, 5) структура і типи текстів. Типи текстів. За функціонально-смисловим призначенням тексти діляться на три типи: розповідь, опис, міркування. Текст-опис створює загальне уявлення про предмет, явище. Тексти-міркування на своєму початку містять тезу (твердження). А далі – доведення чи спростування. Будова тексту. Текст складається з трьох структурно-смислових частин: зачину, основної частини і кінцівки. Знання цих частин важливе для формування вмінь будувати власні висловлювання. У зачині повідомляється основна думка висловлювання. Цим самим зачин виконує важливу функцію – подає комунікативну установку. В основній частині розкривається тема тексту. Читач дістає уявлення про головне і чому текст має таку назву. Розповідь підсумовується в кінцівці тексту. Нею завершується розвиток теми.
Зв’язність тексту –це одна з найважливіших категорій лінгвістики тексту. Вона полягає у наявності зв’язків між окремими реченнями, абзацами та складовими частинами. Відомі 2 осн.способи зв’язку між реченнями тексту: ланцюговий і паралельний. Під час ознайомлення зі складовими частинами тексту що кожна частина починається з невеликого відступу від початку рядка – абзаца.
11.Робота над інтонацією мовлення.
Проводиться на уроках читання і мови, особливе місце в період навчання грамоти. Інтонація – це звукові засоби мови, за допомогою яких передається смисловий та емоційний характер висловлювання, комунікативне спрямування, стилістичне забарвлення тексту. До структури інтонації входять такі елементи: мелодика, інтенсивність, темп чи тривалість, пауза, особливий тембр як засіб вираження емоцій. У роботі над інтонацією слід розмежовувати емоційну і смислову інтонації. Розпочинати слід із розгляду емоційної інтонації, зоскільки учні чутливі до емоцій. Важливим засобом розвитку інтонаційних умінь є мовленнєва ситуація, яка забезпечує виникнення живих природних інтонацій.
26. Методика формування граматичних понянь на уроках мови в початкових класах.
Граматичні поняття формуються внаслідок тривалої роботи над відповідним мовним матеріалом, запропонованим учителем. Ця робота складається з таких компонентів, як сприймання окремих однорідних мовних явищ, абстрагування, виділення істотних для даної групи явищ ознак, узагальнення їх у спеціальному слові-терміні.
Граматичні поняття можна засвоїти, спираючись тільки на логічну роботу мислення. Для того щоб граматичне поняття було свідомо засвоєне, учнів необхідно навчити прийомів розумової діяльності, за допомогою яких досягається виявлення, вичленування і об'єднання істотних ознак об'єктів, що вивчаються.
У початкових класах учні вивчають морфемну будову слова, частини мови, речення. У зв'язку з цим засвоюють поняття «корінь», «суфікс», «префікс», «закінчення», «іменник», «прикметник», «займенник», «дієслово», «прийменник», «підмет», «присудок» тощо. Щоб оволодіти цими поняттями, учням потрібно здійснити складну розумову роботу: вичленувати (абстрагувати) істотні ознаки, об'єднати (узагальнити) їх в одну групу, засвоїти (осмислити) спеціальну термінологію. Процес формування граматичних понять умовно можна поділити на чотири етапи:
1-й - формування граматичних понять полягає в аналізі мовного матеріалу з метою виділення істотних ознак поняття.
2-й - формування граматичних понять полягає в узагальненні істотних ознак, встановленні зв'язків між ними та у введенні терміна.
3-й - формування граматичних понять полягає в уточненні суті ознак поняття і зв'язків між ними.
4-й - формування граматичних понять полягає в конкретизації вивченого поняття завдяки виконанню вправ, які вимагають практичного застосування одержаних знань.
15.Типи лексичних помилок і шляхи запобігання їм.
п'ять типів найпоширеніших помилок :
Повторення тих самих слів.Причинами таких помилок є, по-перше, незначний обсяг уваги молодших школярів. Учень забуває про те, що він щойно вжив слово і використовує його знову. Саме повторення спричинене тим, що це слово вже активізоване
Друга причина повторів — бідність словникового запасу: у того, хто говорить чи пише, немає достатнього вибору, він не володіє синонімікою, не вміє гнучко користуватися займенниками; він використовує в тексті те слово, яке першим узяв зі словникового запасу.
