- •3. Особливості проведення уроків читання в поч. Класах. Організація первинного читання.
- •19. Організація аналітико-синтетичної діяльності школярів
- •30. Організація аналітико-синтетичної діяльності молодших школярів на уроці української мови.
- •29. Методика вивчення іменника в поч.Класах
- •30.Методика вивчення прикметника в початкових класах.
- •18 Типові помилки в побудові словосполучень і речень
- •32. Мовний розбір та мовне конструювання на уроках укр мови в почк ласах
- •15. Урок позакласного читання в початкових класах - основна форма керівництва самостійним дитячим читанням.
- •3.Мовлення і мислення
- •24. Методика роботи над письмовим твором
- •16. Вивчення розділу «Мова і мовлення».
- •13. Методика опрацювання байки в початкових класах.
- •9. Робота з розвитку мовлення учнів на вимовному рівні
- •37.Етапи та методика формування граматичних понять.
- •21. Види переказів і методика роботи над ними.
- •7. Сучасні вимоги до уроку читання.
- •8.Структурні компоненти уроку читання в початкових класах, передбачуваний зміст. Етапи опрацювання прозового тексту.
- •1. Повторення вивченого. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок (8 — 10 хв).
- •6.Культура мовлення
- •22.Творчий переказ. Методика роботи над ним.
- •16.Робота над словосполученням
- •18. Лінгводидактичне спрямування уроку української мови.
- •17. Форм. Уявлень про “Текст”. Методика вивч розд “Текст”.
- •11.Робота над інтонацією мовлення.
- •Уживання діалектних слів і словосполучень.
- •5. Розвиток техніки читання у молодших школярів.
- •1. Предмет і завдання курсу “Методика викладання української мови в початкових класах”, основні розділи. Роль знань із сучасної української літературної мови для засвоєння курсу методики.
- •4. Вивчення стану навичок читання в початкових класах. Причини відставання, шляхи усунення.
- •22. Дидактична структура уроку української мови в початкових класах, зміст та методика проведення. Сучасні вимоги.
- •9. Методика опрацювання фактичного змісту тексту на уроках читання
- •10. Формування навичок виразного читання в молодших школярів
- •39. Звукові, звукобуквенні, аналітичні, синтетичні та аналітико – синтетичні вправи
- •7. Структура і зміст програми з розвитку мовлення
- •11. Види переказу на уроках читання. Творча робота на основі тексту.
- •12. Методика вивчення віршів в початкових класах. Хороша декламація, методика проведення.
- •8.Методи розвитку мовлення.
- •33. Умови успішного формування орфографічних дій (умінь та навичок) у молодших школярів. Методика опрацювання орфографічного правила.
- •34. Орфографічні вправи, види, методика проведення. Критерії систематизації вправ.
- •32. Мовний розбір та мовне конструювання на уроках укр мови в поч класах
- •23. Методика роботи над усним твором
4. Вивчення стану навичок читання в початкових класах. Причини відставання, шляхи усунення.
Навичка читання охоплює дві сторонни читання: смислову й технічну. Під час оцінювання смислової сторони читання передбачається врахування рівнів розуміння (фактичний зміст, основний смисл), параметрів розуміння (повнота, глибина, точність).
Технічна сторона читання охоплює такі компоненти: спосіб, правильність, виразність, темп.
Навички з читання вчитель облікує систематично, впродовж усього навчального року в процесі класної і позакласної роботи.
Сформованість навички читання вголос учитель може перевіряти на кожному уроці, а спеціально - двічі на рік: в кінці першого і другого півріччя. Для цього береться незнайомий, але доступний за змістом і мовою текст. Учитель заздалегідь підраховує кількість слів у рядках.
Швидкість читання визначається кількістю прочитаних слів за одну хвилину, його норми зазначені у програмі з української мови та нормативних документах (вголос - 40-60 слів за хвилину у 2-ому, 65–75 – у 3-ому, 80–95 – у 4-му класах). Потім за допомогою запитань чи переказу перевіряється усвідомленість тексту.
Поточнуперевіркунавичкичитаннямовчкидоцільнопроводити, починаючи з 3-ого класу. Дляцьогодітямпропонується текст для читанняіззаздалегідьпорахованоюкількістюслів, встановлюється час, за якиймає бути прочитано. За сигналом учнічитають текст докінця. Хтозакінчитьчитати, підносить руку, а вчитель за годинникомпомічає час, за який прочитано текст.
Післязакінченнячитаннянавчальноїстатті з метою встановленнярозуміння фактичного змісту та основного смислупрочитаноговчитель ставить запитання до тих, хтораніше і пізнішезакінчить.
У 4-ому класіцей вид читання є домінуючим і рівеньйогорозвитку є значновищим, ніж у попередніхкласах. Учитель контролюєцей вид читанняпоточнимоцінюванням.
Розвитокнавичкичитаннямає бути в центріувагивчителяпочатковоїшколи до тих пір, покиучні не позбавлятьсяпоскладовогочитання, а його темп наблизиться до темпу розмовногомовлення. Тоді в учнівконстатуютьнаявністьнавичоксинтетичногочитання (як правило, на кінецьнавчання у початковихкласах): учнічитаютьцілими словами, розумінняпрочитаноговідбуваєтьсяодночасноізсприйманням тексту на основі синтезу графічниходиниць; смисловіздогадки, щосупроводжуютьчитання, не призводять до помилок.
На третьомуетапінавчаннянавичкачитанняавтоматизується, головна роль належитьусвідомленнюпрочитаного.
Для з'ясування причин відставанняучнів у оволодіннінавичкоючитанняучителевіважливопам'ятати, щочитачсприймає текст іздопомогоютрьоханалізаторів - зорового, мовленнєво-рухового і слухового, таким чином створюєтьсяланцюжокпослідовностіроботи очей, мовнихорганів і слуху.
Усвідомлюючиважливістьвеликоїрухливості очей для швидкостічитання, вчитель не повинен забувати, що є рухи очей, якіперешкоджаютьучневі, так званірегресіїпід час читання (повернення до прочитаного). Регресії - результат незібраноїуваги, в'ялостімислення.
Організаціяіндивідуальноїроботи над усуненнямнедоліків у читаннівимагаєвід учителя веденняокремогозошитаобліку з поміткамищодоправильності, свідомості, виразності, швидкостічитання (протипрізвища кожного учня).
Облікнавичокчитання
У графі ''Правильність" учитель позначаєкількістьпомилок; "Темп" - кількістьслів, прочитаних за хвилину; "Спосіб" - цілими словами (ц.с.), цілими словами + складами (ц.с.+скл.), складами (скл.), і буквами (б.); виразністьчитанняпозначається знаком плюс абомінус.
