19. Організація аналітико-синтетичної діяльності школярів

У способах керівництва навчально-виховним процесом важливим є використання відповідних до теми аналізу та синтезу, доцільне їх поєднання в структурі уроку. Це основа всієї навчальної діяльності учнів на уроці мови. Однак у практиці навчання часто переважає на уроках аналітична діяльність учнів. Застосовуються різні форми аналізу – звуковий, звуко-буквений, морфемний, морфологічний, синтаксичний, орфографічний; вправи у виділенні виучуваних фактів – вибіркові диктанти та списування з певними аналітичними завданнями тощо. треба аналіз доповнювати синтезом (конструюванням) – звуковим, звуко-буквеним, морфемним, морфологічним, синтаксичним, орфографічним тощо; слідкувати за тим, щоб і аналіз, і синтез відповідали лінгводидактичній основі виучуваного мовного матеріалу.

Звукове, звуко-буквене конструювання –

• доберіть слова, які б починались голосним звуком;

• доберіть слово, в якому було б чотири звуки;

• доберіть слово, в якому було б два голосних;

• доберіть слово, в якому був би один м’який (або твердий) приголосний звук;

• доберіть слово, в якому був би один склад з ненаголошеним голосним звуком;

• доберіть слово, в якому було б два склади;

• доберіть слово, в яких звуків було б менше, ніж букв

• доберіть слово за схемою

2). Конструювання за будовою слова –

• доберіть слово, яке б складалося з кореня (з кореня і суфікса; з кореня і префікса; з кореня і закінчення);

• побудуйте слова за схемою: ^ ;

• побудуйте слова з коренем -літ – за схемою: ^¬ -літ (відліт, приліт, виліт, наліт);

• побудуйте слова за схемою від- ^ (відліт, відділ, відхід);

• доберіть слова за схемою: ^ -ик (столик, ключик, ножик);

3). Конструювання частин мови –

• доберіть іменники жіночого роду І відміни;

• доберіть прикметники в родовому відмінку;

• доберіть дієслова другої дієвідміни;

• прочитайте схеми, визначте, яка це частина мови, доберіть два-три приклади:

4). Конструювання речень –

• складіть речення з 2-5 слів;

• складіть речення з підметом діти;

• складіть речення з присудком сідає;

• складіть речення із словами тепла їжа;

• складіть речення за темою та підметом (“Літо” – ліс);

• доповніть речення словами, що відповідають на питання – який? яка? яке?

• з поданих слів складіть речення;

• складіть речення за схемами.

30. Організація аналітико-синтетичної діяльності молодших школярів на уроці української мови.

У способах керівництва навчально-виховним процесом важливим є використання відповідних до теми аналізу та синтезу, доцільне їх поєднання в структурі уроку. Це основа всієї навчальної діяльності учнів на уроці мови. Однак у практиці навчання часто переважає на уроках аналітична діяльність учнів. Застосовуються різні форми аналізу – звуковий, звуко-буквений, морфемний, морфологічний, синтаксичний, орфографічний; вправи у виділенні виучуваних фактів – вибіркові диктанти та списування з певними аналітичними завданнями тощо. Нерідко аналіз не відповідає характеру виучуваного мовного матеріалу. У процесі аналізу діти розбирають даний матеріал, запропонований вчителем. Така діяльність не стимулює їх до творчого використання різних форм, до творення мовних структур, тобто в цілому заторможується процес застосування знань, умінь та навичок у мовленнєвій практиці. Тому треба аналіз доповнювати синтезом (конструюванням) – звуковим, звуко-буквеним, морфемним, морфологічним, синтаксичним, орфографічним тощо; слідкувати за тим, щоб і аналіз, і синтез відповідали лінгводидактичній основі виучуваного мовного матеріалу. приклади різнорівневих мовних синтетичних вправ: Звукове, звуко-буквене конструювання; 2). Конструювання за будовою слова; ). Конструювання частин мови; Конструювання речень.

20.Взаємопов’язане вивчення компонентів мовної системи – наступна визначальна умова ефективності шкільного навчання. Реалізація в способах керівництва навчально-виховним процесом взаємозв’язку між лексикою, фонетикою, графікою, граматикою, орфографією обумовлена закономірними зв’язками в мові.

Реалізація ідеї вивчення мови як цілісного явища перш за все вимагає комплексного підходу до вивчення слова на уроці. Це важливий методичний висновок, який допомагає визначити весь зміст уроку. Слово в початкових класах на кожному уроці маємо розглядати з різних сторін – звукової, орфоепічної, лексичної, морфемної, морфологічної, словотворчої, синтаксичної, стилістичної, орфографічної з урахуванням просуненого етапу у вивченні матеріалу, завдань й цілей уроку. Теоретичною основою зазначеного підходу є положення про те, що мова – цілісне явище. Свідоме оволодіння мовою як засобом комунікації можливе лише за умови постійної уваги до слова як функціональної одиниці. Розвиток навичок говоріння (мовлення) значною мірою залежить від розвитку сукупності навичок – вимови, лексичних, граматичних. Отже, вже з першого класу необхідно здійснювати комплексний підхід до вивчення слова на уроці, це пояснюється завданнями з формування мовленнєвих умінь та навичок. З цією ж метою багато уваги маємо приділяти опрацюванню змісту та структури тексту, побудові його та речень. Практичним проявом реалізації такого змісту навчання є системи вправ різнорівневого мовного характеру. Наводимо їх далі за розділами програми.