- •3. Особливості проведення уроків читання в поч. Класах. Організація первинного читання.
- •19. Організація аналітико-синтетичної діяльності школярів
- •30. Організація аналітико-синтетичної діяльності молодших школярів на уроці української мови.
- •29. Методика вивчення іменника в поч.Класах
- •30.Методика вивчення прикметника в початкових класах.
- •18 Типові помилки в побудові словосполучень і речень
- •32. Мовний розбір та мовне конструювання на уроках укр мови в почк ласах
- •15. Урок позакласного читання в початкових класах - основна форма керівництва самостійним дитячим читанням.
- •3.Мовлення і мислення
- •24. Методика роботи над письмовим твором
- •16. Вивчення розділу «Мова і мовлення».
- •13. Методика опрацювання байки в початкових класах.
- •9. Робота з розвитку мовлення учнів на вимовному рівні
- •37.Етапи та методика формування граматичних понять.
- •21. Види переказів і методика роботи над ними.
- •7. Сучасні вимоги до уроку читання.
- •8.Структурні компоненти уроку читання в початкових класах, передбачуваний зміст. Етапи опрацювання прозового тексту.
- •1. Повторення вивченого. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок (8 — 10 хв).
- •6.Культура мовлення
- •22.Творчий переказ. Методика роботи над ним.
- •16.Робота над словосполученням
- •18. Лінгводидактичне спрямування уроку української мови.
- •17. Форм. Уявлень про “Текст”. Методика вивч розд “Текст”.
- •11.Робота над інтонацією мовлення.
- •Уживання діалектних слів і словосполучень.
- •5. Розвиток техніки читання у молодших школярів.
- •1. Предмет і завдання курсу “Методика викладання української мови в початкових класах”, основні розділи. Роль знань із сучасної української літературної мови для засвоєння курсу методики.
- •4. Вивчення стану навичок читання в початкових класах. Причини відставання, шляхи усунення.
- •22. Дидактична структура уроку української мови в початкових класах, зміст та методика проведення. Сучасні вимоги.
- •9. Методика опрацювання фактичного змісту тексту на уроках читання
- •10. Формування навичок виразного читання в молодших школярів
- •39. Звукові, звукобуквенні, аналітичні, синтетичні та аналітико – синтетичні вправи
- •7. Структура і зміст програми з розвитку мовлення
- •11. Види переказу на уроках читання. Творча робота на основі тексту.
- •12. Методика вивчення віршів в початкових класах. Хороша декламація, методика проведення.
- •8.Методи розвитку мовлення.
- •33. Умови успішного формування орфографічних дій (умінь та навичок) у молодших школярів. Методика опрацювання орфографічного правила.
- •34. Орфографічні вправи, види, методика проведення. Критерії систематизації вправ.
- •32. Мовний розбір та мовне конструювання на уроках укр мови в поч класах
- •23. Методика роботи над усним твором
32. Мовний розбір та мовне конструювання на уроках укр мови в поч класах
Мовний розбір (аналіз) здійснюється в початкових класах у кількох різновидах: звуковий, звуко-буквений, морфологічний (визначення будови слова; розбір частин мови, з’ясування граматичної форми – рід, число, відмінок, час, особа) та синтаксичний. Із звуковим, звуко-буквеним, морфологічним поєднується орфоепічний та орфографічний (вимоваслів та правопис), із синтаксичним – пунктуаційний (визначення ролі розділових знаків).
Мовний розбір має всебічне значення в практиці навчання. Під час його виконання конкретизуються виучувані поняття й правила; порівняння мовних фактів, знаходження спільного й відмінного, узагальнення позитивно впливають на розвиток логічного мислення учнів; аналіз будови речень, зв’язку слів у них впливає на формування (вмінь свідомо користуватися граматичними формами у власному мовленні).
Мовне конструювання – це система різноманітних вправ. За характером застосування на уроці він може бути навчальним і контрольним; за обсягом – повним і частковим; за формою – усним і письмовим; за змістом – морфологічним та синтаксичним.
24. Обсяг фонетичного та графічного матеріалів, що вивчаються в початкових класах. Методика опрацювання розділу « Звуки і букви»
У
початкових класах діти вивчають елементи
фонетики та графіки в такому обсязі:
Звук і буква. Це не одне й те ж. Звук ми вимовляємо і чуємо, а букву – бачимо й пишемо
Назви букв, що позначають голосні, збігаються з назвами відповідних звуків: а, о, у, е, и, і
Слова вимовляємо не окремими звуками (р-у-к-а-м-и), а складами (ру-ка-ми). Голосні звуки утворюють склад. У слові є стільки складів, скільки голосних звуків.
Приголосними звуками називаються такі звуки, які складаються з голосу і шуму, або тільки з шуму. Вони поділяються на дзвінкі і глухі.
Буква щ завжди позначає два звуки – [ш], [ч] (вимовляється без голосу).
Значної уваги потребує засвоєння учнями звуків [дж], [дз], [дз'] (африкати
Приголосні звуки позначаються на письмі буквами Бб, Вв, Гг, Ґґ, Дд, Жж, Зз, Йй, Кк, Лл, Мм, Нн, Пп, Рр, Сс, Тт, Фф, Хх, Цц, Чч, Шш, Щщ (22).
У
практиці навчання в початкових класах
недостатньо приділяється уваги звуку
[й] та букві “йот”, що позначає цей
звук.
В українській мові є звуки [г] й [ґ], вони позначаються буквами Гг, Ґґ.
Т верді й м’які приголосні звуки, їх розрізнення. В українській мові тверді приголосні звуки – [д], [т], [з], [с], [ц], [дз], [л], [н], [р], [ґ], [к], [х], [г], [б], [п], [в], [ф], [м], [ж], [ч], [ш], [дж] (22), м’які – [д'], [т'], [з'], [с'], [ц'], [дз'], [л'], [н'], [р'], [й].
Ознайомлення з апострофом за програмою [2, 16] розпочинається в першому класі (читання слів з апострофом), продовжується в 2 класі [2, 50] – вживання апострофа після букв б, п, в, м, ф, р перед я, ю, є, ї (вимова й написання слів з апострофом).
