Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
посыбник спт.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
1 Мб
Скачать
☆

5. Теми практичних занять

1.Технологічний підхід в освіті - 2год.

2. Особистісно - орієнтована освіта і технології - 2год.

3.Педагогічні технології активізації та інтенсифікації діяльності учнів- 4 год.

4.Технології виховання у сучасній школі - 4год.

5.Технологія діяльності класного керівника у сучасній школі - 4 год.

6. Теми лабораторних занять

Тема 1: Методика колективної творчої взаємодії як спосіб організації життя дитячого колективу

Тема 2: Інтерактивні форм виховних технологій

Тема 3: Особистісно орієнтована класна година як модель особистісно орієнтованого виховання.

Тема 4: Методи і прийоми педагогічного впливу

Тема 5: Технологія педагогічної взаємодії школи і сім’ї

Тема 6:Технологія формування морально-духовної культури особистоті учня.

Тематичні плани лекцій з дисципліни «Сучасні педагогічні технології»

Тема 1. Технологічний підхід в освіті

Питання

1.Технологізація освіти. Історія виникнення та становлення поняття „педагогічна технологія”.

2.Педагогічна технологія як наука.

3.Класифікація педагогічних технологій.

4.Технологічний потенціал учителя в реформуванні освіти.

Суттєвою ознакою сучасних інноваційних про­цесів у сфері навчання і виховання є їх технологіза­ція - неухильне дотримання змісту і послідовності етапів впровадження нововведень.

Головний стратегічний напрям розвитку світової та вітчизняної освіти лежить в пощині вирішення проблем розвитку особистості учня та вчителя, технологізації цього процесу.

Вчитель:

Успішне втілення педагогічних технологій передбачає наявність у педагога:

  • інтерес до людини і роботи з нею;

  • здібності до розуміння людини;

  • гнучкість, яка характеризує вміння швидко і вільно орієнтуватися в динамічних умовах спілкування; швидко змінювати психологічну і мовну взаємодії в залежності від ситуації спілкування;

  • уміння підтримувати зворотний зв’язок у спілкуванні;

  • уміння керувати собою, своїм тілом, голосом. Почуттями, настроєм;

  • уміння прогнозувати наслідки взаємодії в конкретних педагогічних ситуаціях;

  • достатні вербальні здібності, чистоту мови, багатий лексичний запас, оптимальний відбір мовних засобів;

  • здібності до педагогічної імпровізації;

  • уміння застосовувати різноманітні засоби впливу, залежно від педагогічних ситуацій.(В.Пащенко, М.Гриньова).

Сучасний вчитель повинен бути водночас викладачем, вихователем, організатором діяльності дітей, активним учасником спілкування з учнями, їх батьками і колегами, дослідником педагогічного процесу, консультантом, громадським діячем. Професійна компетентність вчителя – не тільки володіння знаннями, вміннями та досвідом з предмету, але й вміння сформуваим внутрішню мотивацію пізнавальної діяльності, чітко, логічно і доступно викласти свої думки, під час уроку організувати співробітництво,знайти шляхи оптимального спілкування, вміти розкрити творчий потенціал учнів та розвивати їх мислення.(К.Нор)

Учень: гнучко адаптуватися у мінливих життєвих ситуаціях; самостійно та критично мислити; усвідомлювати, де і яким чином зобуті знання можуть бути використані; бути здатним генерувати нові ідеї, творчо мислити; грамотно працювати з інформацією; бути комунікабельним, контактним; вміти самостійно працювати над розвитком особистої моральності, інтелекту, культурного рівня;;життєві ролі

Розвиток педагогічної технології у світовому освітньому просторі можна умовно розділити на три етапи, кожен із яких характеризується перевагою тієї чи іншої тенденції. Перший етап (1920-1960-ті роки)- підвищення якості викладання, яке розглядалося як єдиний шлях, що приводив до ефективного навчання. Здійснювалися спроби підвищення ефективності викладання шляхом підняття інформаційного рівня навчання при використанні засобів масової комунікації. Другий етап (1960-1970-ті роки) -перенесення акценту на процес навчання, що пов'язано з розвитком концепції програмованого навчання, яке вимагало суворого врахування вікових та індивідуальних відмінностей учнів. Увага до процесу навчання призвела до усвідомлення факту, що саме він визначає методику навчання та є критерієм успіху в цілому. Наслідком застосування машинного та програмованого навчання в США стала індивідуалізація та персоніфікація навчального процесу.

Третій етап, сучасний, характеризується розширенням сфери педагогічної технології. Якщо раніше її функції зводилися фактично до обслуговування процесу навчання, то нині педагогічна технологія претендує на провідну роль у плануванні, організації процесу навчання, в розробці методів і навчальних засобів. (О.Пєхота)