- •Питання до екзамену з курсу “Основи геохімії”
- •Космічна розповсюдженість хімічних елементів та їх походження (нуклеосинтез). Походження, склад та будова Сонячної системи. Закон Ферсмана-Гольдшмідта щодо поширеності елементів у природі.
- •2. Будова та геохімія планет земної групи у порівнянні з існуючими даними щодо планет-гігантів, зовнішніх планет та малих тіл Сонячної системи. Земля, її походження, будова та загальний склад.
- •3. Розповсюдженість хімічних елементів в земній корі. Кларки елементів та методи їх визначення.
- •4. Мантія та ядро Землі, їх мінеральний та хімічний склад. Джерела наявних даних. Примітивна та деплетована мантія (поняття про мантійні геохімічні резервуари).
- •5. Будова, розміри, властивості атомів та іонів, типи хімічного зв’язку та їх значення для геохімії.
- •6. Кристалохімія та їзоморфізм. Головні типи ізоморфізму та їх геохімічне значення.
- •7. Радіоактивні ізотопи в геохімії.
- •8. Стабільні ізотопи в геохімії.
- •9. Сучасна геохімічна класифікація елементів.
- •11. Хондритнормалізовані графіки та їх використання для інтерпретації розподілу рідкісноземельних елементів, зокрема полівалентних.
- •12. Поняття про структурний, термодинамічний та кінетичний фактори контролю розподілу елементів в геологічних об’єктах.
- •13. Структура силікатних розплавів. Зв’язок ступеню їх полімерізації та поведінки елементів в процесі кристалізації магм.
- •14. Вплив структури мінеральних фаз та властивостей ізоморфних елементів (заряди та ефективні радіуси іонів) на значення їх коефіцієнтів розподілу мінерал/розплав.
- •16. Типи дифузії в природних системах. Швидкість дифузії компонентів як головний кінетичний фактор та його вплив на коефіцієнти розподілу хімічних елементів.
- •17. Коефіцієнт дифузії та його залежність від температури та ступеню полімерізації розплаву.
- •18. Дифузія в кристалах та її геохімічне значення.
- •19. Зародження та швидкість росту кристалів в природних системах як кінетичний фактор. Його вплив на коефіцієнти розподілу хімічних елементів.
- •21. Магматичні та магматогенно-гідротермальні рудогенеруючі системи. Теоретичне та прикладне значення їх геохімічного дослідження.
- •22. Поняття про магматичну еволюцію та її фактори. Рівні генерації магматичних розплавів (коровий, мантійний) та методи іх визначення.
- •24. Кристалізаційна диференціація магматичних розплавів як головний фактор магматичної еволюції.
- •26. Співвідношення складу розплавів та магматичних порід.
- •27. Геохімічні критерії відміни магматичних серій, сформованих в процесах часткового плавлення та кристалізаційної диференціації магм.
- •28. Геохімічні ознаки кристалізації розплавів за фракційною моделлю.
- •29. Роль комбінованих коефіцієнтів розподілу хімічних елементів в магматичній еволюції.
- •30. Роль розчинності акцесорних мінералів в магматичній еволюції.
- •31. Ефективність фракціювання та контамінація розплавів як фактори магматичної еволюції. Їх геохімічне значення.
- •32. Температурний режим магматичної еволюції та його геохімічне значення.
- •33. Використання експериментальних даних щодо розчинності акцесорних фаз в силікатних розплавах для визначення температурного режиму функціювання магматичних систем.
- •34. Флюїдний режим магматичної еволюції та його геохімічне значення.
- •35. Розчинність води та інших флюїдних компонентів в силікатних розплавах.
- •36. Засоби визначення водонасиченості силікатних розплавів.
- •37. Умови генерації магматогенних флюїдів та їх значення для формування рудних родовищ.
- •43.Метаморфічні системи як джерело рудоносних гідротермальних розчинів. Формування метаморфогенних рудних родовищ.
- •44.Загальна геохімічна характеристика гідротермально-метасоматичних систем.
- •45)Джерела гідротермальних розчинів, їх склад та фізико-хімічні умови існування.
- •Джерела гідротермальних розчинів, їх склад та фізико-хімічні умови існування.
- •46. Метасоматична зональність, інфільтраційний та дифузійний типи метасоматозу.
- •Міграція елементів в гідротермальних розчинах, фільтраційних ефект, його геохімічна роль.
- •48. Геохімічні риси головних продуктів гідротермального та метасоматичного процесів.
- •49. Хімічний склад та розповсюдженість осадової оболонки Землі.
- •50. Геохімія процесів вивітрювання
- •51. Типи літогенезу, його фізико-хімічні фактори (температура, тиск, окисно-відновні умови тощо) та геохімічні риси.
- •52. Геохімія головних типів осадочних порід.
- •53.Головні геохімічні типи осадочних родовищ та родовищ кори вивітрювання.
- •54.Геохімічна диференціація первинної земної речовини. Формування мантії та ядра. Примітивна мантія Землі як джерело речовини для формування земної кори.
- •55. Виникнення системи мантія - кора та загальна спрямованість її еволюції
- •57. Формування океанічної кори. Роль процесу корового рециклювання в геохімічній еволюції верхньої мантії та земної кори в цілому.
- •58. Сучасні моделі росту континентальної кори та взаємовідносин мантія — кора. Їх геохімічне значення.
- •59. Дегазація мантії та її геохімічне значення
- •60. Земля як єдина геохімічна система. Головні тенденції еволюції та геохімічний взаємозв’язок процесів седиментогенезу, магматизму, метаморфізму. Металогенічні епохи, їх практичне значення.
34. Флюїдний режим магматичної еволюції та його геохімічне значення.
Головними флюїдними компонентами є вода, хлор, фтор та бор.
Магматична еволюція починається в момент кристалізації розплаву, що утворився у магматичній камері. Після того, як почався процес кристалізації, утворюється двох фазова камера (тверда + рідка фази), де частка твердої фази збільшується у процесі еволюції.
О
Розчинність води
у силікатному розплаві. 1 – базальт, 2-
андезит, 3- альбіт, 4 - пегматит
35. Розчинність води та інших флюїдних компонентів в силікатних розплавах.
Вміст води та інших летких компонентів у розплаві має велике петрологічне та петрогенетичне значення, оскільки вони можуть змінювати умови розкристалізації речовини (принципово змінювати положення ліквідусу). Дані про вміст води та інших флюїдів отримують у результаті дослідження викидів газоподібних продуктів (ексгаляцій) при вулканічних виверженнях та за даними експериментальних визначень розчинності води у силікатному розплаві. Склад флюїдних компонентів непостійний, загалом переважають водяна пара, СО, СО2, S, H2S, Н2, HF, SO2, HCl і т.д. Їх вміст залежить від температури розплаву. Так, наприклад, при високих температурах окрім перегрітої водяної пари вміщується велика кількість H2, CO, NH3, F, Cl, Mn, при більш низьких температурах – водяна пара, HCl, сірчисті кислоти, фториди Fe та Cu, ще в більш холодних умовах – водяна пара S, H2S, а в самих низькотемпературних – водяна пара та СО2.
З
малюнку видно, що силікатний розплав,
який знаходиться під тиском 8кбар може
розчинитиу собі до 14 масс.% Н2О.
По мірі зниження зовнішніх тисків ,
тобто при наближенні розплаву до земної
поверхні, вміст води поступово наближається
до нуля.
Існування, так званого, сухого розплаву можливе за температури 1730°С. Таким чиноном при охолодженні розплав буде поглинати (розчиняти) флюїди. Існує також можливість того, що вода захоплюється магмою із вміщуючи порід. Таким чином запас води у гірських породах грає значну роль для магматичного процесу, втому числі для формування гарячих водних розчинів – гідротерм. Отже, магма здатна асимілювати великі маси води з вміщуючих порід, а разом із нею і велику кількість розчинених у воді компонентів.
lnkH2O
m/l
36. Засоби визначення водонасиченості силікатних розплавів.
Використовують три основних способи визначення водо насиченості силікатних розплавів:
Дані по вмісту води беруться з вулканічного скла, оскільки у ньому зберігається структура розплаву.
Міст води визначається через породоутворюючі мінерали, що у своєму складі мають групу ОН. Вміст ОН групи залежить від температури. Дану залежність можна представити на графіку:
Логарифм коефіцієнту розподілу води між мінералом і розплавом лінійно залежить від оберненої температури.
Визначається за допомогою акцесорних мінералів. Класичними прикладами є циркон, апатит, монацит.
СZr melt = f (T,X)
СPEE melt = f (T,X, H2O)
приведені коефіцієнти розподілу для циркону (така ж і для апатиту) та для монациту. Різниця що для монациту коефіцієнт розподілу окрім температури та катіонної композицію залежить також і від води. Таким чином з першого рівняння не важко обрахувати катіонну композицію, а з другого вміст води.
