- •Питання до екзамену з курсу “Основи геохімії”
- •Космічна розповсюдженість хімічних елементів та їх походження (нуклеосинтез). Походження, склад та будова Сонячної системи. Закон Ферсмана-Гольдшмідта щодо поширеності елементів у природі.
- •2. Будова та геохімія планет земної групи у порівнянні з існуючими даними щодо планет-гігантів, зовнішніх планет та малих тіл Сонячної системи. Земля, її походження, будова та загальний склад.
- •3. Розповсюдженість хімічних елементів в земній корі. Кларки елементів та методи їх визначення.
- •4. Мантія та ядро Землі, їх мінеральний та хімічний склад. Джерела наявних даних. Примітивна та деплетована мантія (поняття про мантійні геохімічні резервуари).
- •5. Будова, розміри, властивості атомів та іонів, типи хімічного зв’язку та їх значення для геохімії.
- •6. Кристалохімія та їзоморфізм. Головні типи ізоморфізму та їх геохімічне значення.
- •7. Радіоактивні ізотопи в геохімії.
- •8. Стабільні ізотопи в геохімії.
- •9. Сучасна геохімічна класифікація елементів.
- •11. Хондритнормалізовані графіки та їх використання для інтерпретації розподілу рідкісноземельних елементів, зокрема полівалентних.
- •12. Поняття про структурний, термодинамічний та кінетичний фактори контролю розподілу елементів в геологічних об’єктах.
- •13. Структура силікатних розплавів. Зв’язок ступеню їх полімерізації та поведінки елементів в процесі кристалізації магм.
- •14. Вплив структури мінеральних фаз та властивостей ізоморфних елементів (заряди та ефективні радіуси іонів) на значення їх коефіцієнтів розподілу мінерал/розплав.
- •16. Типи дифузії в природних системах. Швидкість дифузії компонентів як головний кінетичний фактор та його вплив на коефіцієнти розподілу хімічних елементів.
- •17. Коефіцієнт дифузії та його залежність від температури та ступеню полімерізації розплаву.
- •18. Дифузія в кристалах та її геохімічне значення.
- •19. Зародження та швидкість росту кристалів в природних системах як кінетичний фактор. Його вплив на коефіцієнти розподілу хімічних елементів.
- •21. Магматичні та магматогенно-гідротермальні рудогенеруючі системи. Теоретичне та прикладне значення їх геохімічного дослідження.
- •22. Поняття про магматичну еволюцію та її фактори. Рівні генерації магматичних розплавів (коровий, мантійний) та методи іх визначення.
- •24. Кристалізаційна диференціація магматичних розплавів як головний фактор магматичної еволюції.
- •26. Співвідношення складу розплавів та магматичних порід.
- •27. Геохімічні критерії відміни магматичних серій, сформованих в процесах часткового плавлення та кристалізаційної диференціації магм.
- •28. Геохімічні ознаки кристалізації розплавів за фракційною моделлю.
- •29. Роль комбінованих коефіцієнтів розподілу хімічних елементів в магматичній еволюції.
- •30. Роль розчинності акцесорних мінералів в магматичній еволюції.
- •31. Ефективність фракціювання та контамінація розплавів як фактори магматичної еволюції. Їх геохімічне значення.
- •32. Температурний режим магматичної еволюції та його геохімічне значення.
- •33. Використання експериментальних даних щодо розчинності акцесорних фаз в силікатних розплавах для визначення температурного режиму функціювання магматичних систем.
- •34. Флюїдний режим магматичної еволюції та його геохімічне значення.
- •35. Розчинність води та інших флюїдних компонентів в силікатних розплавах.
- •36. Засоби визначення водонасиченості силікатних розплавів.
- •37. Умови генерації магматогенних флюїдів та їх значення для формування рудних родовищ.
- •43.Метаморфічні системи як джерело рудоносних гідротермальних розчинів. Формування метаморфогенних рудних родовищ.
- •44.Загальна геохімічна характеристика гідротермально-метасоматичних систем.
- •45)Джерела гідротермальних розчинів, їх склад та фізико-хімічні умови існування.
- •Джерела гідротермальних розчинів, їх склад та фізико-хімічні умови існування.
- •46. Метасоматична зональність, інфільтраційний та дифузійний типи метасоматозу.
- •Міграція елементів в гідротермальних розчинах, фільтраційних ефект, його геохімічна роль.
- •48. Геохімічні риси головних продуктів гідротермального та метасоматичного процесів.
- •49. Хімічний склад та розповсюдженість осадової оболонки Землі.
- •50. Геохімія процесів вивітрювання
- •51. Типи літогенезу, його фізико-хімічні фактори (температура, тиск, окисно-відновні умови тощо) та геохімічні риси.
- •52. Геохімія головних типів осадочних порід.
- •53.Головні геохімічні типи осадочних родовищ та родовищ кори вивітрювання.
- •54.Геохімічна диференціація первинної земної речовини. Формування мантії та ядра. Примітивна мантія Землі як джерело речовини для формування земної кори.
- •55. Виникнення системи мантія - кора та загальна спрямованість її еволюції
- •57. Формування океанічної кори. Роль процесу корового рециклювання в геохімічній еволюції верхньої мантії та земної кори в цілому.
- •58. Сучасні моделі росту континентальної кори та взаємовідносин мантія — кора. Їх геохімічне значення.
- •59. Дегазація мантії та її геохімічне значення
- •60. Земля як єдина геохімічна система. Головні тенденції еволюції та геохімічний взаємозв’язок процесів седиментогенезу, магматизму, метаморфізму. Металогенічні епохи, їх практичне значення.
49. Хімічний склад та розповсюдженість осадової оболонки Землі.
Осадова оболонка землі, стратісфера, верхня частина земної кори, що складається головним чином з осадових гірських порід .
Верхня частина континентальної земної кори покрита осадовими породами (глини, піски, вапняки), що утворилися в результаті руйнування гірських порід глибинного походження в поверхневих умовах, називається вона осадовим шаром. Потужність його різна (від 0 до 10-20 км), і він не суцільно покриває Землю: місцями глибинні породи не прикриті осадової товщею і виходять на денну поверхню, наприклад на Кольському півострові. В інших місцях, наприклад на Західно-Сибірської рівнині, навпаки, осадова товща відрізняється великою потужністю. Осадова оболонка складає всього 0,82% маси Землі, має потужність в середньому 1,5 км, покриває близько 80% поверхні сучасних континентів.
Верхню частину материкової земної кори становить переривчастий осадовий шар, що складається з різновікових незмінених або слабозміненних осадових і вулканічних гірських порід. Шари нерідко зім'яті в складки, розірвані та зміщені щодо розриву. У деяких місцях (на щитах) осадова оболонка відсутня.
Склад верхньої континентальної кори
Земну кору становить порівняно невелике число елементів. Близько половини маси земної кори доводиться на кисень, понад 25% - на кремній. Всього 18 елементів: O, Si, Al, Fe, Ca, Na, K, Mg, H, Ti, C, Cl, P, S, N, Mn, F, Ba O, Si, Al, Fe, Ca, Na, K, Mg, H, Ti, C, Cl, P, S, N, Mn, F, Ba. - Складають 99,8% маси земної кори
Осадова оболна Землі складена з осадових порід. Осадо́ві гірські породи – гірські породи, що утворилися на поверхні літосфери внаслідок вивітрювання та перевідкладення давніших порід різного походження, випадіння речовин із розчинів, нагромадження решток рослинних і тваринних організмів та продуктів їх життєдіяльності, вулканічного матеріалу та матеріалу, що надходить з космосу.
Зокрема, утворюються при нагромадженні і цементуванні відкладів, які приносяться водою, вітром, льодом або силою тяжіння.
Осадові гірські породи покривають понад 2/3 поверхні Землі і складаються з трьох основних категорій: уламкові, осаджувані хімічно й органічних. Уламкові осадові породи найбільша група, що складається з уламків гірських порід, тобто глини, піску і гравію. До осаджуваних хімічно належать вапняки, гірські породи крейди, і відклади типу гіпсу та нальоту (гірська сіль). Вугілля, нафта, вапняк, що складається з викопних матеріалів, є прикладами органічних осадових порід.
Класифікація осадкових гірських порід основана на їх складі та генезисі.
Серед осадкових гірських порід переважають глинисті (глини, аргіліти, глинисті сланці – 48% на платформах, 49% в геосинкліналях), піщані (піски і пісковики – 23% на платформах, 23% в геосинкліналях) і карбонатні (вапняки, доломіт та ін.).
Солі становлять 2,8% на платформах і 0,3% в геосинкліналях. У межах материків бл. 20% обсягу всіх осадкових гірських порід залягає на платформах і 48% в геосинкліналях. Понад 75% всіх г.п., що вилучаються з надр Землі (вугілля, нафта, солі, руди заліза, марганцю, алюмінію, розсипи золота і платини, фосфорити, нерудні буд. матеріали тощо), міститься в осадкових гірських породах.
Середній хімічний склад осадових порід (%) по Ф. Кларку
SiO2 - 58,53, Al2O3 - 13,07, Fe2O3 - 3,37, FeO - 2,0, MgO - 2,51, CaO - 5,44, Na2O - 1,10, K2O - 2,81, TiO2 - 0,57, P2O5 - 0,15, S - 0,54, H2O - 4,28, CO2 - 4,94, С - 0,65.
Розповсюдженість. Осадова оболонка Землі. складає близько 10% маси земної кори і покриває 75% поверхні. Основна їх маса зосереджена на материках (500 млн. км. 3 ) і континентальних схилах (190 млн. км. 3 ), тоді як на дно океанів доводиться 250 млн. км. 3 .
