- •Питання до екзамену з курсу “Основи геохімії”
- •Космічна розповсюдженість хімічних елементів та їх походження (нуклеосинтез). Походження, склад та будова Сонячної системи. Закон Ферсмана-Гольдшмідта щодо поширеності елементів у природі.
- •2. Будова та геохімія планет земної групи у порівнянні з існуючими даними щодо планет-гігантів, зовнішніх планет та малих тіл Сонячної системи. Земля, її походження, будова та загальний склад.
- •3. Розповсюдженість хімічних елементів в земній корі. Кларки елементів та методи їх визначення.
- •4. Мантія та ядро Землі, їх мінеральний та хімічний склад. Джерела наявних даних. Примітивна та деплетована мантія (поняття про мантійні геохімічні резервуари).
- •5. Будова, розміри, властивості атомів та іонів, типи хімічного зв’язку та їх значення для геохімії.
- •6. Кристалохімія та їзоморфізм. Головні типи ізоморфізму та їх геохімічне значення.
- •7. Радіоактивні ізотопи в геохімії.
- •8. Стабільні ізотопи в геохімії.
- •9. Сучасна геохімічна класифікація елементів.
- •11. Хондритнормалізовані графіки та їх використання для інтерпретації розподілу рідкісноземельних елементів, зокрема полівалентних.
- •12. Поняття про структурний, термодинамічний та кінетичний фактори контролю розподілу елементів в геологічних об’єктах.
- •13. Структура силікатних розплавів. Зв’язок ступеню їх полімерізації та поведінки елементів в процесі кристалізації магм.
- •14. Вплив структури мінеральних фаз та властивостей ізоморфних елементів (заряди та ефективні радіуси іонів) на значення їх коефіцієнтів розподілу мінерал/розплав.
- •16. Типи дифузії в природних системах. Швидкість дифузії компонентів як головний кінетичний фактор та його вплив на коефіцієнти розподілу хімічних елементів.
- •17. Коефіцієнт дифузії та його залежність від температури та ступеню полімерізації розплаву.
- •18. Дифузія в кристалах та її геохімічне значення.
- •19. Зародження та швидкість росту кристалів в природних системах як кінетичний фактор. Його вплив на коефіцієнти розподілу хімічних елементів.
- •21. Магматичні та магматогенно-гідротермальні рудогенеруючі системи. Теоретичне та прикладне значення їх геохімічного дослідження.
- •22. Поняття про магматичну еволюцію та її фактори. Рівні генерації магматичних розплавів (коровий, мантійний) та методи іх визначення.
- •24. Кристалізаційна диференціація магматичних розплавів як головний фактор магматичної еволюції.
- •26. Співвідношення складу розплавів та магматичних порід.
- •27. Геохімічні критерії відміни магматичних серій, сформованих в процесах часткового плавлення та кристалізаційної диференціації магм.
- •28. Геохімічні ознаки кристалізації розплавів за фракційною моделлю.
- •29. Роль комбінованих коефіцієнтів розподілу хімічних елементів в магматичній еволюції.
- •30. Роль розчинності акцесорних мінералів в магматичній еволюції.
- •31. Ефективність фракціювання та контамінація розплавів як фактори магматичної еволюції. Їх геохімічне значення.
- •32. Температурний режим магматичної еволюції та його геохімічне значення.
- •33. Використання експериментальних даних щодо розчинності акцесорних фаз в силікатних розплавах для визначення температурного режиму функціювання магматичних систем.
- •34. Флюїдний режим магматичної еволюції та його геохімічне значення.
- •35. Розчинність води та інших флюїдних компонентів в силікатних розплавах.
- •36. Засоби визначення водонасиченості силікатних розплавів.
- •37. Умови генерації магматогенних флюїдів та їх значення для формування рудних родовищ.
- •43.Метаморфічні системи як джерело рудоносних гідротермальних розчинів. Формування метаморфогенних рудних родовищ.
- •44.Загальна геохімічна характеристика гідротермально-метасоматичних систем.
- •45)Джерела гідротермальних розчинів, їх склад та фізико-хімічні умови існування.
- •Джерела гідротермальних розчинів, їх склад та фізико-хімічні умови існування.
- •46. Метасоматична зональність, інфільтраційний та дифузійний типи метасоматозу.
- •Міграція елементів в гідротермальних розчинах, фільтраційних ефект, його геохімічна роль.
- •48. Геохімічні риси головних продуктів гідротермального та метасоматичного процесів.
- •49. Хімічний склад та розповсюдженість осадової оболонки Землі.
- •50. Геохімія процесів вивітрювання
- •51. Типи літогенезу, його фізико-хімічні фактори (температура, тиск, окисно-відновні умови тощо) та геохімічні риси.
- •52. Геохімія головних типів осадочних порід.
- •53.Головні геохімічні типи осадочних родовищ та родовищ кори вивітрювання.
- •54.Геохімічна диференціація первинної земної речовини. Формування мантії та ядра. Примітивна мантія Землі як джерело речовини для формування земної кори.
- •55. Виникнення системи мантія - кора та загальна спрямованість її еволюції
- •57. Формування океанічної кори. Роль процесу корового рециклювання в геохімічній еволюції верхньої мантії та земної кори в цілому.
- •58. Сучасні моделі росту континентальної кори та взаємовідносин мантія — кора. Їх геохімічне значення.
- •59. Дегазація мантії та її геохімічне значення
- •60. Земля як єдина геохімічна система. Головні тенденції еволюції та геохімічний взаємозв’язок процесів седиментогенезу, магматизму, метаморфізму. Металогенічні епохи, їх практичне значення.
45)Джерела гідротермальних розчинів, їх склад та фізико-хімічні умови існування.
Гідротермальні розчини - Рідкі гарячі водні розчини, циркулюючі в земній корі і беруть участь у процесах переміщення й відкладення мінеральної речовини, часто більш-менш збагачені рызноманытними газовими компонентами. Вміст останніх нерідко досягає таких величин, що зникає межа між гідротерм. і пневматолітовими розчинами і такі розчини іноді називають пневматоліт-гідротермальними.
Джерелами гідротермальних розчинів можуть бути:
магматична вода, що виділяється в надрах Землі з магматичних розплавів у процесі їх застигання і формування вивержених порід;
метаморфічна вода, що вивільняється в глибоких зонах земної кори з водомістких мінералів при їх перекристалізації;
зв'язана (похована) вода в порах морських осадових порід, яка починає рухатися внаслідок зміщень в земній корі або під впливом внутрішньоземного тепла;
метеорна вода, яка проникає по водопроникних пластах у глибини Землі.
Магматогенно-гідротермальні флюїди і розчини.
Глибинні флюїди (дегазація верхньої мантії)
Метаморфогенні флюїди (утворюються в процесі прогресивного регіонального
метаморфізму. Перехід від амфіболітової до гранулітової фацій – критичний. Дані стають нестійкі водовмісні мінерали – біотит, амфіболіт).
Утворюється велика кількість флюїдної фази, що контактує з породами. Діють свої коефіцієнти розподілу і флюїди можуть збагачуватись різними елементами.
Дифузія по порах – один з механізмів.
Декомпресія в тектонічних зонах розтягнення.
Склад гідротермальних розчинів відновлюється на підставі вивчення мінеральних складових гідротермальних родовищ, сучасних термальних, газово-рідинних включень в мін. Основні компоненти аніонної групи гідр. розчинів - Cl, F, В, S, С та ін - приносяться переважно магм. еманаціями; конденсація їх приводить до формування кислих гідр. розч. За домінуванням тих чи інших аніонів виділяють хім. типи гідр. розч. (напр., хлоридні, сульфатні, хлоридно-двокарбонатні та ін.). Утворення різних літологічних типів гідр. розч. обумовлено їх хім. диференціацією в осередках розвантаження і при фільтрації через р. п. Крім того, при застиганні розплав виділяє еманації з послідовно мінливих складом аніонів: галоіди → сірка і галоіди → вуглекислота і галоіди. Склад гідр. розч. змінюється також при взаємодії з вміщаючими г. п.; обмінні реакції призводять до пониження їх кислотності та збагачення петро-генними компонентами (відповідно до принципу кислотно-основної взаємодії (Коржинського, 1962). Багато геологів пов'язують рудоносні гідр. розч. з виносом металів з магматичного осередку у формі легкорозчинних летючих сполук. Деякі вважають, що при гідротерм. переробці вміщаючі п. розчини витягують з них метали в кількостях, достатніх для формування родовищ.
Джерела гідротермальних розчинів, їх склад та фізико-хімічні умови існування.
Гідротермальні розчини - гарячі водні розчини, що циркулюють у земній корі тектонічними розломами і беруть участь у тепломасопереносі та мінералоутворенні, можуть бути справжніми (молекулярними) та колоїдними(колоїд - речовина, що складається з дуже маленьких часток матерії (дисперсна фаза), які присутні в іншому матеріалі). Джерела:1)Водозне походження – це фактично грунтові води, які нагрівалися під впливом градієнту і нагрітих джерел. 2)Магматичне утворення, за рахунок метаморфізму, при переході від амфіболітової до гранулітової стадії. 3)Утворюються у результаті розплавів.4)Власне гірські породи, в між зернових прошарках яких повсюдно зосереджена велика кількість капілярної, порової, а також цеолітної і кристалізаційної. 5)Метаморфогенна – виділяється з мінералу під час перекристалізації у процесі метаморфізму. 6)Звязна або похована вода у порах морських осадових порід, яка починає рух під впливом внутрішнього тепла Землі. За переважним вмістом тих чи інших аніонів виділяють хімічні типи: хлоридні, сульфатні, хлоридно-бікарбонатні та інші. Утворення різних типів пояснюється їх хімічною диференціацією у осередках розвантаження і під час фільтрації через гірські породи. За іншою думкою, рудоносність пов’язується з виносом металів з магматичного осередку в формі легкорозчинних летких сполук. В більшій частині досліджених гідротермальних систем головні розчинені компоненти морської води Cl і Na незначно змінюють свою концентрацію. Взаємодія з базальтами призводить до практично повного видалення з морської води Mg (з утворенням хлориту і актіноліта) і SO4, а також U і Р. При цьому первинні мінерали базальтів розкладаються, і з них у воду переходять в значних кількостях Са, К, SiO2, Fe, Mn, H2S, CO2, H2 і важкі метали Zn, Cu, а також Pb, Ag, Au, Sb, Sr, CH4 і Не. Поведінка К і Li більш складно - при низьких температурах вони зв'язуються породою (у вигляді глинистих мінералів - смоктати), а при високих, навпаки, вимиваються. У результаті взаємодії з породою морська вода, що мала спочатку нейтральну окисну реакцію, перетвориться в кислий відновний рудо утворюючий розчинів. Із гідротерм. Родовищ добувається основна маса руд W,Mo,Sn,Bi,Sb,Hg,As,Ni, Co,Cu,Pb,Zn.Au,Ag,U.
