- •Питання до екзамену з курсу “Основи геохімії”
- •Космічна розповсюдженість хімічних елементів та їх походження (нуклеосинтез). Походження, склад та будова Сонячної системи. Закон Ферсмана-Гольдшмідта щодо поширеності елементів у природі.
- •2. Будова та геохімія планет земної групи у порівнянні з існуючими даними щодо планет-гігантів, зовнішніх планет та малих тіл Сонячної системи. Земля, її походження, будова та загальний склад.
- •3. Розповсюдженість хімічних елементів в земній корі. Кларки елементів та методи їх визначення.
- •4. Мантія та ядро Землі, їх мінеральний та хімічний склад. Джерела наявних даних. Примітивна та деплетована мантія (поняття про мантійні геохімічні резервуари).
- •5. Будова, розміри, властивості атомів та іонів, типи хімічного зв’язку та їх значення для геохімії.
- •6. Кристалохімія та їзоморфізм. Головні типи ізоморфізму та їх геохімічне значення.
- •7. Радіоактивні ізотопи в геохімії.
- •8. Стабільні ізотопи в геохімії.
- •9. Сучасна геохімічна класифікація елементів.
- •11. Хондритнормалізовані графіки та їх використання для інтерпретації розподілу рідкісноземельних елементів, зокрема полівалентних.
- •12. Поняття про структурний, термодинамічний та кінетичний фактори контролю розподілу елементів в геологічних об’єктах.
- •13. Структура силікатних розплавів. Зв’язок ступеню їх полімерізації та поведінки елементів в процесі кристалізації магм.
- •14. Вплив структури мінеральних фаз та властивостей ізоморфних елементів (заряди та ефективні радіуси іонів) на значення їх коефіцієнтів розподілу мінерал/розплав.
- •16. Типи дифузії в природних системах. Швидкість дифузії компонентів як головний кінетичний фактор та його вплив на коефіцієнти розподілу хімічних елементів.
- •17. Коефіцієнт дифузії та його залежність від температури та ступеню полімерізації розплаву.
- •18. Дифузія в кристалах та її геохімічне значення.
- •19. Зародження та швидкість росту кристалів в природних системах як кінетичний фактор. Його вплив на коефіцієнти розподілу хімічних елементів.
- •21. Магматичні та магматогенно-гідротермальні рудогенеруючі системи. Теоретичне та прикладне значення їх геохімічного дослідження.
- •22. Поняття про магматичну еволюцію та її фактори. Рівні генерації магматичних розплавів (коровий, мантійний) та методи іх визначення.
- •24. Кристалізаційна диференціація магматичних розплавів як головний фактор магматичної еволюції.
- •26. Співвідношення складу розплавів та магматичних порід.
- •27. Геохімічні критерії відміни магматичних серій, сформованих в процесах часткового плавлення та кристалізаційної диференціації магм.
- •28. Геохімічні ознаки кристалізації розплавів за фракційною моделлю.
- •29. Роль комбінованих коефіцієнтів розподілу хімічних елементів в магматичній еволюції.
- •30. Роль розчинності акцесорних мінералів в магматичній еволюції.
- •31. Ефективність фракціювання та контамінація розплавів як фактори магматичної еволюції. Їх геохімічне значення.
- •32. Температурний режим магматичної еволюції та його геохімічне значення.
- •33. Використання експериментальних даних щодо розчинності акцесорних фаз в силікатних розплавах для визначення температурного режиму функціювання магматичних систем.
- •34. Флюїдний режим магматичної еволюції та його геохімічне значення.
- •35. Розчинність води та інших флюїдних компонентів в силікатних розплавах.
- •36. Засоби визначення водонасиченості силікатних розплавів.
- •37. Умови генерації магматогенних флюїдів та їх значення для формування рудних родовищ.
- •43.Метаморфічні системи як джерело рудоносних гідротермальних розчинів. Формування метаморфогенних рудних родовищ.
- •44.Загальна геохімічна характеристика гідротермально-метасоматичних систем.
- •45)Джерела гідротермальних розчинів, їх склад та фізико-хімічні умови існування.
- •Джерела гідротермальних розчинів, їх склад та фізико-хімічні умови існування.
- •46. Метасоматична зональність, інфільтраційний та дифузійний типи метасоматозу.
- •Міграція елементів в гідротермальних розчинах, фільтраційних ефект, його геохімічна роль.
- •48. Геохімічні риси головних продуктів гідротермального та метасоматичного процесів.
- •49. Хімічний склад та розповсюдженість осадової оболонки Землі.
- •50. Геохімія процесів вивітрювання
- •51. Типи літогенезу, його фізико-хімічні фактори (температура, тиск, окисно-відновні умови тощо) та геохімічні риси.
- •52. Геохімія головних типів осадочних порід.
- •53.Головні геохімічні типи осадочних родовищ та родовищ кори вивітрювання.
- •54.Геохімічна диференціація первинної земної речовини. Формування мантії та ядра. Примітивна мантія Землі як джерело речовини для формування земної кори.
- •55. Виникнення системи мантія - кора та загальна спрямованість її еволюції
- •57. Формування океанічної кори. Роль процесу корового рециклювання в геохімічній еволюції верхньої мантії та земної кори в цілому.
- •58. Сучасні моделі росту континентальної кори та взаємовідносин мантія — кора. Їх геохімічне значення.
- •59. Дегазація мантії та її геохімічне значення
- •60. Земля як єдина геохімічна система. Головні тенденції еволюції та геохімічний взаємозв’язок процесів седиментогенезу, магматизму, метаморфізму. Металогенічні епохи, їх практичне значення.
53.Головні геохімічні типи осадочних родовищ та родовищ кори вивітрювання.
Осадові родовища-поклади корисних копалин, що формуються в процесі опадонакопичення на дні водойм. За місцем освіти вони поділяються на річкові, болотні, озерні, морські та океанічні; серед двох останніх розрізняють платформні (континентальні) і геосинклінальні. Осадові родовища, особливо морські, зазвичай мають великі розміри: окремі пласти простягаються на десятки кілометрів, а свити пластів - на сотні кілометрів і більше. За характером опадонакопичення серед них виділяють 4 класу: механічні, хімічні, біохімічні, вулканогенні. Існують різні типи кори вивітрювання. Зручніше за все розділити їх на первинні (автохтонні), або залишкові, і вторинні (алохтонні), або переотложения. Первинна кора формується цілком або частково на місці тих порід, за рахунок яких вона утворилася; вторинна виникає шляхом перевідкладеного продуктів первинної кори. Вивчення первинних кор призводить до необхідності виділення перетвореного, або накладеного, типу кори вивітрювання. Тільки в тому випадку, коли мінеральний склад продуктів переотложения залишається зовсім або майже незмінним, тобто коли має місце просте механічне переміщення, а не механічна і хімічна диференціація продуктів вивітрювання, ми маємо право говорити про переотложения корі. Нерідко рух підземних вод носить сифоновий характер, надходження їх в вивітрюються породи починається далеко від точки виявлення цієї кори. Розкладання порід під раніше похованими вугільними горизонтами і покривають їх породами пов'язано з доступом до цих обріїв кисню, що міститься в повітрі або кисню, розчиненого у водах. Цими та іншими аналогічними шляхами утворюються закриті кори в противагу відкритим корам, безпосередньо виходять поверхню. Розрізняють також площадкову кору вивітрювання і лінійну. Перша займає більш-менш великі простори без помітної орієнтування в якомусь напрямі, друга - менші простору, витягнуті уздовж контактів, тріщинних систем, пірітізірованних зон, гідрогермально змінених порід і т. д. Лінійні кори нерідко являють собою частину площинної кори, що залишилася після її розмиву. Склад кор вивітрювання різний і залежить від початкового складу гірської породи і фізико-географічних умов вивітрювання.
54.Геохімічна диференціація первинної земної речовини. Формування мантії та ядра. Примітивна мантія Землі як джерело речовини для формування земної кори.
На початку архею Земля почала прогріватися у верхніх шарах екваторіального поясу. Саме там утворилися найдавніші континентальні блоки, виникли конвективні течії, і почалися процеси диференціації земної речовини із виділенням земного ядра. Процес диференціації земної речовини поступово просувався углиб Землі, викликаючи при цьому гравітаційну нестійкість планети. Для відновлення стійкості планети, первинна земна речовина «вижималась» в екваторіальному поясі одного з півкуль. А з протилежного боку відбувалося опускання важких розплавів до центру Землі. Все це створило наприкінці архею сильну асиметрію у будові планети. Виникла конвективна структура з одним висхідним потоком над місцем спливання колишньої серцевини Землі і одним низхідним потоком над областю стоку "ядерної" речовини. Імовірно саме над цим спадним мантійним потоком на рубежі архею і протерозою сформувався перший в історії Землі суперконтинент - Моногея (Пангея 0). На цьому завершилася перша і найбільш бурхлива стадія формування земного ядра. Його подальше виділення і зростання відбувалися вже більш спокійно.
Примітивна мантія (іноді називається валова силікатна Земля) – силікатна частина Землі, в період існування після відділення ядра, але до початку диференціації на кору і нині існуючу мантію.
Розподіл хімічних елементів між речовиною мантії і земної кори свідчить про накопичення в земній корі <легкоплавких> елементів і є обгрунтуванням ідеї А.П. Виноградова про виплавлення речовини земної кори з мантії. Очевидний геологічний процес, в якому реалізується принцип виплавлення - мантійних магматизм. Геологічні дані показують, що процес виплавлення та формування земної кори йде протягом усієї геологічної історії.
