44. Кінцевий мозок. Анатомо-фізіологічна х-ка великих півкуль. Архітектоніка кори.

Кінцевий мозок — є найрозвиненішою і у філогенетичному відношенні новою частиною головного мозку, що безпосередньо пов'язана з найбільш складними проявами психічної та інтелектуальної діяльності людини. Кінцевий мозок у людини складається із сильно розвинутих півкуль і середньої частини, що з'єднує їх. Права і ліва півкулі відділені одна від одної глибокою щілиною, на дні якої лежить мозолисте тіло. Поверхня великих півкуль утворена сірою речовиною—корою, під якою знаходиться біла речовина з підкірковими ядрами. Загальна поверхня кори великих півкуль становить 2000—2500 см2, товщина її—2,5—3 мм. У ній нараховується від 12 до 18 млрд. нейронів, розташованих шістьма шарами. Більше 2/3 поверхні кори приховано в глибоких борознах між опуклими звивинами. Три головні борозни— центральна, бічна і тім'яно-потилична—поділяють кожну півкулю на чотири частини: лобову, тім'яну, потиличну і скроневу. Нижня поверхня півкуль і стовбурна частина мозку називається основою мозку. Найважливіші зони кори—рухова, чутлива, зорова, слухова, нюхова. Рухова зона розташована в передній центральній звивині перед центральною борозною лобової частки, зона шкірно-м'язової чутливості — за центральною борозною, у задній центральній звивині тім'яної частини. Зорова зона зосереджена в потиличній зоні, слухова — у верхній скроневій звивині скроневої частини, нюхова і смакова — у передньому відділі скроневої частини. Кора великих півкуль виконує функцію вищого аналізатора сигналів від усіх рецепторів тіла і синтезу відповідних реакцій у біологічно доцільний акт. Вона є вищим органом координації рефлекторної діяльності й органом набуття тимчасових зв'язків — умовних рефлексів. Кора виконує асоціативну функцію і є матеріальною основою психологічної діяльності людини — пам'яті, мислення, емоцій, мови і регуляції поведінки. Провідні шляхи головного мозку зв'язують його частини між собою, а також зі спинним мозком (висхідні й спадні нервові шляхи), так що вся центральна нервова система функціонує як єдине ціле. Архітектоніка — розподіл кори головного мозку за зонами в залежності від функціонального навантаження. Лобні частки контролюють психіку людини, лобно-тім'яна ділянка - рухи в кінцівках, скроневі частки - письмо, графіка, рахунок, потилична ділянка - корковий аналізатор зору, мозочок - координація рухів.

45. Будова та функції скелету

Скелет людини — це тверда структура, утворена сукупністю кісток, яка служить опорою людського тіла. Скелет виконує такі функції: опорну, захищає м'які та вразливі органи , кровотворну, депозитарну. Скелет людини складається зі скелетів голови, тулуба, кінцівок (верхніх і нижніх)

Скелет голови, або череп, складається з двох відділів: мозкового та лицьового. До мозкового відділу черепа входять найбільші непарні кістки – потилична і лобова та парні – тім’яна і скронева.

Скелет лицьового відділу черепа складається з 15 кісток, найбільшими з яких є парні виличні, верхньощелепні та непарна нижньощелепна кістки. Нижня щелепа – єдина рухома кістка черепа.

Скелет тулуба складається з хребта і грудної клітки. Кожний хребець має тіло, дугу і відростки. У процесі розвитку людини формуються чотири плавні вигини хребта, яких немає у тварин. Ці вигини сприяють збереженню рівноваги, пом’якшують поштовхи, яких зазнає тіло при ходінні, стрибках.

Хребці різних відділів хребта мають відмінності у формі та розмірах. Грудна клітка утворена грудиною , 12 парами ребер і грудними хребцями . У зв’язку з вертикальним положенням людини її грудна клітка знизу розширена. Скелет кінцівок складається зі скелета пояса і скелета вільних кінцівок. Пояс верхніх кінцівок включає в себе парні кістки трикутних лопаток і з’єднаних з ними ключиць. Скелет вільної верхньої кінцівки (руки) складається з трьох відділів: плеча, передпліччя і кисті. Плече утворює плечова кістка, що у верхній частині з’єднується з лопаткою, а в нижній – з кістками передпліччя, утворюючи ліктьовий суглоб. Передпліччя складається з двох кісток: ліктьової і променевої. З передпліччям з’єднується кисть, утворена кістками зап’ястка, п’ястка та фалангами пальців. Нижній кінець променевої кістки утворює променезап’ястковий суглоб з трьома кістками верхнього ряду зап’ястка. Зап’ясток складається з двох рядів коротких дрібних кісток , до складу п’ястка входять п’ять довгих кісток .Фаланги утворюють скелет пальців. У скелеті вільної нижньої кінцівки (ноги) виділяють стегно, гомілку і стопу. Стегно складається з масивної стегнової кістки, гомілка – великогомілкової та малогомілкової кісток. Стопа утворена сімома короткими кістками передплесна, серед яких найбільшими є п’яткова та таранна кістки, п’ятьма довгими кістками плесна і кістками пальців. Стопа має склепінчасту будову, що полегшує поштовхи під час ходіння, бігу, стрибків. До складу нижньої вільної кінцівки входить і надколінок – невелика трикутна кістка.