- •1.Значення курсу «Анатомія, фізіологія та паталогія дітей» для корекційних
- •2. Будова та фізіологія статевої системи чоловіка, можливі гормональні
- •3. Характеристика будови та функції проміжного мозку
- •4. Організм, як система, що саморегулюється. Асиміляція, дисиміляція.
- •5. Будова та функції дихальної системи. Наслідки паталогії.
- •6. Анатомо- фізіологічна характеристика спинного мозку, вікові особливості в
- •7. Вчення і. П. Павлова про «нервізм», як головну регулюючу та інтегруючу
- •8. Провдні шляхи спинного мозку, їх фізіологічне значення.
- •10. Поняття «розвиток дитини». Роль гіпоталамо- ендокринної системи в
- •9. Будова нирок. Фізіологічне утворення сечі
- •11. Анатомо-фізіологічна характеристика нейрона, аксона, дендрита.
- •12. Анатомія та фізіологія дихальної системи
- •13. Характеристика основних етапів розвитку дитини.
- •14. Будова нервового волокна, нерва, значення міелізації. Роль синапсів, медіаторів у
- •15. Залози внутрішньої та зовнішньої секреції. Поняття «гормони», їх роль у гомеостазі.
- •16. Критичні періоди розвитку дитини. Поняття про акселерацію та ретардацію.
- •17. Характеристика рефлекторної дуги, аферентної та еферентної частин її.
- •19. Загальна характеристика будови організму. Поняття «тканина», «органи», «системи».
- •20. Компоненти заднього мозку: довгастий мозок, варолієвий міст та мозочок, їх
- •21. Значення травлення для підтримки життєдіяльності організму. Роль обміну
- •22. Клітина, як структурна, функціональна та генетична одиниця організму, загальна
- •23.Загальна характеристика структур мозку
- •24. Анатомо- фізіологічні вікові особливості трахеї, бронхів, легень. Механізм акту
- •25. Вікові особливості етапів розвиткустатевих клітин чоловіка та жінки.
- •26.Середній мозок: 4-х горб*я, ніжки мозку, водопровід, функції та можливі їх розлади.
- •27.Будово стріо-палідарноїсист. Функції, наслідки порушень
- •28. Поняття «ембіогенез» та «онтогенез»
- •29. Анатомо-фізіологічна характеристика вегетативної нервної системи.
- •30. Велике та мале коло кровообігу, анатомія, фізіологія, вікові особливості.
- •31. Анатомічна та фізіологічна характеристика ретикулярної формації
- •32. Будова серця, серцевий цикл та його регуляція, вікові особливості.
- •33. Анатомія та фізіологія екстра пірамідної системи, зв*язна із руховими шляхами.
- •34. Вікові особливості опорно – рухового апарату.
- •35. Характеристика складу крові та її функції
- •36. Вчення Павлова про аналізатори. Принцип будови аналізаторів фізіологічне значення
- •37.Види м*язів, особливості їх онтогенезу. Роль фізичної активності у розвитку м*язової тканини
- •39. Екстра- пірамідна система стрруктура, функції, зв*язки із руховими шляхами.
- •40.Значення курсу «Анатомія, фізіологія та паталогія дітей» для корекційних педагогів різних спеціальностей.
- •41.Проміжний мозок:зоровий горб,підгорбова ділянка,фізіологічне значення,наслідки патології
- •42. Склад сечі в нормі,можливі патологічні зміни.
- •44. Кінцевий мозок. Анатомо-фізіологічна х-ка великих півкуль. Архітектоніка кори.
- •45. Будова та функції скелету
- •46. Обмін білків, біологічна цінність білків їжі. Особливості білкового обміну у дітей та його порушення
- •47. Комісуральні та асоціативні провідні шляхи центральної нервової системи
- •48. Особливості сечо- видільної системи у дітей
- •49. Обмін жирів, локалізація жиру в організмі. Поняття про нейро- ендокринну регуляцію засвоєння жиру. Порушення жировогообміну.
- •50. Передні та задні роги спинного мозку, будова, фізіологічне значення.
- •51. Механізм випровадження та утримання сечі. Вікові особливості цього процесу. Нічне нетримання сечі.
- •52. Вилочкова залоза в онтогенезі. Значення для імунітету
- •53. Поняття про пірамідні та екстра пірамідні провідні шляхи центральної нервової системи, фізіологічне
- •54. Вікові особбливостіопорно- рухового апарату, будова, функції, можливі відхилення.
- •55.Поняття про пірамідні та екстра пірамідні шляхи, фізіологія.
- •56. Анатомо-фізіологічна характеристика щитовидної та паращиттовидної залоз; наслідки при відхиленнях функцій.
- •57. Значення вітамінів для організму, що росте та розвивається.
- •58. Характеристика безумовно-рефлекторної та умовно рефлекторної діяльності нервової системи.
- •59. Підшлункова залоза, як орган внутрішньої та зовнішньої секреції, основні розлади функцій
- •60. Будова та функції грудної клітки
- •61. Вчення Павлова про аналізатори. Принцип будови аналізаторів фізіологічне значення
- •62. Характеристика системи імунітету, функції
- •63. Загальна характеристика периферичної нервової системи
- •64. Класифікація умовно-рефлекторних реакцій
- •65. Анатомо-фізіологічна характеристика шляхів виведення з організму продуктів обміну речовин, можливі порушення.
- •66. Канатики спинного мозку, будова, функції
- •67. Загальна характеристика периферичної нервової системи
- •68. Обмін вуглеводів, роль для нервової, серцево-судинної, м*язової системи. Особливості обміну вуглеводів у дітей.
- •69. Три частини аналізатора за і. П. Павловим, фізіологія
- •70. Типи нервової діяльності за і. П. Павловим
- •71. Водно-сольовий обмін, значення для організму, що росте та розвивається, можливі порушення та їх наслідки
- •72. Особливості будови та функції спинно-мозкових нервів.
- •73. Загальна характеристика органів чуття, їх онтогенез
- •74. Значення травлення у кишечнику, особливості будови та функції різних відділів кишечника, вікові властивості, можливі відхилення функцій.
- •75. Охарактеризувати еферентні провідні шляхи цнс
- •76. Поняття про функціональні системи як інтегративне утворення мозку
- •77. Анатомо-фізіологічна характеристика печінки, підшлункової залози, як важливих органів травлення, небезпека патологічних їх змін.
- •78. Будова та функції парасимпатичного відділу вегетативної нервової системи
- •79. Загальна характеристика проекційних провідних шляхів цнс.
- •80. Зоровий нерв, зорове перехрестя, зоровий тракт.
- •81.Будова та функції оболонок головного та спинного мозку, лікворної системи
- •82. Анатомо-фізіологічна характеристика білої та сірої речовин спинного мозку.
- •83. Загальна характеристика будови організму. Поняття «тканина», «органи», «системи».
- •84. Будова та функції симпатичного відділу вегетативної нервової системи
- •85. Анатомо-фізіологічна характеристика ендокринної системи. Гормони як біологічно-активні речовини.
- •86. Середній мозок, анатомія, фізіологія, патологічні зміни.
- •87. Черепно-мозкові нерви, загальна х-ка, розташування ядер.
- •88. Організм як єдине ціле, зв*язок із зовнішнім середовищем. Механізми адаптації та компенсації
- •89. Характеристика безумовної та умовно-рефлекторної діяльність нервової системи
- •90. Кінцевий мозок. Анатомо-фізіологічна х-ка великих півкуль. Архітектоніка кори.
57. Значення вітамінів для організму, що росте та розвивається.
Вітаміни – джерело здоров’я, знайомі нам з дитинства. І без вітамінів забезпечити повноцінне здоров’я зовсім не можливо. Вітаміни відіграють велику роль в розвитку і рості дитини, а саме тому, що ріст дитини цього потребує. До організму дитини вітаміни в основному надходять з їжею. Тому для дитини є головне правильне і збалансоване харчування. Дитина повинна споживати їжу як рослинного так і тваринного походження. Так, як вона є насищена різними вітамінами. Наприклад, в продуктах таких, як масло, сметана, сир, молоко є багато вітаміну А. Цей вітамін потрібний дитячому організму. Бо при відсутності цього вітаміну може виникнути хвороба, яка називається куряча сліпота. Також може зупинитися ріст, організм стає вразливий до інфекцій. Ще для дитини є важливі вітаміни групи В, вітаміни С, Р, D, К, Е і т.д. Цих вітамінів найбільше в фруктах, овочах, рибі, м’ясі, яйцях, хлібі, молоці, дріжджі. А при відсутності того чи іншого вітаміну в організму можуть траплятися різні хвороби. Такі наприклад, як відома хвороба бері-бері (порушення кишкового тракту, водного і вуглеводного обміну), арибофлавіноз (падає зір, на шкірі обличчя, в області носа, вух, навколо очей сушиться шкіра. Буває, що запалюється слизові оболонки губ і ротової порожнини) анемія (мала кількість еритроцитів в крові), цинга (запалення десен), рахіт (викривлення кісток). Так, що вітаміни мають велике значення для організму дитини його росту і розвитку.
58. Характеристика безумовно-рефлекторної та умовно рефлекторної діяльності нервової системи.
Існують безумовні та умовні рефлекси. Безумовні рефлекси є вродженими і передаються спадково. Вони характеризуються стереотипною формою прояву і забезпечують пристосування організму до постійних умов. Безумовні рефлекси поділяються на прості і складні. До простих належать зіничний, сухожильний, кашлевий і т. ін.; а до складних — харчовий, захисний, дослідницький, орієнтувальний тощо. Складні безумовні рефлекси становлять основу життєдіяльності організму. Безумовні рефлекси виникають лише у відповідь на адекватні подразники і мають специфічне рецепторне поле. Центральна ланка рефлекторної дуги безумовного рефлексу знаходиться нижче від кори великих півкуль головного мозку. Це означає, що безумовні рефлекси є результатом діяльності підкоркових утворень і нижніх відділів центральної нервової системи. Функції підкоркових і нижніх відділів центральної нервової системи, які забезпечують прості стосунки організму із зовнішнім середовищем та злагоджену діяльність внутрішніх органів, становлять нижчу нервову діяльність. Умовний рефлекс — це реакція організму, яка засвоюється за певних умов у процесі індивідуального розвитку. Біологічна роль умовних рефлексів полягає в розширенні діапазону пристосовних можливостей організму. Умовні рефлекси набуваються, змінюються залежно від умов, згасають, якщо потреби в них немає, виконують сигнальну (попереджувальну) функцію. Утворення умовних рефлексів є функцією кори головного мозку, а умовний рефлекс — одиницею вищої нервової діяльності. Вища нервова діяльність — це об’єднана діяльність кори великих півкуль, підкоркових утворень і нижніх відділів центральної нервової системи, яка забезпечує складні стосунки організму із зовнішнім середовищем. Утворення умовних рефлексів полягає у встановленні функціонального зв’язку в корі головного мозку між нервовими центрами умовного та безумовного подразників. Діяльність кори з утворення нових зв’язків виявляється в аналізі і синтезі. Утворення умовних рефлексів можливе: ● за наявності двох подразників — безумовного та індиферентного, який має стати умовним; ● коли дія умовного подразника починається раніш, ніж безумовного; ● за оптимальної сили подразників; ● за достатнього рівня збудливості кори; ● за багаторазового повторення поєднаної дії подразників. Утворення умовного рефлексу в корі головного мозку супроводжується встановленням функціонального зв’язку між центрами збудження безумовного та умовного подразників. Розрізняють рухові і вегетативні (серцеві, дихальні) умовні рефлекси. Умовні рефлекси можуть формуватися також на основі раніше набутих умовних рефлексів. Вони називаються умовними рефлексами вищого порядку і становлять фізіологічну основу навчання, формування трудових навичок і умінь.
