- •1.Значення курсу «Анатомія, фізіологія та паталогія дітей» для корекційних
- •2. Будова та фізіологія статевої системи чоловіка, можливі гормональні
- •3. Характеристика будови та функції проміжного мозку
- •4. Організм, як система, що саморегулюється. Асиміляція, дисиміляція.
- •5. Будова та функції дихальної системи. Наслідки паталогії.
- •6. Анатомо- фізіологічна характеристика спинного мозку, вікові особливості в
- •7. Вчення і. П. Павлова про «нервізм», як головну регулюючу та інтегруючу
- •8. Провдні шляхи спинного мозку, їх фізіологічне значення.
- •10. Поняття «розвиток дитини». Роль гіпоталамо- ендокринної системи в
- •9. Будова нирок. Фізіологічне утворення сечі
- •11. Анатомо-фізіологічна характеристика нейрона, аксона, дендрита.
- •12. Анатомія та фізіологія дихальної системи
- •13. Характеристика основних етапів розвитку дитини.
- •14. Будова нервового волокна, нерва, значення міелізації. Роль синапсів, медіаторів у
- •15. Залози внутрішньої та зовнішньої секреції. Поняття «гормони», їх роль у гомеостазі.
- •16. Критичні періоди розвитку дитини. Поняття про акселерацію та ретардацію.
- •17. Характеристика рефлекторної дуги, аферентної та еферентної частин її.
- •19. Загальна характеристика будови організму. Поняття «тканина», «органи», «системи».
- •20. Компоненти заднього мозку: довгастий мозок, варолієвий міст та мозочок, їх
- •21. Значення травлення для підтримки життєдіяльності організму. Роль обміну
- •22. Клітина, як структурна, функціональна та генетична одиниця організму, загальна
- •23.Загальна характеристика структур мозку
- •24. Анатомо- фізіологічні вікові особливості трахеї, бронхів, легень. Механізм акту
- •25. Вікові особливості етапів розвиткустатевих клітин чоловіка та жінки.
- •26.Середній мозок: 4-х горб*я, ніжки мозку, водопровід, функції та можливі їх розлади.
- •27.Будово стріо-палідарноїсист. Функції, наслідки порушень
- •28. Поняття «ембіогенез» та «онтогенез»
- •29. Анатомо-фізіологічна характеристика вегетативної нервної системи.
- •30. Велике та мале коло кровообігу, анатомія, фізіологія, вікові особливості.
- •31. Анатомічна та фізіологічна характеристика ретикулярної формації
- •32. Будова серця, серцевий цикл та його регуляція, вікові особливості.
- •33. Анатомія та фізіологія екстра пірамідної системи, зв*язна із руховими шляхами.
- •34. Вікові особливості опорно – рухового апарату.
- •35. Характеристика складу крові та її функції
- •36. Вчення Павлова про аналізатори. Принцип будови аналізаторів фізіологічне значення
- •37.Види м*язів, особливості їх онтогенезу. Роль фізичної активності у розвитку м*язової тканини
- •39. Екстра- пірамідна система стрруктура, функції, зв*язки із руховими шляхами.
- •40.Значення курсу «Анатомія, фізіологія та паталогія дітей» для корекційних педагогів різних спеціальностей.
- •41.Проміжний мозок:зоровий горб,підгорбова ділянка,фізіологічне значення,наслідки патології
- •42. Склад сечі в нормі,можливі патологічні зміни.
- •44. Кінцевий мозок. Анатомо-фізіологічна х-ка великих півкуль. Архітектоніка кори.
- •45. Будова та функції скелету
- •46. Обмін білків, біологічна цінність білків їжі. Особливості білкового обміну у дітей та його порушення
- •47. Комісуральні та асоціативні провідні шляхи центральної нервової системи
- •48. Особливості сечо- видільної системи у дітей
- •49. Обмін жирів, локалізація жиру в організмі. Поняття про нейро- ендокринну регуляцію засвоєння жиру. Порушення жировогообміну.
- •50. Передні та задні роги спинного мозку, будова, фізіологічне значення.
- •51. Механізм випровадження та утримання сечі. Вікові особливості цього процесу. Нічне нетримання сечі.
- •52. Вилочкова залоза в онтогенезі. Значення для імунітету
- •53. Поняття про пірамідні та екстра пірамідні провідні шляхи центральної нервової системи, фізіологічне
- •54. Вікові особбливостіопорно- рухового апарату, будова, функції, можливі відхилення.
- •55.Поняття про пірамідні та екстра пірамідні шляхи, фізіологія.
- •56. Анатомо-фізіологічна характеристика щитовидної та паращиттовидної залоз; наслідки при відхиленнях функцій.
- •57. Значення вітамінів для організму, що росте та розвивається.
- •58. Характеристика безумовно-рефлекторної та умовно рефлекторної діяльності нервової системи.
- •59. Підшлункова залоза, як орган внутрішньої та зовнішньої секреції, основні розлади функцій
- •60. Будова та функції грудної клітки
- •61. Вчення Павлова про аналізатори. Принцип будови аналізаторів фізіологічне значення
- •62. Характеристика системи імунітету, функції
- •63. Загальна характеристика периферичної нервової системи
- •64. Класифікація умовно-рефлекторних реакцій
- •65. Анатомо-фізіологічна характеристика шляхів виведення з організму продуктів обміну речовин, можливі порушення.
- •66. Канатики спинного мозку, будова, функції
- •67. Загальна характеристика периферичної нервової системи
- •68. Обмін вуглеводів, роль для нервової, серцево-судинної, м*язової системи. Особливості обміну вуглеводів у дітей.
- •69. Три частини аналізатора за і. П. Павловим, фізіологія
- •70. Типи нервової діяльності за і. П. Павловим
- •71. Водно-сольовий обмін, значення для організму, що росте та розвивається, можливі порушення та їх наслідки
- •72. Особливості будови та функції спинно-мозкових нервів.
- •73. Загальна характеристика органів чуття, їх онтогенез
- •74. Значення травлення у кишечнику, особливості будови та функції різних відділів кишечника, вікові властивості, можливі відхилення функцій.
- •75. Охарактеризувати еферентні провідні шляхи цнс
- •76. Поняття про функціональні системи як інтегративне утворення мозку
- •77. Анатомо-фізіологічна характеристика печінки, підшлункової залози, як важливих органів травлення, небезпека патологічних їх змін.
- •78. Будова та функції парасимпатичного відділу вегетативної нервової системи
- •79. Загальна характеристика проекційних провідних шляхів цнс.
- •80. Зоровий нерв, зорове перехрестя, зоровий тракт.
- •81.Будова та функції оболонок головного та спинного мозку, лікворної системи
- •82. Анатомо-фізіологічна характеристика білої та сірої речовин спинного мозку.
- •83. Загальна характеристика будови організму. Поняття «тканина», «органи», «системи».
- •84. Будова та функції симпатичного відділу вегетативної нервової системи
- •85. Анатомо-фізіологічна характеристика ендокринної системи. Гормони як біологічно-активні речовини.
- •86. Середній мозок, анатомія, фізіологія, патологічні зміни.
- •87. Черепно-мозкові нерви, загальна х-ка, розташування ядер.
- •88. Організм як єдине ціле, зв*язок із зовнішнім середовищем. Механізми адаптації та компенсації
- •89. Характеристика безумовної та умовно-рефлекторної діяльність нервової системи
- •90. Кінцевий мозок. Анатомо-фізіологічна х-ка великих півкуль. Архітектоніка кори.
65. Анатомо-фізіологічна характеристика шляхів виведення з організму продуктів обміну речовин, можливі порушення.
Сукупність усіх хімічних перетворень речовин в організмі з моменту надходження їх з навколишнього середовища до моменту виведення продуктів розпаду називають обміном речовин. Він складається з двох взаємопов'язаних частин: розщеплення складних органічних речовин з перетворенням їх на прості із виділенням енергії - дисиміляція та утворення властивих організму білків, жирів і вуглеводів – асиміляція. Завдяки обміну речовин кожен організм підтримує своє існування, росте, розвивається, активно взаємодіє з навколишнім середовищем. Обмін речовин в організмі регулюють нервова система та гуморальні чинники.
Велике значення в гуморальній регуляції обміну речовин відіграють гормони. У системі підтримки сталості обсягу і складу рідин організму основним органом є нирка. Структурна одиниця нирок - нефрон. Утворюючи первинну сечу з плазми крові, нирки вибірково повертають у кровотік необхідні компоненти і виводять з вторинної сечею надлишок води, солей, накопичення яких викликає інтоксикацію.
Крім нирок, певну роль у видільної функції організму грають легкі, кишечник і шкіра. Через легені за добу з диханням виділяється 0,4-0,6 л води. Приблизно стільки ж виділяється і через шкірні покриви. З калом за добу виділяється 150-200 мл води.
Існує безліч причин, через які можуть призвести до порушення в процесі обміну речовин. Це може бути пов'язано з різними захворюваннями, які можуть вплинути на обмінні процеси. Порушення на генетичному рівні можуть згодом стати причиною багатьох спадкових захворювань. При порушенні обміну речовин, змінюються взаємодії і перетворення хімічних сполук. В організмі накопичуються проміжні продукти обміну, може так само спостерігатися їх надмірне виділення, а це може спричинити за собою появу захворювань різних систем людського організму.
66. Канатики спинного мозку, будова, функції
БІЧНИЙ КАНАТИК проводить імпульси в обох напрямках, має в своєму складі 6 шляхів. Три з цих пучків відносяться до висхідних шляхів: 1) задній спинно-мозочковий шлях-провідник імпульсів рефлекторної пропріорецептивної чутливості. 2) передній спинно-мозочковийшлях-бБере участь у підтримці тонусу м’язів і збереження пози. 3) бічний спинно-таламічний шлях - провідник імпульсів больової, термічної і тактильної чутливості. Цими шляхами надходить інформація про больову, температурну і тактильну чутливість від шкірних рецепторів.
БІЧНІ КАНАТИКИ проводять імпульси в обох напрямках, мають в своєму складі 6 шляхів. Три з цих пучків відносяться до низхідних шляхів: 1) бічний кортико-спинальний шлях -провідник імпульсів свідомих рухів. Основною функцією є передача команд для виконання довільних рухів. 2) червоноядерно - спинномозковий шлях - провідник імпульсів рефлекторних рухів. призначення цього шляху — управління м'язовим тонусом і здійснення мимовільної координації рухів.
3) оливо - спинномозковий шлях - провідник рефлекторних імпульсів , визначає відповідність скорочення м'язів. ПЕРЕДНІЙ КАНАТИК несе імпульси зверху вниз , включає 6 шляхів : 1) передній кірково - спинномозковий шлях (пірамідний) - передача імпульсів із кори великого мозку для виконання довільних рухів. Кортикоспінальні шляхи. Ці тракти починаються в V шарі рухової зони кори головного мозку — у шарі гігантських пірамідних клітин Беца, аксони яких досягають спинного мозку. У довгастому мозку частина пірамідної системи переходить на протилежний бік, утворюючи бічний канатик спинного мозку — перехрещений шлях. Інша частина волокон, що не перехрещуються, іде до спинного мозку і переходять на інший бік тільки на рівні сеґментів, в яких закінчуються, утворює прямий пірамідний шлях. Волокна цих трактів забезпечують доставку імпульсів до скелетних м’язів і реґулюють тонкі рухи пальцями.
2) покришково-спинномозковий шлях - провідник імпульсів рефлекторних рухів , пов'язаних з роботою підкіркових центрів зору і слуху.
3) передній спинно-таламічний шлях. 4) задній поздовжній шлях - провідник рефлекторних імпульсів , які координують роботу м'язів очей, голови , шиї; 5) присінково-спинномозковий шлях - пыдтримання тонусу скелетних м'язів,пози і рівноваги тіла, координація рухів. 6) передній і бічний ретикулярно-спинномозкові шляхи — регуляція тонусу і скорочення м'язів .