55.Поняття про пірамідні та екстра пірамідні шляхи, фізіологія.

Поняття про пірамідні та екстра пірамідні шляхи, фізіологія. До пірамідної рухової системи належать пірамідні шляхи, щопроходятьвідпередньоїцентральноїзвивини великих півкуль у складівнутрішньоїкапсули до моторнихнейронів спинного мозку. У філогенезі і онтогенезіранішерозвиваєтьсяекстрапірамідна система — руховий центр безумовнихрефлексів. У цю систему входятькороткімоторнінейрони, якібагаторазовоперериваються в підкіркових ядрах: смугастомутілі, ядрах проміжного мозку, підбугрової області і в червономуядрі. Зоровий бугор і підбугрова область як рецепторніцентри і бліде ядро як руховий центр об’єднуються в функціонуючу як єдине ціле таламо-гипоталамо-паллідарную систему. Екстрапірамідна система здійснюєпідкірковийфізіологічнийаналіз і синтез. Ця система у вищихварин і людини при провідній участі великих півкуль головного мозку спільно з пірамідною системою виробляє багато ланцюгових і системнихуховихрефлексів, пов’язаних з діяльністювнутрішніхорганів (харчові, статевірефлекситощо), з положенням і пересуваннямтіла (стояння, ходьба, біг, трудовірухи і т. п.). Вона бере участь у здійсненніінстинктів, або вроджених складнихруховихрефлексів, щовиробилися в філогенезі (оборонних, харчових, статевих та ін.)

56. Анатомо-фізіологічна характеристика щитовидної та паращиттовидної залоз; наслідки при відхиленнях функцій.

Щитоподібна залоза розташована на передній частині шиї, прикріплюється до трахеї і гортані щільною волокнистою тканиною і прилягає до щитоподібного хряща (звідси її назва). Це непарна та найбільша з ендокринних залоз (маса близько 15-30 г).У залозі розрізняють праву і ліву дольки і з'єднуючий їхній перешийок. Від перешийка нерідко відходить догори відросток, названий пірамідальною долькою. Залоза знаходиться в передньому відділі шиї і покрита фасцією. Права і ліва частки залози прилягають до щитовидного хряща гортані і до хрящів трахеї

Клітини щитоподібної залози синтезують йодовмісні гормони тироксин і трийодтиронін, а токожкальцитонін. Тироксин і трийодтиронін стимулюють розвиток органів і тканин, особливо кісткової та нервової, крім того, вони приймають участь в регуляції обміну речовин. Кальцитонін регулює вміст кальцію, сприяє його збереженню в кістках та є антагоністом паратгормону. Порушення функції щитоподібної залози призводить до захворювань: кретинізму (якщо була нестача тироксину під час внутрішньоутробного розвитку), вторинного гіпотиреозу при нестачі тироксину та базедової хвороби при гіперсекреції йодовміснихгоромонів.

За нестачі утворення гормонів щитоподібної залози, що регулюють обмін речовин, у новонароджених може розвинутися кретинізм (відставання у розумовому розвитку), а в дорослих людей — гіпотиреоз, тяжкий ступінь якого класифікується як мікседема (від грец. мікса — слиз і одема — пухлина, набряк та супроводжується набряком шкіри і підшкірної клітковини, випаданням волосся, в'ялістю, сонливістю).

За гіперфункції щитоподібної залози (надлишково секреції тироксину) — розвивається гіпертиреоїдизм. При цьому підвищується інтенсивність обміну речовин, зростає збудливість нервової системи, спостерігається тремтіння кінцівок, схуднення.

Від гормонів щитоподібної залози залежні; правильний ріст і розвиток тканин, зокрема кісткової, обмін речовин, функціонування нервової системи.

Паращитоподібні залози попарно розташовані на задній поверхні щитоподібної залози парно на кожному з полюсів, являють собою невеликі тільця овальної або округлої форми, масою кожна до 0,09 г. Паращитоподібні залози виробляють паратгормон, що є антагоністом кальцитоніну. Якщо кальцитонін щитоподібної залози знижує рівень кальцію у плазмі крові, то паратгормон підвищує його.При надлишковій секреції паратгормона мають місце гіперкальціємія і зниження змісту фосфору, що може супроводжуватися розм'якшенням кісток, переродженням кісткового мозку й інших патологічних змін.