9. Будова нирок. Фізіологічне утворення сечі

Нирки — це судинний орган — складаються з мільйонів мікроскопічних капілярних ниркових

клубочків та канальців. За 1 хвилину через нирки проходить 1200мл крові, яка фільтрується в

клубочках, після чого в канальцях вибірково всмоктується назад вода та інші речовини. Робота

нирок залежить від часу доби — вночі сповільнюється, положення тіла — в горизонтальному

посилюється, кров'яного тиску. В нормі за добу виділяється 1,5 л сечі. Нефрон — це структурна

і функціональна одиниця нирки, це система звивистих і прямих епітеліальних канальців, що

починаються від кожного ниркового тільця. В основі утворення сечі - 2 процеси - фільтрація і

реабсорбція. Центр сечовид. – проміжний мозок.а) Фільтрація відбув. у капсулах. Приносна

артерія більша,тому тиск крові в капілярах клубочка досить значний. Завдяки такому тиску

плазма крові видаляється крізь тонку стінку капіляра у порожнину капсули. При цьому

фільтруються маленькі молекули речовин. В результаті утворюється первинна сеча –

профільтрована плазма крові. До складу 1нної сечі входить: сечовина,сечова кислота,солі,

амінокислоти,глюкоза. Білки відсутні. б) Далі 1нна сеча надходить до канальців . Реабсорбція

– це процес вбирання у кров води і потрібних організму речовин. Після реабсорбції утвор.

вторинна сеча .

10. Поняття «розвиток дитини». Роль гіпоталамо- ендокринної системи в

регуляції даного процесу.

Розвиток дитини — напрямок науки, що вивчає процеси та механізми, які супроводжують

фізичний та психічний розвиток малюка під час дорослішання. Ендокринні залози беруть участь

в контролі і корекції всіх життєвих процесів в організмі дитини. Розвиток і удосконалення функції

окремих залоз здійснюється характерним для кожної залози темпом. Кожна залоза має свій

максимум розвитку, період сповільненого та прискореного росту або періоди інволюції. Всі

залози внутрішньої секреції перебувають між собою в складному корелятивному зв’язку і в

функціональній взаємодії з центральною нервовою системою, тому ізольоване порушення

іяльності однієї з них спостерігається рідко. Внутрішньоутробно ріст плода регулюється

ендокринною функцією плаценти. Лінійний ріст дитини після народження забезпечується впливом

соматотропного гормону, що особливо проявляється після трьох років життя. Скелетне дозрівання

забезпечують тиреоїдині гормони, які добре функціонують вже з народження. Порушення

активності ендокринних залоз у дітей спостерігається частіше, ніж у дорослих, спричинені

незавершеністю будови, лабільністю регуляторних механізмів. Для кожного періоду дитинства

характерним є переважання функції певних залоз. В період внутрішньоутробного розвитку і

новонародженості найбільш активно функціонує інтрареналова система. Грудний період характ.

підсиленим інкреторним впливом щитоподібної і вилочкової залоз. В період молочних зубів

активізується гіпофіз, вилочкова залоза. Статеві залози, щитоподібна залоза, гіпофіз найбільш

активні в пубертатний період, проте значно зменшується роль вилочкової залози (процес інволюції).

Лише в 6-7 років виникає чітка синхронна взаємодія залоз.