Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
anatomiya.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
158 Кб
Скачать
☆

76. Поняття про функціональні системи як інтегративне утворення мозку

Функціональні системи організму - динамічні, саморегулюючі центрально-периферичні організації, що забезпечують своєю діяльністю корисні для метаболізму організму і його пристосування до навколишнього середовища результати. Для досягнення корисних для організму результатів у функціональних системах вибірково об'єднуються елементи різних рівнів. В організмі це тканини різних органів, механізми нервової і гуморальної регуляції. Регуляторні взаємини, властиві функціональним системам, забезпечують необхідну адаптивну стійкість результатів їх діяльності для досягнення корисних результатів для всього організму в цілому. Їх роль можуть виконувати результати метаболічних реакцій в тканинах, а також різні показники внутрішнього середовища організму, що забезпечують різні боки метаболічних процесів; результати поведінкової діяльності, що задовольняють провідні біологічні потреби живих істот у воді, їжі, розмноженні тощо.

Функціональні системи поведінкового і особливо психічного рівня, як правило, формуються значною мірою в процесі навчання. Виборче становлення функціональних систем та їх окремих частин у процесі онтогенезу отримало назву системогенезу. Загальним принципом динамічної організації функціональних систем є принцип саморегуляції. Відхилення результату діяльності функціональних систем від рівня, що забезпечує оптимальну життєдіяльність організму, стимулює активність у рамках функціональних систем ланцюга процесів, спрямованих на повернення цього результату до оптимального рівня. Будь-яка функціональна система має принципово однотипну організацію і включає загальні (універсальні для різних функціональних систем), периферичні і центральні вузлові механізми.

77. Анатомо-фізіологічна характеристика печінки, підшлункової залози, як важливих органів травлення, небезпека патологічних їх змін.

Підшлункова залоза розміщена позаду шлунка, в ній виділяють головку, тіло залози і хвіст. Залоза відноситься до залоз змішаної секреції. Внутрішня секреція полягає у виробленні клітинами острівців гормонів (інсуліну і глюкагону). Зовнішньосекреторна функція підшлункової залози полягає у виробленні підшлункового соку.

Печінка найбільша залоза організму. У ній постійно утворюється жовч, яка надходить до жовчного міхура, а з нього по жовчній протоці до дванадцятипалої кишки. Печінка має добовий ритм: вдень основним процесом є утворення і виділення жовчі, вночі - синтез глікогену. Функції печінки: метаболічна; Холесекреторна; Бар‘єрна; Гемопоетична.

Скарги при патології печінки і жовчовидільноі системи: Основні "печінкові” скарги:1. Біль у правому підребір'ї; 2.Печінкова диспепсія: зниженя апетиту, почуття важкості. 3. Свербіння шкіри, іноді з кропив'янкою.4. Жовтяниця, темний колір сечі, знебарвлення стільця.5. Масивне криваве блювання. Тривожні симптоми при захворюваннях органів травлення вказують на присутність серйозної органічної, іноді гострої патології, на необхідність невідкладних діагностичних заходів, інтенсивного спостереження та лікування, вирішення питання про необхідність хірургічного втручання.