59.Сша в період між двома світовими війнами. «новий курс»рузвельта та його наслідки.

Світова економічна криза1929–1933 років сприяла формуванню нових моделей державно-політичного і правового розвитку європей-ських країн та США. Нові тенденції, які увібрали в себе найновіші

концептуальні розробки, стали результатом пошуку ефективних спо-собів подолання глобальної кризи. В одних країнах цей вихід було знайдено за допомогою встановлення тоталітарних режимів(Німеч-чина, Італія, Іспанія), в других– у соціалізації державної політики (Франція), а в третіх– у політиці державного регулювання економіки (США). Економічна криза, яка прийшла на зміну періоду стабільності і відносного благополуччя, одержала в США назву Великої депресії. Національний прибуток знизився майже удвічі(на48 %), збанкрутіло 40 % національних банків, близько чверті працездатного населення залишилося без засобів до існування. За цих умов президент Г. Гувер та його адміністрація продовжували наполягати на концепції держави як незалежного арбітра у сфері економічних відносин, що виявилося у відсутності будь-яких заходів з боку державної влади стосовно по-долання деструктивних наслідків кризи. Стало зрозумілим, що меха-нізм самооздоровлення економіки не виправдав себе.

В цих умовах розгорнулася виборча кампанія щодо виборів прези-дента і Конгресу США. Унаслідок цього в1932 році до влади приходить Франклін Рузвельт, який був до того губернатором штату Нью-Йорк. Нова адміністрація розпочала проведення політики державного регулювання економіки, яка одержала назву«нового курсу». Її осно-воположні принципи було сформовано у період передвиборчої кампа-нії: введення елементів економічного планування, державний контроль над фінансовою сферою, регулювання торгівлі дорогоцінними мета-лами, соціалізація політики тощо.

Банківська криза березня1933 року сприяла наділенню президен-та надзвичайними повноваженнями щодо регулювання економіки.

Політика«нового курсу» включала декілька напрямів: регулювання фінансової сфери і декретування золотого наповнення долара, віднов-лення національної промисловості, адміністративну і фінансову під-тримку фермерства, послаблення соціального напруження та послаб-лення соціальних наслідків кризи.

Надзвичайний банківський закон поставив під контроль уряду і президента міжнародні фінансові домовленості, припинив обмін банківських білетів на золото. Державне кказначейство одержало пра-во випускати незабезпечені золотом банкноти. Було вжито заходів щодо девальвації національної валюти. Уряд ввів низку обмежень на банків-ську діяльність, спрямованих на оздоровлення фінансово-банківської системи в цілому. З цією самою метою було встановлено жорсткий контроль за ринком цінних паперів.

Функціонування окремих галузей промисловості регулювалося «кодексами чесної конкуренції», які являли собою інструктивні акти і містили вказівки відносно обсягу продукції, що випускалася, цін її

реалізації, порядку збуту, умов наймання робітників, розміру заробіт-ної платні, умов кредитування. Вся промисловість поділялася на груп, кожна з яких керувалася своїм кодексом. Державного регулювання зазнав і аграрний сектор. Метою урядо-вих заходів у цій сфері було підвищення цін на сільськогосподарську продукцію, а також соціальна підтримка фермерів, для чого було ство-рено Національну адміністрацію. Уряд рефінансував фермерські борги за умови скорочення ними посівних площ. У1933 році було вжито надвичайних заходів щодо боротьби з без-робіттям. Уряд і створені ним нові федеральні структури організували систему молодіжних таборів і різноманітні громадські роботи, які фінансувалися державою(наприклад, будівництво шляхів). З1935 року встановилася федеральна система страхування, яка вперше в історії США передбачала допомогу з безробіття і пенсії по старості. До цьо-го періоду належить становлення трудового права. Законом від1933 року закріплялося право на створення професійних об’єднань, які роз-глядалися як посередники у соціально-трудових відносинах. Остаточ-на легалізація профспілкової діяльності утвердилася в законі Вагнера від5 липня1935 року.

Після переобрання у1936 році на посаду президента Франкліна Рузвельта політику«нового курсу» законодавчо оформлено як нову систему регулювання соціально-господарських зв’язків. Офіційно по-літика«нового курсу» здійснювалася до весни1939 року, але у роки Другої світової війни вона одержала подальший розвиток. Тоді було утворено декілька урядових управлінь, які централізували функціону-вання пов’язаних з війною галузей економіки. Незважаючи на введен-ня елементів централізації і плановості, «новий курс» не являв собою відходу від принципів ринкової економіки, вільної конкуренції та де-мократії. Ці заходи мали тимчасовий характер і були зумовлені екс-тремальними умовами глибокої економічної кризи.