9. Державний устрій та право афін періоду демократії

За формою державного правління Стародавні Афіни були демократичною республікою. Державний апарат Афінської демократії складався із таких органів влади: народних зборів, ради п’ятисот, геліеї, колегії стратегів і колегії архонтів.

Народні збори. В засіданнях Народних зборів мали право й обов'язок брати участь тільки повноправні громадяни Афін чоловічої статі, які досягли 18 років, але фактично — з 20 років. В Народних зборів мало брати участь не менше 6 тис. чол. Спочатку Народні збори скликали раз на місяць, потім – чотири рази на місяць. Народні збори виступали і як найвища судова інстанція. Вони роз¬глядали справи про антидержавні злочини (зрада, перехід на бік воро¬га, видача державної таємниці, спроба повалити існуючий лад, бунт)

Рада 500—буле. Створена Клісфеном. Членів Ради обирали за жеребом у кожній філі — по 50 осіб. До реформи Перікла обраними могли бути тільки громадяни перших трьох розрядів, потім усі громадяни незалежно від розрядів, які досягли 30-річного віку і не позбавлені політичних прав. Особи, обрані у Раду, — булевти, проходили спеціальну перевірку (виясняли громадянську позицію булевтів, політичні погляди, моральність, відсутність комп¬рометуючих фактів, боргів та ін.). Переобирати булевтів можна було тільки раз. Засідання Ради відбувалися щоденно, крім святкових і траурних пнів. Оскільки Рада була чисельним ор¬ганом виникла необхідність поділити Раду на 10 колегій по 50 осіб у кожній. Кожна колегія управляла краї¬ною місяць (рік мав 10 місяців), а який саме — вирішували за жеребом. Час урядування називався пританією, а члени цієї колегії — пританами.

Компетенція Ради 500 була широкою (це був своєрідний уряд краї¬ни), вона охоплювала законодавчу, виконавчу і судову сфери. Рада по¬передньо слухала і підготовляла всі питання, які виносили на обгово¬рення Народних зборів, пропонуючи свій проект рішення

Всі посадові особи, крім архонтів, обиралися за жеребом. Після обрання проходили спеціальну перевірку. Перевіряли його громадянство, вік, відсутність боргових зобов’язань, ообливо перед державою, відношення до військової служби і ін.До загальних ознак афінських урядовців належали: 1) безоплатність (до реформ Перікла); 2) колегіальність; 3) виборність; 4) підзвітність; 5) короткотерміновість.

Колегія архонтів. Тривалий час архонти були найвищими службо¬вими особами Афін. У їхніх руках знаходилось управління державни¬ми справами, судочинство. З часу реформ Клісфена їх значення поча¬ло втрачатись, оскільки зростала роль колегії стратегів. Колегія стратегів. Замість військового вождя-полемарха, згідно з реформами Клісфена, для військового керівництва був утворений ко-легіальний орган — колегія десяти стратегів. Їх могли переобирати без обмежень у строках. Стратеги відали такими ділянками: важкоозброєною піхотою; легкоозброєним військом; охо¬роною країни і веденням війни у її межах; опікою портів і доків (двоє); командуванням флотом; наглядом за будівництвом і оснащенням ко¬раблів.

Геліея, або суд присяжних. Утворена згідно з реформами Солона. Складалася з 6 тис. членів, яких за жеребом щорічно обира¬ли архонти з середовища повноправних громадян чоловічої статі кож¬ної філи (по 600 осіб), що досягли 30-річного віку. Геліея діяла передусім як найвищий суд країни у ролі першої і другої (апеляційної) інстанцій. Вона також здійснювала контроль за діяльністю службових осіб, зас¬луховувала їхні звіти (докимасія), притягала при потребі до відпові¬дальності. Геліея брала активну участь у процесі законодавства: їй на¬лежало право вирішувати долю законопроекту, прийнятого вже На¬родними зборами.

Ареопаг контролював роботу службових осіб, діяльність Народних зборів, затверджував їхні рішення, мав судові й релігійні функції. Після реформ Ефіальта (462 р. до н.е.) ареопаг втратив політичне значення і став органом майже вик¬лючно судовим, частково — релігійним. До його складу входили діючі архонти й усі колишні, які успішно пройшли докимасію (перевірку). Члени ареопагу були обрані пожиттєво, вони щорічно звітували про свою діяльність. Крім розгляду судових справ, ареопаг доглядав священні місця, святині, стежив за мораллю, додер¬жанням звичаїв. Народні збори іноді доручали ареопагові проводити розслідування антидержавних злочинів, про результати якого треба було доповісти на зборах, після чого справа поступала на розгляд геліеї.

Судова система. Найдавнішим судовим органом країни був ареопаг. Потім виник суд ефетів. Солон утвердив як найвищий судовий орган країни геліею — суд присяжних. Згодом створено ще інші судові органи — колегію одинадцяти та колегію тридцяти (згодом колегію сорока).

Ареопаг. До його компетенції після реформ Ефіальта належали справи про навмисне вбивство, поранення чи спричинення каліцтва при замаху на життя людини, підпал і отруєння незалежно від того, закінчилися вони смертю людини чи ні (з мотивів, що могли закінчитися смертю). Справа підлягала компетенції ареопагу тільки у тому випадку, коли потерпілою стороною був повноправний афінський громадянин. Колегія одинадцяти. Створена для розгляду інших важливих кри¬мінальних справ: стосовно розбійників, злодіїв, викрадачів дітей і до¬рослих громадян та ін. Спійманого на гарячому також відводили у ко¬легію

Колегія тридцяти (потім — сорока). Судді цієї колегії постійно виїжджали в населені пункти, розглядаючи дрібні цивільні (до 10 драхм), сімейні та кримінальні справи.