67. Загальна характеристика буржуазного права

Становлення громадянського суспільства, яке докорінно змінило державу, не могло не відобразитися на праві, незважаючи на його консерватизм і малу рухливість. Англійська і французька революції стали серйозним випробуванням на міцність правової надбудови суспільства, яке залишилося від Середньовіччя. Новий правовий порядок став грунтуватися на: а) визнанні загальної рівності всіх людей від народження; б) на рівності всіх громадян перед законом.

Оскільки новий правопорядок був зумовлений якісно новими суспільними відносинами - буржуазними, то і право нового типу стало визначатися як буржуазне право.

Нове становище особистості в суспільстві та державі, що склалося на початковій стадії громадянського суспільства, вплинуло на сутність права, яке стало будуватися на якісно нових принципах.

1. Принцип індивідуалізму. Він став відображенням розкріпачення особистості, її звільнення від станових, корпоративних, цехових та інших феодальних рамок. Це знайшло своє вираження вже в перших правових актах Великої Французької буржуазної революції, насамперед, у "Декларації прав людини і громадянина" (1789 р.), де головним суб'єктом права стає людина як особистість, її права та свободи. Права людини, відображені в юридичних документах (наприклад "Декларація незалежності" США, 1776 р.), стали розглядатися як природні, священні, невідчужувані. Вони підкріплювалися низкою гарантій прав громадянина у публічній і приватній сферах.

2. Принцип свободи. Йдеться про свободу не лише як виразника загальнолюдського гуманістичного ідеалу, а і як складової частини громадянського суспільства: економічні свободи, соціальні, політичні, релігійні тощо.

3. Принцип законності. З одного боку, це - рівність усіх перед законом, а з іншого - закон має виступати як регулятор всіх суспільних відносин. Він надає суспільству стабільності і відкидає будь-яке феодальне свавілля і беззаконня. Саме буржуазія прагнула створити суспільство, котре базувалося б на правопорядку. Вона потребувала стабільності, тому цей принцип став не тільки умовою реалізації політичних і громадянських прав, гарантією демократичних інститутів влади, а Й стабільності всього економічного життя.

4. Принцип верховенства права. Якщо раніше право народжувалося з настанов держави, а його творцями були правителі та їх оточення, то відтепер творцем права стає народ. Його суверенітет у цій сфері виявляється через представницькі законодавчі органи - парламенти.

Буржуазне право являє собою сукупність встановлених чи санкціонованих державою норм і правил поведінки, покликаних захищати основи буржуазного способу виробництва, в першу чергу - приватну власність, і регулювати суспільні відносини в державі.

У процесі свого становлення та розвитку буржуазне право набуло таких рис. По-перше, воно являло собою, насамперед, рецептоване право попередніх епох (рабовласницької та феодальної). Воно виникло не на порожньому місці, а сформувалося на підвалинах добуржуазних правових систем, які функціонували в суспільстві, котре вже знало і відносини приватної власності, і ринкові відносини, і досить високий рівень юридичної техніки. Тому значна частина норм середньовічного і навіть рабовласницького права (наприклад римського права) увійшла в оновленому вигляді до нового, буржуазного права. Від "старого" права було відкинуте лише те, що суперечило економічним, політичним та гуманітарним потребам нового суспільства або ускладнювало подальшу еволюцію самої правової системи.

По-друге, буржуазне право виникло у вигляді інтегрованих національних правових систем. Воно успішно подолало середньовічний партикуляризм, стало уніфікованим не лише в межах власних держав, а й увібрало в себе правові досягнення інших країн і народів. У результаті виникають і розвиваються інтернаціональні правові системи.

По-третє, право набуло характеру системи законодавства і системи права. У своєму зародковому вигляді така риса права зустрічається у станово-кастовому суспільстві. Тепер законодавство стало основним джерелом права, а його узгодження, удосконалення та кодифікація стають головними у правотворчій діяльності буржуазних держав.

По-четверте, відбувається організаційне оформлення галузей права. Поряд з такими "старими" галузями, як цивільне, кримінальне право, виникають нові, притаманні лише буржуазному періоду галузі: конституційне (державне), акціонерне, банківське, стразове, митне право та ін.

Поширення ринково-економічних зв'язків по всій земній кулі спричинило інтернаціоналізацію не тільки економічного, а й правового життя. Стала виявлятися тенденція подолання колишньої самоізоляції правових систем різних країн, посилення їх взаємодії, інтеграції та створення світових правових сімей.