- •1. Державно-політичний устрій Афін: афінська демократія.
- •2. Суспільно-політичний устрій Спарти.
- •3. Інститути влади в Римі періоду республіки.
- •4. Принципи політичного управління в Римській імперії: принципат і домінат
- •5. Державність Візантійської імперії.
- •6. Державно-політичний устрій Франкської держави.
- •7. Сеньоріальні (ленні) монархії в країнах Західної Європи.
- •8. Особливості станово - представницькох монархії у Франції, Англії та Німеччині.
- •9. Міста-республіки епохи Середньовіччя
- •10. Розвиток самоуправління у феодальній Європі.
- •11. Основні тенденції розвитку держави в період зародження громадянського суспільства.
- •13. Особливості політичного розвитку європейських держав 16-17 ст. Абсолютизм.
- •14. Абсолютна монархія у Франції.
- •16. Бранденбурзько-Прусський абсолютизм.
- •17. Австрійська держава(Монархія Габсбургів) в епоху нового часу.
- •18. Особливості німецького абсолютизму.
- •20. Монархія «освіченого абсолютизму» в країнах Європи.
- •21. Ідеологія Просвітництва та її місце у розвитку суспільної свідомості європейських народів.
- •22. Становлення конституційного ладу; утвердження республіки у Франції.
- •23. Еволюція державного ладу Франції періоду Першої республіки.
- •25. Утворення дуалістичної Австро-угорської монархії.
- •26. Утворення Німецької імперії.
- •27. Об’єднання Італії.
- •28. Державно-політичний лад Франції періоду Третьої республіки.
- •29. Державно-політичні наслідки Першої Світової війни.
- •30. Форми державно-територіального устрою в країнах Західної Європи у XIX ст.
- •31. Тоталітаризм як режим державної влади.
- •32. Фашизм: витоки, ідеологія.
- •33. Нацизм: особливості тоталітарного режиму Німеччини 30-40-их рр.
- •34. Іспанія в період диктатури Прімо де Рівери
- •35.Диктатура Франко в Іспанії.
- •36. Державно-політичний устрій Німеччини у Веймарській республіці.
- •37. Державно-політичний устрій Німеччини 30-х рр. Хх ст.
- •38. Державно-політичний устрій Італії в міжвоєнний період.
- •39. Політичний розвиток Великої Британії у міжвоєнні роки.
- •40. Розвиток виборчого права в Великій Британії у 19-20 ст.
- •41. Політичний розвиток Франції у міжвоєнні роки.
- •42. Державно-політичний устрій четвертої республіки у Франції.
- •43. Політичні зміни на європейській карті після завершення іі світової війни.
- •44. Державно-політична система Великобританії у другій половині хх ст.
- •45. Розвиток державно-політичної системи Франції періоду п’ятої Республіки.
- •46. Державно-політичний устрій Швейцарії.
33. Нацизм: особливості тоталітарного режиму Німеччини 30-40-их рр.
Становлення тоталітаризму в Німеччині безпосередньо пов'язане з ім'ям Адольфа Гітлера. На чергових виборах до рейхстагу НСДАП, очолювана Гітлером отримала перемогу. Таким чином, 30 січня 1933 р. Нацистський уряд прийшов до влади. Впродовж кількох місяців після приходу до влади німецькі націонал-соціалісти повністю зруйнували демократичну концепцію держави, створену Веймарською конституцією. Уже 4 лютого 1933 р. Гітлер і Гіденбург підписали постанову, яка скасовувала свободу виборів та друку. 28 лютого цього самого року були прийняті постанови «Про зради німецькому народові» та «Про захист народу та держави», які призупинили дію всіх статей Веймарівської конституції про права та свободи громадян. Після смерті президента Гіденбурга, Гітлер 2 серпня 1934 р. офіційно прийняв титул фюрера німецького народу.
Специфікою нацистського режиму в Німеччині була особлива форма державного управління, в основі якої знаходився такий механізм: 1) Заборона діяльності всіх політичних партій, крім НСДАП, котра проголошувалася «носієм національних ідей». 2) Створення апарату терору, до складу якого входили штурмові загони СА, охоронні загони СС, органи державної безпеки СД, таємна поліція гестапо, народні трибунали та ін. 3) Організаційний і пропагандистський вплив на населення. 4) Внесення змін до структури державного апарату. Закон «Про Верховного главу Німецької імперії» 1934. об’єднував посади канцлера і президента. Гітлеру було присвоєне звання глави держави довічно з правом призначати собі наступника. Він став вождем німецького народу.
Рейхстаг формально не було ліквідовано, але він збирався лише для того щоб заслухати Гітлера. Депутат рейхстагу втрачав свій мандат, якщо не присягнув на вірність партії, абр був виключений з неї. Вибори до парламенту були таємними, але під час голосування оголошувалося, що той, хто приховує від громадськості свій голос є ворогом народу.
Протягом 1933-34 рр. відбувається процес централізації внутрішнього державного управління. Автономні землі були перетворені на області, які управлялись урядом та його представниками на місцях. Скасовувалися традиційні елементи федералізму (наявність у всіх землях парламентів, урядів, законодавства, громадянства тощо). Була ліквідована незалежність суддів. Існував т.зв. «народний суд», який розглядав будь які справи. Судді вирішували, допускати чи не допускати адвокатів та свідків. Слідчі органи замінювалися гестапо, а тому досить часто застосовувалася позасудова розправа, тортури, залякування, відправлення до концтаборів.
Таким чином, до 1935 р. завершується процес створення нацистської держави в Німеччині, яку можна охарактеризувати такими рисами: провідні державні посади посіли представники військово-фашистських кіл; ліквідовані представницькі установи і форми федеративної державної організації; встановлення однопартійності; скасування демократичних прав та свобод громадян.
Юридично абсолютний характер повноважень Гітлера був закріплений у 1942 р.
