- •1.Зміст поняття «культури».
- •3. Генезис культури, специфіка культурних знань
- •4.Форми культури, їх витоки та динамїка розвитку.
- •5. Предмет культурології як науки. Методи дослідження в культурології.
- •6. Провідні концепції культурогенезу: трудова (к.Маркс, ф.Енгельс), ігрова (й.Гейзінга), психоаналітична (з.Фрейд).
- •7. Напрями і школи в культурології.
- •8. Характеристика культурогенезу, його детермінант і специфіки
- •9. Характеристика етногезезу та його виявів
- •10. Поняття «культура» та «цивілізація», їх співвідношення
- •11. Зміст поняття «національна культура»
- •12. Локальна культура
- •14. Елітарна культура
- •15. Зміст поняття «культура регіону»
- •16. Зміст поняття «культура епохи»
- •17. Зміст поняття «інкультурація»
- •18. Зміст поняття «культурна асиміляція»
- •19. Культурна адаптація
- •20. Аккультуація як феномен
- •21. Зміст поняття "культурна дифузія"
- •22. Культурна глобалізація та її наслідки
- •23.Цивілізація як об’єкт дослідження культурології. Лінійність і циклізм в генезисі культури.
- •25. Культкра людини доісторичних часів.
- •26.Мистецтво та міфологія первісної людини.
- •27. Інститут моралі в історії культури палеоантропа і неоантропа
- •28. Культура Месопотамії
- •29. Культура Стародавнього Єгипту та її особливості
- •30. Культурна традиція Стародавньої Індії
- •31. Культура Стародавнього Китаю
- •32. Китайсько-конфуціанська культура традиція
- •33. Культура стародавньої Греції, її особливості
- •34. Культура стародавнього Риму, її специфіка
- •36. Культура візантії та її вплив на культуру Європейського регіону
- •38. Культура відродження
- •39. Живопис та література епохи Відродження
- •41. Стилі бароко і класицизму в європейській культурі XVII-XVIII століття
- •42. Романтизм та модерн в культурі Європи
- •43. Культура латиноамериканського культурного регіону, її складові
- •44. Архітектура Мезоамерики, Чилі та Перу у доколумбовий період
- •45.Культура Тропічної Африки. Бронзова скульптура Беніну
- •46. Схід і Захід як предмет культурологічного аналізу. Особливості традиції у функціонуванні й розвитку культур Сходу.
- •47. Генезис китайської культури
- •48. Культура Японії: витоки і динаміка розвитку
- •49. Періодизація розвитку української культури
- •50. Дохристиянські вірування праукраїнців
- •51. Історичні передумови виникнення української культури
- •52. Специфічні риси української культури, її динаміка
- •53. Вплив християнства на культуру Києво-руського періоду.
- •2. Вплив християнства на розвиток освіти в Київській Русі
- •3. Розвиток архітектури
- •4. Формування нових тенденцій у образотворчому мистецтві. Дзвонова музика.
- •54. Українська культура XIX ст.
- •55.Стиль класицизму в архітектурі України XIX ст..
- •56. Стиль еклектики в архітектурі України хіх ст..
- •57. Стиль модерн в архітектурі України кінця хіх – хх ст.
- •58.Розвиток українського кіномистецтва
- •59.Український живопис.
- •60. Українська культура на сучасному етапі.
28. Культура Месопотамії
Культура Месопотамії, її основні досягнення охоплюють період часу 3200 – 539 рр. до н.е., вона має світове значення, оскільки дала перший поштовх культурним процесам, які були розвинуті іншими народами. Месопотамія (грецька назва Межиріччя) – це територія в середній та нижній течії річок Тигр і Євфрат (територія сучасних Іраку та Сирії) – колиска світової цивілізації. У IV–III тисячолітті там сформувалися такі культурно-політичні утворення, як Шумер, Акад, Вавилон, Ассирійська імперія, Ново-Вавилонська держава. Вивчаючи цей матеріал, варто розглядати їх, як чотири хвилі цивілізації.
1 хвиля. Досягнення шумерів (IV – кінець III тис. до н.е.) у різноманітних галузях культури були винятково високі. Вони винайшли колесо й гончарний круг, побудували першу у світі ступінчасту піраміду, створили найдавніші календарні системи (сонячну й місячну). Шумери розробили клинописну систему писемності, з якої розвинувся фінікійський, а потім й давньогрецький алфавіт – основа більшості алфавітних систем світу. Наприкінці ІІІ тис. до н.е. у місті Ур було укладено перший у світі юридичний кодекс царя Ур-Намму. У Шумері виникає справжня література, представлена передусім найдавнішою епічною поемою “Сказання про Гільгамеша”, де міститься найдавніший опис всесвітнього потопу .
2 хвиля. Нова хвиля переселенців-еламітів, що спустилися з Еламських гір Персії-Ірану, призвела до утворення могутньої Вавілонської держави, яка проіснувала з початку ІІ тис. до 539 р. до н.е. На деякий час вона об’єднала області Шумеру й Акаду, успадкувавши культуру стародавніх шумерів. Столицею царства стає місто Вавилон. Особливої величі воно набуло за царя Хаммурапі, що уславився як автор другого кодексу законів. Вавилонська держава являла собою теократію, але правив тут не бог у плоті, як у Єгипті, а його заступник на землі – цар. Вавилонське уявлення про світ втілюється у пам’ятках мистецтва: храмах, пірамідах-зіккуратах, на стінах з рельєфами й написами.
3 хвиля. Орієнтація на земні цінності ще більше проявилася в культурі Ассирії (14–9 століття до н.е.), що неодноразово завойовувала Месопотамію, а у 605 р. до н.е. була остаточно знищена Вавилоном. Основна тема ассирійського мистецтва – полювання, битви, розправи над полоненими втілені.
4 хвиля. Ново-Вавилонське царство або Халдейська держава успадкувало ассиро-вавилонську культуру. У VI ст. до н.е. Вавилон стає його столицею. На той час він вважався величезним містом, де мешкало близько І млн. жителів. Визначними архітектурними спорудами були стіни Вавилона, Висячі сади, Вавилонська вежа. Вавилоняни подарували світовій культурі позиційну систему чисел, точну систему виміру часу. Вони першими розділили годину на 60 хвилин, а хвилину – на 60 секунд, навчилися вимірювати площу геометричних фігур, відрізняти зірки від планет, сформували семиденний тиждень, присвятивши кожний день окремому божеству. У 301 р. до н.е., після завоювання Вавилону військами Олександра Македонського, Вавилон остаточно залучається до елліністичної культури.
