- •1.Зміст поняття «культури».
- •3. Генезис культури, специфіка культурних знань
- •4.Форми культури, їх витоки та динамїка розвитку.
- •5. Предмет культурології як науки. Методи дослідження в культурології.
- •6. Провідні концепції культурогенезу: трудова (к.Маркс, ф.Енгельс), ігрова (й.Гейзінга), психоаналітична (з.Фрейд).
- •7. Напрями і школи в культурології.
- •8. Характеристика культурогенезу, його детермінант і специфіки
- •9. Характеристика етногезезу та його виявів
- •10. Поняття «культура» та «цивілізація», їх співвідношення
- •11. Зміст поняття «національна культура»
- •12. Локальна культура
- •14. Елітарна культура
- •15. Зміст поняття «культура регіону»
- •16. Зміст поняття «культура епохи»
- •17. Зміст поняття «інкультурація»
- •18. Зміст поняття «культурна асиміляція»
- •19. Культурна адаптація
- •20. Аккультуація як феномен
- •21. Зміст поняття "культурна дифузія"
- •22. Культурна глобалізація та її наслідки
- •23.Цивілізація як об’єкт дослідження культурології. Лінійність і циклізм в генезисі культури.
- •25. Культкра людини доісторичних часів.
- •26.Мистецтво та міфологія первісної людини.
- •27. Інститут моралі в історії культури палеоантропа і неоантропа
- •28. Культура Месопотамії
- •29. Культура Стародавнього Єгипту та її особливості
- •30. Культурна традиція Стародавньої Індії
- •31. Культура Стародавнього Китаю
- •32. Китайсько-конфуціанська культура традиція
- •33. Культура стародавньої Греції, її особливості
- •34. Культура стародавнього Риму, її специфіка
- •36. Культура візантії та її вплив на культуру Європейського регіону
- •38. Культура відродження
- •39. Живопис та література епохи Відродження
- •41. Стилі бароко і класицизму в європейській культурі XVII-XVIII століття
- •42. Романтизм та модерн в культурі Європи
- •43. Культура латиноамериканського культурного регіону, її складові
- •44. Архітектура Мезоамерики, Чилі та Перу у доколумбовий період
- •45.Культура Тропічної Африки. Бронзова скульптура Беніну
- •46. Схід і Захід як предмет культурологічного аналізу. Особливості традиції у функціонуванні й розвитку культур Сходу.
- •47. Генезис китайської культури
- •48. Культура Японії: витоки і динаміка розвитку
- •49. Періодизація розвитку української культури
- •50. Дохристиянські вірування праукраїнців
- •51. Історичні передумови виникнення української культури
- •52. Специфічні риси української культури, її динаміка
- •53. Вплив християнства на культуру Києво-руського періоду.
- •2. Вплив християнства на розвиток освіти в Київській Русі
- •3. Розвиток архітектури
- •4. Формування нових тенденцій у образотворчому мистецтві. Дзвонова музика.
- •54. Українська культура XIX ст.
- •55.Стиль класицизму в архітектурі України XIX ст..
- •56. Стиль еклектики в архітектурі України хіх ст..
- •57. Стиль модерн в архітектурі України кінця хіх – хх ст.
- •58.Розвиток українського кіномистецтва
- •59.Український живопис.
- •60. Українська культура на сучасному етапі.
55.Стиль класицизму в архітектурі України XIX ст..
У XIX столітті в Україні пожвавилося містобудування. В архітектурі утверджується класицизм. Увагу архітекторів того часу залучили простота, лаконічність, чіткість, спокій і строгість античної та насамперед грецької архітектури. Відомі зодчі першої половини ХІХ ст.. такі як Андрій Воронихін, Андріян Захаров, Олександр Брюллов, Василь Стасо, Вікентій Беретті увагу вони приділяли єдності архітектурних споруд.
У тісному зв'язку з архітектурою розвивалася і скульптура, ґрунтуючись на досягненнях народної різьби по дереву, мистецтва малої пластики. На честь великих історичних подій були створені скульптурні пам'ятники, серед них - "Самсон роздирає пащу леву" (Київ, 1809) в честь Полтавської битви, монумент Слави в Полтаві (1805-1811) та інші. У стилі класицизму створений бронзовий пам'ятник князю Київської Русі Володимиру (Київ, 1853). Його автори - В. І. Демут-Малиновський, П. К. Клодт, архітектор К. А. Тон.
Також в класичному стилі побудовані такі українські споруди: Спасо-Преображенський кафедральний собор (Новгород-Сіверський), Вознесенська церква (Ромни, Сумська обл.), Миколаївська церква (с. Диканька, Полтавська обл.), Воскресенська церква (м. Батурин), Троїцька церква (м. Богуслав), Преображенський собор (м. Біла Церква), Костел Іоана Предтечі (м. Біла Церква), Костел Св. Олександра (Київ), Хрестовоздвиженська церква в Ізюмі, Церква Різдва Богородиці (Юнаківка, Сумська обл.).
До найвідоміших в Україні палацових комплексів належить палац Ганських у с. Верхівня, що на Житомирщині. Він збудований на замовлення графа В. Ганського в стилі пізнього класицизму близько 1780 р. Тут у грудні 1840 р. перебував Оноре де Бальзак, який був знайомий з дружиною В. Ганського Евеліною.
На Вінниччині в місті Тульчин окрасою класицизму є палац Станіслава Потоцького (1753-1805), представника одного з найбагатших родів Польщі. Це двоповерховий палац, який збудований у 1782 р. у класичному стилі і повернутий обличчям до міста. Проектував палац французький архітектор Ля Круа.
56. Стиль еклектики в архітектурі України хіх ст..
В архітектурі з середини XIX ст. виникає так званий еклектизм, котрий панує до 80-х років XIX ст. Давньогрецький термін «еклектика» означає свободу вибору, у цьому випадку — свободу використання архітектурних стилів та декоративних елементів, що склалися у будівельній практиці різних часів і народів. Архітектори сходилися на тому, що основну роль відіграє раціональне планування, а вибір стилю внутрішнього та зовнішнього оформлення диктується призначенням будівлі, її оточенням, а також смаком замовника. На формі споруд позначилося впровадження нових будівельних матеріалів і технологій.
Еклектизм дозволяє поєднувати різні стилі в одній будівлі. Серед різних фаз еклектизму та різноманітних мистецьких напрямів особливо поширюються так звані віденські неоренесанс і необароно. Загальне архітектурне обличчя центральних частин українських міст. Серед численних споруд цього періоду виділяються більшою мистецькою вартістю оперні театри України. Їх архітектурно-пластичне вирішення витримано в дусі еклектики(змішання та безмежне поєднання різноманітних, різнорідних і несумісних понять), що не зашкодило створити враження цілісності й гармонійності. У 1862-1882 роках споруджується Володимирський собор, який можна віднести до російсько- візантійському стилю. Внутрішні розписи собору здійснили художники М.В.Нестеров, П.А.Сведомський та інші.
На західноукраїнських землях з'явилося чимало примітних споруд: у Чернівцях ─ будинок резиденції митрополита Буковини (арх. І. Главку), на Закарпатті ─ мисливський палац графів Шенборнів, будинок Ужгородської синагоги, комітарський будинок у Береговому. У забудові Харкова велику роль відіграв архітектор А. Н. Бекетов , він же спроектував драматичний театр у Сімферополі. За його проектом в Харкові був збудований Медичний інститут ім.. Мечникова. У 70 -ті роки XIX століття розгорнулося відновлення Севастополя після Кримської війни. Було прокладено Історичний бульвар , споруджено безліч будівель , серед яких виділяється будинок Військово -історичного музею Чорноморського флоту за проектом академіка А. М. Кочетова . Як великий архітектор зарекомендував себе Ю. О. Захарович , за проектами якого споруджені будівлі у Львові , Чернівцях та інших містах Західної України . Насамперед - це Львівський політехнічний інститут (1872-1877) , споруджений у стилі італійського Відродження.
