- •1.Зміст поняття «культури».
- •3. Генезис культури, специфіка культурних знань
- •4.Форми культури, їх витоки та динамїка розвитку.
- •5. Предмет культурології як науки. Методи дослідження в культурології.
- •6. Провідні концепції культурогенезу: трудова (к.Маркс, ф.Енгельс), ігрова (й.Гейзінга), психоаналітична (з.Фрейд).
- •7. Напрями і школи в культурології.
- •8. Характеристика культурогенезу, його детермінант і специфіки
- •9. Характеристика етногезезу та його виявів
- •10. Поняття «культура» та «цивілізація», їх співвідношення
- •11. Зміст поняття «національна культура»
- •12. Локальна культура
- •14. Елітарна культура
- •15. Зміст поняття «культура регіону»
- •16. Зміст поняття «культура епохи»
- •17. Зміст поняття «інкультурація»
- •18. Зміст поняття «культурна асиміляція»
- •19. Культурна адаптація
- •20. Аккультуація як феномен
- •21. Зміст поняття "культурна дифузія"
- •22. Культурна глобалізація та її наслідки
- •23.Цивілізація як об’єкт дослідження культурології. Лінійність і циклізм в генезисі культури.
- •25. Культкра людини доісторичних часів.
- •26.Мистецтво та міфологія первісної людини.
- •27. Інститут моралі в історії культури палеоантропа і неоантропа
- •28. Культура Месопотамії
- •29. Культура Стародавнього Єгипту та її особливості
- •30. Культурна традиція Стародавньої Індії
- •31. Культура Стародавнього Китаю
- •32. Китайсько-конфуціанська культура традиція
- •33. Культура стародавньої Греції, її особливості
- •34. Культура стародавнього Риму, її специфіка
- •36. Культура візантії та її вплив на культуру Європейського регіону
- •38. Культура відродження
- •39. Живопис та література епохи Відродження
- •41. Стилі бароко і класицизму в європейській культурі XVII-XVIII століття
- •42. Романтизм та модерн в культурі Європи
- •43. Культура латиноамериканського культурного регіону, її складові
- •44. Архітектура Мезоамерики, Чилі та Перу у доколумбовий період
- •45.Культура Тропічної Африки. Бронзова скульптура Беніну
- •46. Схід і Захід як предмет культурологічного аналізу. Особливості традиції у функціонуванні й розвитку культур Сходу.
- •47. Генезис китайської культури
- •48. Культура Японії: витоки і динаміка розвитку
- •49. Періодизація розвитку української культури
- •50. Дохристиянські вірування праукраїнців
- •51. Історичні передумови виникнення української культури
- •52. Специфічні риси української культури, її динаміка
- •53. Вплив християнства на культуру Києво-руського періоду.
- •2. Вплив християнства на розвиток освіти в Київській Русі
- •3. Розвиток архітектури
- •4. Формування нових тенденцій у образотворчому мистецтві. Дзвонова музика.
- •54. Українська культура XIX ст.
- •55.Стиль класицизму в архітектурі України XIX ст..
- •56. Стиль еклектики в архітектурі України хіх ст..
- •57. Стиль модерн в архітектурі України кінця хіх – хх ст.
- •58.Розвиток українського кіномистецтва
- •59.Український живопис.
- •60. Українська культура на сучасному етапі.
48. Культура Японії: витоки і динаміка розвитку
Культура Японії склалася в результаті історичного процесу, що почався з переселення предків японського народу на японський архіпелаг з материка і зародження культури періоду Дзьомон. На культуру Японії великий вплив зробило її ізольоване територіальне положення, особливі природні явища (часті землетруси і тайфуни).
Релігія. Панівною релігією мешканців Японії є автохтонне язичництво — синто. Воно поєднує в собі елементи анімізму, фетишизму, тотемізму та примітивної магії. Об'єктом вшанування є духи природи, визначні діячі минулого, герої японського фольклору. Синто було державною релігією Японії протягом 1870—1945 років. Другою за значенням релігією Японії є буддизм. Він поширився в країні у 5 — 7 століттях зусиллями корейських та китайських ченців-проповідників.
Зовнішній вигляд. Кімоно-дослівно «річ, яку надягають». Кімоно - традиційний національний японський костюм , популярний у всьому світі. З середини 19 століття вважається японським «національним костюмом ". Існує кілька типів кімоно, призначених для різних випадків, подій і часів року. Також існують чоловічі кімоно. Зачіски стародавньої Японії відрізнялися своєю складністю.
Мова і Письмо. Японська мова завжди був важливою складовою японської культури. Переважна частина населення країни розмовляє японською мовою. Японський характеризується складною системою написання, складається з трьох різних типів знаків - китайські символи кандзі, складові абетки хірагана і катакана. В японській мові існує п'ять голосних та близько 20 приголосних.
У Японії каліграфія вважається одним з видів мистецтв.
Література. Японська література-хронологічно охоплює період майже в півтора тисячоліття. На ранній стадії свого розвитку зазнала найсильніший вплив китайської літератури і часто писалася на класичному китайському. Вплив китайської літератури в різному ступені відчувалося аж до кінця періоду Едо, звівшись до мінімуму в XIX столітті.
Живопис і скульптура. Японський живопис - один з найбільш древніх і вишуканих з японських видів мистецтв, характеризується широким розмаїттям жанрів і стилів. Найдавнішим з видів мистецтв Японії є скульптура. В якості основного матеріалу для скульптур використовувалося дерево. Статуї часто покривали лаком або яскраво фарбували. Також в якості матеріалу для статуй використовувалася бронза або інші метали.
Оригамі та Ікебана. Древнє мистецтво складання фігурок з паперу. Мистецтво оригамі своїм корінням йде в древній Китай, де і був відкритий папір. Ікебана - традиційне японське мистецтво аранжування, створення композицій із зрізаних квітів, пагонів у спеціальних посудинах і розміщення їх в інтер'єрі.
Музика. У період Хейан сформувався класичний японський музичний жанр гагаку (яп. «вишукана музика»), що представляє собою музику у виконанні оркестру (дзвони, ударні та духові інструменти).
Архітектура. Спочатку випробувавши сильний вплив китайської архітектури, японська архітектура розробила безліч відмінностей і власних підходів, притаманних лише Японії. У цілому для японської архітектури характерне прагнення до простоти.