10. Поняття «культура» та «цивілізація», їх співвідношення

Поняття "культура"

Особливе місце в системі культурологічних категорій посідає категорія " культура". Розгляд історії становлення поняття "культура" зазвичай починають з античних часів, хоча саме слово "культура" набуло самостійного значення лише у другій половині XVII століття. Відомо, що в античні часи поняття "культура" мало декілька значень - обробка, виховання, навчання, шанування, поклоніння. Особливість античного розуміння культури полягає в тісному зв´язку понять "культура" і "поліс"(самостійна одиниця розселення з управлінням в центрі цього поселення), в особливій увазі до процесу формування громадянина античного полісу.

Загального значення поняття "культура" набуло в XV-XVI столітті, а широко вживаним стає в добу Просвітництва. У той час під культурою розумілися всі здобутки людської діяльності, передусім, знання, наука, мистецтво тощо. Культура тлумачиться і як штучне, неприродне, породжене людською діяльністю, і, разом з тим, як деякий вищий вияв людського буття, пов´язаний з людським духом.

У XVIII столітті в літературі починають вживатися два самостійних, протилежних за значенням поняття: " культура" і " натура" (природа);

ХХ століття. Більшість трактувань культури пов´язано з іменами видатних філософів, соціологів, істориків, етнографів. Зокрема, Е. Тейлор розуміє культуру як комплекс знань, вірувань, законів, звичаїв та інших здібностей та навичок, набутих людиною як членом суспільства; Х. Ортега-і-Гасет вбачає в культурі соціальні форми і способи облагороджування біологічних потенцій людини;  для М. Гайдеггера культура являє собою умову і спосіб реалізації верховних цінностей шляхом культивування вищих людських якостей; згідно з П. Гуревичем, культура - це усвідомлена робота духу з удосконалення всього, що оточує людину; Г. Францев визначає культуру як сукупність матеріальних та духовних цінностей; у Е. Маркаряна культура виступає способом людської діяльності.

Групи визначень поняття "культура" як найбільш поширені в науковій літературі:

- соціологічні визначення зосереджують увагу на факторах організації й формування певного суспільства:"культура - це стійкі вірування, цінності і норми поведінки, які організують соціальні зв´язки і роблять можливою спільну інтерпретацію життєвого досвіду" (В. Бекет);

- аксіологічні (аксіологія - філософське вчення про природу цінностей) підкреслює, що культура є сукупністю матеріальних та духовних цінностей,які створюються людиною в процесі її життєдіяльності;

- онтологічні (онтологія - філософське вчення про буття) розглядають культуру як форму самореалізації людини у всій її багатоманітності. Культура - це спосіб буття людини.

Категорія "цивілізація"

До основних культурологічних категорій входить також категорія "цивілізація". В сучасній теорії відсутні чіткі розмежування понять культура і цивілізація.

Як культурологічні категорії поняття "культура" і "цивілізація" мають довгу історію становлення. Як наукові ці поняття вперше були використані в добу Просвітництва.

Термін " цивілізація" походить від латинського "громадянський", тому формування цивілізації пов´язують із становленням державності і правових норм, які прийшли на зміну давнім культурним традиціям. У XVIII столітті французькі просвітителі терміном "цивілізація" позначали ідеальне суспільство, побудоване на засадах розуму. У XIX столітті термін "цивілізація" почав використовуватися для характеристики вищої стадії соціокультурного розвитку.

Існують такі сучасні варіанти її тлумачень:

- цивілізація і культура - тотожні за своєю суттю поняття;

- цивілізація - це протилежність культури; при цьому цивілізація символізує матеріальний компонент соціального життя (техніка, комунікації, міста), а культура духовний компонент (цінності, норми, ідеали тощо);

- поняття культури розглядається як більш широке од поняття цивілізації: цивілізація - це заключний етап розвитку культури.

Для культурологічної думки XX століття, поняття "культура" традиційно отримує статус позитивного феномену, а поняття "цивілізація" набуває ознак невизначеності або негативу.

Цивілізацію пов´язують з рівнем розвитку матеріального полюсу людського бутя. Як рівень оволодіння силами природи як матеріальним компонентом, безумовно, є свідченням технічного прогресу та сприяє досягненню значних благ в суспільстві. Проте сама по собі техніка, матеріальний добробут не можуть символізувати духовний розквіт суспільства. Виходячи із конкретних історичних фактів, технічний прогрес може бути оцінений і як безумовно позитивне явище, і як безумовно негативне. Підґрунтям негативної оцінки цивілізації стали її тенденції до стандартизації мислення, формування масової культури, залежності людини від світу техніки.

Таким чином, хоча поняття "культура" і "цивілізація" тісно взаємопов´язані, проте в наукових дослідженнях ці категорії доцільно розрізняти. Як правило, науковці погоджуються з тим, що цивілізація - це створений людиною світ матеріальних об´єктів, а культура - це духовний потенціал суспільства чи конкретної особистості.

У сучасній культурологічній теорії оформився новий варіант розуміння категорії "цивілізація", а саме - як локальної моно- чи поліетнічної спільноти з яскраво вираженою специфікою. Для культурологів цивілізація розглядається як певна характеристика народів світу і мала одиниця для теоретичного аналізу.

Поняття "цивілізація" як соціокультурна цілісність, як одиниця для дослідження світової культури різними авторами використовувалась по-різному; М. Данилевський під цивілізаціями розумів "культурно-історичні типи", О. Шпенглер - "високі культури", П. Сорокін - "соціокультурні суперсистеми".