36. Культура візантії та її вплив на культуру Європейського регіону

  У IV ст. після розпаду Римської імперії на Західну та Східну на карті світу з´явилася нова християнська імперія — Візантійська (330—1453 pp.). її столицею став Константинополь, заснований імператором Костянтином на місці давньогрецького поселення Візантій. Географічно Візантія була розташована на межі Європи, Азії й Африки. Проіснувала Візантійська імперія більше тисячі років і впала під натиском турків у 1453 році

Середньовічні архітектурні форми суттєво відрізнялися від пізньоантичних. В античних храмах класичного типу велику увагу приділяли зовнішньому оздобленню будівлі та зовсім незначну — внутрішньому. У середині храму стояла статуя божества. Разом з тим зовнішній вигляд церкви був простий, стіни гладенькі, без декору.    У культовому будівництві переважали дві архітектурні форми: базилікальна та хрестово-купольна. Базиліка — це прямокутна, витягнута в довжину будівля, розділена колонами на три, п´ять і більше поздовжніх нефів.    Другий тип храму — хрестово-купольний, будівля якого квадратна у плані, чотири внутрішніх стовпи ділять простір на дев´ять частин, увінчаних арками, і підтримують купол, що знаходиться в центрі. Купол символізує небеса. Напівциліндричні зводи, що приєднуються до купола, пересікаючись, також утворюють рівносторонній хрест.

   Шедевром архітектурного зодчества Візантії є храм Св. Софії у Константинополі, збудований у 532—537 pp. за наказом імператора Юстиніана.    Внаслідок завоювань турків-османів Візантійська імперія розпадається і м. Константинополь перейменовують у м. Стамбул, а храм святої Софії, який майже тисячу років був храмом християнського Сходу, перетворюють на мечеть.    Живопис. Головними видами візантійського живопису були монументальний церковний живопис (мозаїка та фреска), іконопис і книжкова мініатюра.

     Оригінальним видом візантійського прикладного мистецтва XI ст. є книжкова мініатюра (художнє оздоблення книги). Фігурні зображення виконувались прямо в текстах, на полях.

37. Середньовічна культура Західної Європи

Завоювання Римської імперії в V ст. варварами призвели до занепаду міської античної культури. Варвари зруйновували міста, знищували пам’ятки античного мистецтва й бібліотеки, стали причиною розірвання торговельних й політичних зв’язків. Відбулося повернення до натурального господарства.

Хрестові походи проти мусульман, яких теж оголосили язичниками, давали бідним правителям Заходу гарну поживу з багатого Сходу.У 1204 р. хрестоносці взяли штурмом Константинополь, вирізали там чоловіків, жінок і дітей.

Католицька церква виявилася єдиною силою, що об'єднує, вона взяла на себе функції розваленої Римської імперії й досягла надзвичайної влади. Під контроль було взято не лише найголовніші моменти життя людини (народження, шлюб, смерть), а й моральні відносини з іншими людьми (сповідь), ритм праці.

У XII-XIII ст. було створено інквізицію (з лат. inquisitio – розшук) – спеціальний судово-слідчий орган католицької церкви.Інквізиція діяла до XIX ст. й особливо цікавилася відьмами й статевими відносинами. У XV ст. монахами-інквізиторами було написано практичний посібник для боротьби з відьмами, який називався "Молот відьом". Вогнища, на яких спалювали людей, що "вступали у зв’язок із дияволом", перетворилися на неодмінну складову культури середньовіччя.

Освіта та наука середньовіччя

Для підготовки служителів церкви були створені єпископські та монастирські школи, які пізніше почали ставати університетами. Для них було створено Боецієм і Кассіодором, спеціальну програму навчання. У 1200 р. було засновано Паризький університет. У XIII ст. з’явилися Оксфордський і Кембриджський в Англії, Саламанський в Іспанії, Неаполітанській в Італії, у XIV ст. – Празький, Краківський, Гейдельберзький, Кельнський та Ерфуртський університети. Наприкінці XV ст. у Західній Європі функціонувало 65 університетів.

Навчання здійснювалося у формі лекцій, проводилися богословські й філософські диспути латинською мовою. Таку університетську науку називають схоластикою– це середньовічна філософія, представники якої намагалися теоретично обґрунтувати догмати церкви.

У середніх віках сформувалися 4 основні напрями, з яких пішла сучасна наука:

• фізико-космологічний на основі вчення Аристотеля про рух,

• вчення про світло, з якого виросла оптика,

• науки про живе,

• астролого-медичні знання.

Лицарство як явище європейської культури

В XI-XII ст. виникло лицарство. Лицар мусив бути активним, скрізь шукати можливості відзначитися. Лицар повинен був молитися, утримуватися від гріха, захищати свого сюзерена, але робити це за певними вимогами, які було описано літературі XII-XIV ст. До цієї літератури належать лицарські романи , лірика трубадурів (провансальських мандрівних поетів-співців).

Лицарська культура, разом з куртуазною, була складним комплексом звичаїв, ритуалів, манер, придворних та військових розваг. Формується новий морально-естетичний ідеал – служіння Дамі.

Популярними стають "пісні про подвиги". Ці героїчні поеми з часом досягають все більших розмірів.

Отже, розвиток культури середньовічної Західної Європи характеризується розмаїттям історичних і регіональних форм. Головним надбанням середньовічної культури було те, що вона відкрила духовні сили людини, започаткувала гуманістичний світогляд. Саме це стане наріжним каменем світобачення епохи Відродження, визначить основні тенденції культурного розвитку світової цивілізації.