Форми оплати праці робітників

На підприємствах по ремонту рухомого складу застосовують відрядну і погодинну форми оплати праці робітників.

При відрядній формі оплата праці робітника залежить від кількості виробленої їм продукції або виконаного обсягу роботи. Застосування цієї форми доцільно на роботах, де праця піддається точному і повному обліку та широко використовуються технічно обґрунтовані норми часу і норми виробітку.

Відрядна форма оплати праці має кілька різновидів: пряму відрядну, відрядно-прогресивну, відрядно-преміальну й акордну.

Пряма відрядна — це оплата праці по заздалегідь установлених розцінках за одиницю продукції або роботи (штуку, тонну, метр і т.п.). Розцінки установлені відповідно до норм виробітку (часу), причому розцінка залежить не від кількості виробленої продукції і ступеня виконання норм виробітку, а від складності роботи, тобто від її тарифікації і норми виробітку.

Пряма відрядна оплата може бути індивідуальною або бригадною (колективною).

Індивідуальна оплата застосовується на роботах, виконуваних одним робітником, а колективна – на роботах, виконуваних бригадою. Індивідуальна оплата може застосовуватися і при бригадній роботі, якщо можна врахувати виробіток кожного члена бригади окремо.

У локомотивних і вагонних депо працю робочих комплексних та спеціалізованих бригад і груп по ремонту рухомого складу, як правило, оплачують по відрядно-преміальній системі на основі укрупнених норм виробітку і розцінок. Розцінки встановлюють на вузол, комплекс вузлів, електровоз, тепловоз, вагон по серіях та типах рухомого складу і видах ремонту.

Заробітна плата бригади за місяць розподіляється між робітниками пропорційно їхнім тарифним ставкам (або тарифним коефіцієнтам) і часу, що кожен з них фактично відробив протягом місяця.

Погодинна форма заробітної плати припускає оплату праці робітників залежно від їхньої кваліфікації і фактично відпрацьованого часу. Погодинну оплату праці застосовують у тих випадках, коли робота не піддається строгому обліку і нормуванню, при регламентованих технологічних процесах, де обсяг виробітку не залежить від зусиль робітників, і коли прагнення до збільшення виробітку може знизити якість ремонту.

Ефективність застосування погодинної форми оплати праці залежить від організації контролю й обліку фактично відпрацьованого робітником часу, правильної тарифікації праці працівників у відповідності з їх кваліфікацією і розрядом виконаних робіт, правильного застосування норм обслуговування і чисельності.

Погодинна форма оплати праці може бути простою погодинною і погодинно-преміальною.

При простій погодинній системі оплати праці заробітна плата робітникові нараховується по тарифній ставці (окладові), що відповідає привласненому тарифному розряду за фактично відпрацьований ним робочий час. При погодинній оплаті праці заробітну плату робітника визначають як добуток годинної тарифної ставки на фактично відпрацьований ним робочий час протягом місяця.

Погодинно-преміальна оплата праці застосовується для посилення матеріальної зацікавленості робітників у результатах своєї праці, підвищення якості ремонту й утримання рухомого складу залізниць. Премії виплачуються за досягнуті кількісні і якісні показники роботи (наприклад, виконання планових завдань по ремонту вагонів), гарантований пробіг рухомого складу між плановими ремонтами й ін. По погодинно-преміальній системі оплачують працю робітників, зайнятих ремонтом рухомого складу.