2 Організація оплати праці службовців

Праця службовців оплачується по погодинно-преміальній системі. Заробіток цих працівників залежить від місячного посадового окладу, встановленого у відповідності зі штатним розкладом і схемою посадових окладів. Схеми посадових окладів побудовані по групах підприємств, організацій і підрозділів.

Для деяких службовців посадові оклади не залежать від зазначених груп. Місячні оклади встановлені у визначеному діапазоні від мінімуму до максимуму для того, щоб можна було врахувати досвід, кваліфікацію й особисті якості працівників.

Контрольні питання до «Розділу 10»

1. Принципи організації оплати праці на підприємствах по ремонту рухомого складу.

2. Тарифна система оплати праці робітників вагоноремонтних підприємств.

3. Таріфна сітка, таріфна ставка. Визначення, розрахунки.

4. Форми оплати праці робітників.

5. Організація оплати праці службовців.

Розділ 11 Особливості планування виробничої і господарської діяльності вагоноремонтного підприємства

Лекція 11.1 Планування праці на вагоноремонтних підприємствах. Завдання та зміст внутрішньозаводського планування. Зміст та види планування. Основні принципи планування. Види планів. Поняття „бізнес планування”

План лекції: 1) Види планування, задачі усіх видів планування. 2) Основні принципи планування. 3) Види планів розвитку підприємства.

Рекомендована література: [ 3, 10-12, 16, 18, 21, 25-27, 30 ]

Планування роботи на підприємствах по ремонту рухомого складу є складовою частиною планування роботи залізничного транспорту, його експлуатаційної й економічної діяльності. Змінилося планування цін і тарифів, що регулюються і через визначений період часу індексуються за узгодженням з урядом.

В умовах ринку значення планування є головним важелем керування виробничо-господарської діяльності державних підприємств.

Роботу з розвитку й удосконалення підприємств залізничного транспорту, відновлення основних фондів, наукову організацію праці і побуту працівників варто починати з підвищення рівня планування, прийняття напружених планів, посиленої роботи зі стабілізації їхнього фінансового становища.

Задачі усіх видів планування (довгострокового, короткострокового, індикативного, середньострокового, поточного) такі:

• у повному обсязі охоплювати потреби залізниць у всіх видах ремонту, запланувати для цього відповідні потужності, обновляти устаткування, створювати резерви на випадки непланових ремонтів, розвивати для цього прогресивні форми організації ремонту;

• передбачати в планах впровадження конкретних заходів науково-технічного прогресу і нових форм наукової організації праці;

• поліпшувати використання усіх виробничих фондів, матеріальних і трудових ресурсів, знижувати витрати на одиницю ремонту і збільшувати прибуток (рентабельність);

• підсилювати відповідальність за якість, реальність планів і їхню реалізацію.

Планування на підприємствах є однією з функцій упраління і ґрунтується на ряді принципів: ієрархічності, матеріальної і моральної зацікавленості, демократичності, науковості, безперервності, оптимальності, обґрунтованості планів, стабільності, комплексності, директивності й інших принципів. Наприклад, застосування принципу демократичності планування полягає в залученні до планування працівників підприємства. Розроблені плани обговорюються в колективах і затверджуються на місці керівником заводу, депо з урахуванням потреб залізниць в обсягах ремонту.

У плануванні знаходять висвітлення об'єктивні економічні закони такі, як закон пропорційного розвитку, що використовується при плануванні і встановленні різних потреб цехів, ділянок, бригад, а головне – потреби в обсягах ремонту.

При плануванні враховуються закони попиту та пропозиції, закони вартості, ціноутворення продукції й інші закони ринку.

Принцип науковості планування полягає в обліку досягнень вітчизняної і закордонної науки й техніки, в організації праці.

Принцип комплексності означає взаємопов'язане планування всіх сторін діяльності підприємства.

Реалізація цих та інших принципів планування використовується в методах планування: балансовому; техніко-економічних розрахунків; прогнозування; мережного моделювання цільових програм; економіко-математичних.

Балансовий метод дозволяє визначати пропорції потреб і ресурсів (матеріальні, трудові і грошові ресурси).

Метод техніко-економічних розрахунків – виробіток стабільних нормативів, норм, визначення завдань по усіх видах планів.

Метод прогнозування й експертних оцінок служить для обґрунтування нормативів при підготовці довгострокових планів розвитку економіки підприємства.

Метод моделювання (у тому числі системного) застосовується для встановлення зв'язків і залежностей різних факторів і показників виробництва.

Економіко-математичні методи застосовуються при аналізі, виявленні кореляційних зв'язків попередніх періодів роботи, моделюванні, оптимізації майбутніх планів, виборі варіантів планів, планованих показників. Цей метод широко застосовується на всіх рівнях керування, планування на базі ЕОМ і обчислювальних центрів. Використання матричного методу дозволяє грузнути в плановому періоді всю діяльність підприємства по цехах.

Програмно-цільові методи дозволяють визначати великі комплексні задачі розміщення підприємств і їхню спеціалізацію.