Види планів розвитку підприємства

Залежно від періоду планування розрізняють такі види планів:

Перспективні (середньострокові складаються на період від 2 до 8 років, довгострокові на період 10-15 років), що течуть (річні) плани, оперативні або оперативно-календарні плани на календарні періоди року.

Залежно від об'єкта планування розрізняють: виробничі плани (плани розвитку виробництва), стратегічні плани, бізнес-плани програми.

У виробничих планах плануються: випуск і реалізація продукції, забезпечення виробництва матеріальними, трудовими і фінансовими ресурсами, технологічне удосконалення виробництва й інших сторін господарсько-фінансової діяльності підприємства.

Стратегічні плани являють собою комплексні плани, що включають визначення й обґрунтування цілей діяльності підприємства, а також перелік рішень і дій, необхідних для досягнення цих цілей. Стратегічні плани є основою для розробки виробничих планів.

Бізнес-плани розробляються у випадках створення підприємства, розширення, технічного удосконалення або придбання підприємства, майна. Бізнес-план служить інструментом розробки концепції відання бізнесу і визначення його результатів, він сприяє зменшенню ризику в підприємницькій діяльності, є неодмінною умовою залучення необхідних коштів, тому що інвестор приймає рішення про вкладення своїх засобів у дане підприємство на основі всебічних розрахунків і доказових обґрунтувань.

Програми розробляються для рішення проблем, що не є об'єктами виробничих і стратегічних планів, або бізнес-планів, у них передбачають шляхи і засоби рішення проблем, що є їх об'єктами і досягнення намічених цілей.

Лекція 11.2 Основні показники річного плану підприємств по ремонту рухомого складу. Система показників річного плану підприємства

План лекції: 1) Основні показники, які застосовують в плануванні. 2) Річний план підприємства.

Рекомендована література: [ 3, 10-12, 16, 18, 21, 25-27, 30 ]

Розробка планів економічного і соціального розвитку ґрунтується на встановленій системі показників. Вони характеризуються сукупністю технічних, технологічних і економічних характеристик, що відбивають результати й ефективність усіх процесів на заводах й у депо, що показують тісний взаємозв'язок стадій виробництва і реалізації продукції. У системі показників відбивають вимоги до основних процесів виробництва, можливість досягнення високих показників, ув'язування цих показників на всіх рівнях управління.

Застосовані в плануванні показники підрозділяються на натуральні і вартісні.

До натуральних показників по заводах відносяться: випуск рухомого складу з ремонту в штуках (виконання плану); витрата палива й електроенергії по цехах; витрата головних запасних частин (колісних пар); час простоїв у ремонті в добу на одиницю ремонту; продуктивність праці на ремонт в штуках у середньому на одного працівника за плановий період.

До основних вартісних показників відносяться: планова і фактична собівартість; ціна ремонту вагона; досягнутий прибуток і рентабельність виробництва; витрати матеріалів та інших ресурсів; трудові витрати (оплата праці) у грошовому вираженні; податки, відрахування в позабюджетні фонди; різні відрахування (банки по кредитах, оренда, вода, газ і т.д.).

По локомотивним і вагонним депо до натуральних показників відносяться обсяг планів по видах ремонту в штуках; час простоїв у ремонті і по кожному виду ремонту в годинах; трудові і матеріальні витрати; продуктивність праці по цехах, ділянках і в цілому по депо; норми пробігів локомотивів і вагонів по термінах між ремонтами.

Натуральні і вартісні показники підрозділяються на кількісні і якісні.

До кількісного відносяться показники, що характеризують абсолютні значення обсягу ремонту і виготовлення запасних частин, до якісних – показники, що відбивають ефективність виробництва – рентабельність, фондовіддача, прибуток, продуктивність праці, фондоємкість. Ці показники використовуються при аналізі роботи заводу, депо, з'ясуванні причин, що впливають на зміни якісних і кількісних показників, на ріст продуктивності праці, зниження витрат, економіку, ресурсозбереження. Абсолютні і відносні (у відсотках), якісні і кількісні показники в планах взаємозалежні.

Як основні напрямки удосконалення форм і методів планування, можна рекомендувати:

• посилення наукової обґрунтованості планів, сполучення державного регулювання з ринковими відносинами, проведення маркетингових досліджень, поліпшення роботи маркетингових служб;

• створення інформаційної бази об'єктів ремонту й організації збуту продукції;

• підвищення рівня відновлення технічного устаткування;

• більш повне використання основних фондів, трудових ресурсів, прискорення росту продуктивності праці;

• застосування обґрунтованих норм і нормативів;

• посилення відповідальності за якість розробки планів і їхнє виконання.

Поточне планування на заводах і в депо здійснюється у вигляді річних виробничих і промислових планів. Ці плани регламентують процеси раціональної організації виробництва і праці всередині підприємства, обумовлюють систему показників, що, так само як і вся система планування, безупинно удосконалюються.

Річне планування являє собою розгорнуту річну програму техніко-економічної, виробничо-господарської і соціальної діяльності колективу підприємства, спрямовану на високоякісне виконання завдань при найбільш повному раціональному використанні матеріальних, трудових і фінансових ресурсів. У ньому передбачені заходи підвищення ефективності виробництва і рости матеріального і культурного рівня життя співробітників підприємства. Річний план на відповідний рік з розподілом завдань по місяцях і кварталах розробляють на основі:

• завдань для депо і заводу;

• показників об'єктів робіт із усіх видів ремонту й огляду рухомого складу і технічного змісту постійних пристроїв;

• прогресивних техніко-економічних норм і нормативів по використанню виробничих потужностей;

• витрат праці і матеріальних ресурсів;

• завдань по створенню, освоєнню і впровадженню нової техніки, технології, винаходів, раціоналізаторських пропозицій й передового досвіду.

Відповідно до методики розробки річний план підприємства являє собою сукупність розділів плану, взаємозалежних між собою: виробництво і реалізація продукції, технічний розвиток і організація виробництва; показники підвищення економічної ефективності виробництва, норми і нормативи; капітальні вкладення і капітальне будівництво; матеріально-технічне забезпечення, праця і кадри, собівартість, прибуток і рентабельність виробництва, створення установлених фондів; фінансовий план; соціальний розвиток колективу, охорона природи і раціональне використання природних ресурсів.

Плани роботи депо розробляються з урахуванням особливостей роботи з експлуатації технічних засобів, специфіки процесу транспортного виробництва, видів продукції, її формування, виміри і використання. Розділи річного плану депо містять: дані про обсяг експлуатаційної і ремонтної роботи; техніко-виробничі показники і норми; план по праці; план експлуатаційних витрат; собівартість експлуатаційної роботи; фінансовий план та ін.

Лекція 11.3 План виробництва та реалізації продукції. Виробнича потужність вагоноремонтного підприємства. Виробниче планування.

План лекції: 1) План виробництва та реалізації продукції. 2) Виробнича потужність вагоноремонтного підприємства. 3) Види потужностей. 4) Розрахунки виробничих потужностей підприємства.

Рекомендована література: [ 3, 10-12, 16, 18, 21, 25-27, 30 ]

План виробництва і реалізації продукції містить розрахунки обсягу виробництва і реалізації продукції в натуральному і грошовому вираженнях, а також розрахунки виробничої потужності, необхідного устаткування, площ і рівня їхнього завантаження. На основі виробничої програми заводів по ремонту рухомого складу, локомотивних і вагонних депо складають інші розділи плану.

Основні задачі, що розв’язуються при розробці плану виробництва і реалізації продукції, – забезпечення виконання річних завдань, вишукування можливостей для найбільш повного задоволення потреб залізниць у заводських і поточних видах ремонту рухомого сладу і запасних частин при високій якості продукції та раціональному використанні виробничих потужностей, матеріальних і трудових ресурсів.

У плані виробництва і реалізації продукції відбивають зміну залишків готової нереалізованої продукції, складають баланс виробничих потужностей, визначають їхнє використання. Тут розраховують річну виробничу програму по номенклатурі, кількості і термінах випуску продукції, визначають план її реалізації.

У якості вихідних даних використовують:

• завдання по виробництву, постачанню і реалізації продукції;

• завдання річного плану;

• результати аналізу виконання завдань, ступеня задоволення потреб залізниць по обсягу, номенклатурі і якості ремонту, виготовленню запасних частин;

• зведення про терміни нарощування виробничих потужностей, поліпшенню техніко-економічних показників, уточненню і зміні нормативної бази (про трудомісткість, простої, питомі витрати матеріалів і енергетичних ресурсів).

Основними розрахунковими показниками виробничої програми підприємства є завдання по кількості і номенклатурі продукції, що випускається, (перелік усіх видів продукції з указівкою кількості і термінів випуску), незавершене виробництво, товарна, валова і реалізована продукція.