Контрольні питання для самостійної роботи до «Розділу 2»

1 У чому полягає організація виробничого процесу в просторі?

2 Схарактеризуйте основні форми спеціалізації виробничих підрозділів підприємства.

3 Що таке виробничий цикл виготовлення продукції?

4 Побудуйте структуру виробничого циклу та дайте характеристику

параметрів, від яких залежить його тривалість.

5 Розкрийте сутність послідовного, паралельно-послідовного і паралельного способів виготов­лення партії деталей.

6 Чим відрізняється організація виробничого процесу із паралельним рухом предметів праці від організації виробничого процесу із паралельно-послідовним рухом предметів праці?

7 Як визначається тривалість технологічного циклу виготовлення партії деталей при паралельно-послідовному та паралельному рухах предметів праці по операціях?

8 Як визначити тривалість виробничого циклу при послідовному, паралельно-послідовному та паралельному рухах предметів праці?

9 Назвіть основні напрями скорочення виробничого циклу виготовлення продукції і коротко їх охарактеризуйте.

Розділ 3 Організація управління вагоноремонтним підприємством Лекція 3.1 Основні принципи і системи методів управління вагоноремонтним підприємством

План лекції: 1) Основні поняття управління, як науки. 2) Організаційно- виробнича структура управління. 3) Структура управління цехом і ділянкою.

Рекомендована література: [ 3-7, 14-18, 32 ]

Основні поняття

Управління (менеджмент) – це вид діяльності по керівництву людьми в суспільному виробництві, на підприємствах різних галузей народного господарства, у соціальній сфері й т.д. Це самостійна область людського знання.

На транспорті і його підприємствах управління – важливий самостійний розділ економіки, що допомагає пізнавати й здійснювати цю функцію. Управління стає наукою, що включає в себе мистецтво управління й суспільний досвід майстерності керівників правильно вибирати рішення, передбачати й прогнозувати перспективи. Управління як наука вивчає закономірності формування, побудови й функціонування систем і способів керівництва й регулювання процесами виробництва, організаційних структур і методів рішення проблем створення автоматизованих систем керування із широким використанням обчислювальної техніки.

Управління підприємством – це управління найважливішими елементами господарства: кадрами, технікою, технологією, всіма речовинними, матеріальними частинами, а також фінансами, матеріально-технічним забезпеченням, збутом, взаєминами із клієнтами й населенням.

Центральною ланкою управління є колективи працівників, що проявляють активність і зацікавленість, заповзятливість, ініціативу у виконанні завдань, планів, намічених цілей у створенні прибутку, одержанні гарних заробітків. Найважливішу роль в управлінні грає планомірність діяльності у всіх видах виробництва, що регулює його процеси.

Головне завдання управління в сучасних умовах — переведення системи управління на ринкову основу, тобто дотримання вимог маркетингу, додання їй рівня сучасних організаційних структур, забезпечення росту ефективності, рентабельності роботи транспорту на основі прискорення науково-технічного прогресу.

Під управлінням варто розуміти свідомий, цілеспрямований вплив з боку органів управління на який-небудь об'єкт для досягнення наміченої мети. Управління являє собою безперервний процес взаємодії керуючої (суб'єкт управління) і керованої системи (об'єкт керування), на яку робить цілеспрямований вплив керуюча система через органи управління й посадових працівників. Ця взаємодія здійснюється приблизно в такому порядку:

• суб'єкт управління одержує інформацію про стан об'єкта, виконанні ним виробничих завдань, зовнішніх факторів і т.п.;

• суб'єкт управління перероблює цю інформацію, аналізуючи її, у результаті чого приймає рішення, що у формі команди передається об'єкту управління;

• інформація про виконання цієї команди й про новий стан об'єкта надходить в органи управління, які видають нові команди.

Основне призначення управління – забезпечення погодженої діяльності, координації в роботі й чіткій взаємодії всіх ланок і частин керованої системи як єдиного механізму.

Процес управління як специфічний вид суспільної й професійної діяльності людей містить у собі такі стадії: визначення цілей управління у формі прогнозування, поточного планування, розроблення основних напрямків розвитку виробництва; розроблення й прийняття управлінських рішень із наступною оцінкою результатів керування. При цьому важливе значення в діяльності всіх підприємств і їхніх керівників має система контролю виконання рішень, законів, наказів.

Вимога послідовно поліпшувати управління підприємствами залізниць і заводів з урахуванням подолання труднощів ринкових зв'язків означає:

• удосконалення стилю й методів керівництва господарством, підвищення вимогливості, ефективне господарювання;

• недопущення порушення прав підприємств, опіки й адміністрування стосовно їхніх керівників і фахівців;

• підвищення відповідальності підприємств і їхніх керівників за доручену справу й результати роботи, за забезпечення безумовного виконання завдань і неухильне дотримання законів; поліпшення правової роботи;

• поліпшення роботи апарату управління, скорочення витрат на його зміст, усунення зайвих і дублюючих ланок, підвищення якості й ефективності управлінської праці, удосконалення діловодства, повне використання обчислювальної й іншої організаційної техніки, забезпечення подальшого розвитку АСУ й обчислювальних центрів.

Удосконалення управління підприємствами є вирішальною умовою успішного розвитку виробництва. Усяка кооперація припускає прямий планомірний і свідомий зв'язок працівників у процесі виробництва. Управляти виробництвом – це значить керувати людьми, що впливають на предмети праці й використовують для цього засоби праці, і їхніми виробничими відносинами.

Управління являє собою частину самого виробництва й у свою чергу складається із двох взаємодіючих і взаємозалежних підсистем — керованої й керуючої. Так, завод і вагонне депо відносяться до керованої підсистеми, Укрзалізниця й відділення дороги, і їхній управлінський апарат – до керуючої. Керуюча підсистема видає певні команди (розпорядження, накази й т.д.), які приймає до виконання керований об'єкт. Керуюча підсистема є сукупністю тих органів і працівників, які здійснюють цілеспрямований вплив на керовану підсистему, тобто суб'єкт керування, а керована – той об'єкт, на який спрямовані певні управлінські впливи в інтересах досягнення конкретних кінцевих результатів.