- •1) Предмет і завдання курсу ‘ Історія України’’ та його місце в системі гуманітарних наук
- •3)Трипільска культура
- •4. Східні слов’яни у давнину, їх заняття, побут,звичаї
- •5. Антична колонізація Північного Причорномор’я та її наслідки.
- •6. Виникнення і становлення Ранньофеодальної Київської держави(кінець іх –х століття)
- •7. Суспільно-політичний устрій та соціально-економічний розвиток Ранньофеодальної Київської держави.
- •9) Хрещення Русі, його історичне значення.
- •10) Реформи Володимира Великого, їх значення для централізації Давньоруської держави.
- •11) Галицько-Волинська держава ті її політичний розвиток у хіі- першій половині хіv ст.
- •12. Київська Русь за правління Ярослава Мудрого (1019—1054 pp.)
- •13.Роль Галицько-Волинської держави в історії української державності
- •14.Давньоруські князівства у боротьбі проти монголо-татарської навали.Піденно-західні землі під ярмом Золотої Орди
- •15.Ранньофеодальна Київська держава та її роль у світовій історії
- •16)Давньоруська держава доби феодальної роздробленості (середина хіі-початок хііІст.)
- •17. Україна у складі Речі Посполитої
- •19. Укр. Землі у складі Великого князівства Литовського, особливості розвиткую
- •20. Соціально-економічний розвиток України в другій половині XIV — першій половині XVI ст. Умови розвитку економіки. Населення.
- •21)Братства, їх роль у захисті православної церкви та релігійних прав українського народу у 16-17 ст.
- •22) Виникнення козацтва та його роль в історії українського народу.
- •24. Утворення Української козацько-гетьманської держави(1648-1657), її характерні риси
- •25)Боротьба козацтва проти турецько-татарської агресії. Гетьман п. Сагайдачний
- •26)Козацько-Селянські Повстання Наприкінці XVI – Першої половини XVII ст.
- •27)Причини, характер, рушійні сили і періодизація національно-визвольної боротьби.
- •28.Переяславська рада,Договір України з Росїєю
- •30) Поділ України на Лівобережну і Правобережну у другій половині 17ст. Руїна
- •31) Входження України до складу Росії. Наступ на політичну автономію України після її приєднання до Росії (друга половина XVII- XVIII ст.. )
- •32)Гетьман і.Виговський, його боротьба за збереження незалежності України. Гадяцький договір 1658р.
- •34) Гетьман Іван Мазепа та його спроба відновити державну незалежність України.
- •36)"Конституція" Пилипа Орлика (1710 р. Її значення в розвитку суспільно-політичної думки в Україні).
- •37) Правління останнього гетьмана к. Розумовського
- •39)Соціально-економічний розвиток українських земель у складі російської імперії наприкінці XVIII – першій половині хіх ст.
- •40.Становище Правобережної україни в складі Польської держави у другій пол. 17-18 ст.
- •41. Народні рухи на Правобережжі і Закарпатті у 18ст.Опришки і гайдамаки. Коліївщина
- •42. Три поділи Польщі та об єднання Правобережної та Лівобережної України.
- •43) Україна у рос.-тур. Війнах др.. Половини 18ст. Освоєння Піввденної України. Заснування і розвиток Одеси.
- •44) Західноукраїнські землі під владою Австрійської імперії. Аграрна реформа 1848 року
- •45) Україна під час війни Росії з наполеонівською Францією
- •46. Суспільні рухи в першій половині XIX ст.Декабристський рух.
- •47.Початки українського національного відродження. Кирило-Мефодіївське товариство
- •48.Запал патріотичного відродження у творчості т. Г. Шевченка
- •49.Події революції 1848–1849 рр. На західноукраїнських землях. Головна Руська Рада
- •50. Кримська війна 1853-1856 рр. Та Україна
- •51. Аграрна реформа 1861р.
- •2. Ліквідація кріпосного права в Російській імперії.
- •3. Реформи адміністративно-політичного управляння 60-х-70-х pp. XIX ст.
- •52. Український національний рух у 1860-1880-х рр.
- •53.Промисловий переворот у Надніпрянській Україні друга пол. ХіХст.
- •4. Економічний розвиток Наддніпрянської України в 60-х - 90-хpp. Хіх ст.
- •54.Розвиток капіталізму в Західній Україніу др. Пол хіх- на поч хх ст.
- •55)Політизація національного руху в Галичині (1890-1914)
- •56)Столипінська аграрна реформа та її наслідки для України.
- •57. Україна у Першій світовій війні
- •58.М.Грушевський- видатний історик, політик, перший президент України
- •61.Відродження унр. Директорія, її внутрішня і зовнішня політика (грудень 1918 – літо 1919 рр.), причини та поразки
- •62.Західноукраїнська Народна Республіка (зунр)
- •63. Революційно-визвольний рух на західноукраїнських землях Утворення зунр.Акт злуки зунр та унр
- •65)Промисловий розвиток України в 20-30-х рр..Хх ст.Наслідки індустріалізації, особливості її здійснення в Україні
- •66) Колективізація в Україні
- •67)Голодомор 1932–1933 років
- •68) Затвердження тоталітарного режиму в Україні
- •70)Західноукраїнські землі під владою Польщі у міжвоєнний період.
- •71)Українські землі під владою Румунії та Чехословаччини.
- •76)Відновлення народного господарства в Україні 1945-1950-ті рр.
- •77)Голод 1946-1947рр.
- •79)Посилення тоталітарного режиму в республіці. Ідеологічний наступ сталінізму
- •80) Хрущовська "відлига" (1953–1964)
- •81) Непослідовність і незавершеність економічних реформ 1960-х рр. Початок застійних явищ в суспільстві.
- •82)Політича опозиція в срср60-80-х рр. Хх ст. Дисиденти і шістдесятники.
- •84) Декларація про державний суверенітет України. Державний комітет з надзвичайного стану в срср ( дкнс)
- •85)Національне відродження України: основні напрямки. Акт проголошення незалежності України та його історичне значення (1991р.)
- •86) Соціально-економічне становище України в сучасних умовах.Основні напрямки економічної і соціальної політики України.
- •89) «Державними символами України є Державний Прапор України, Державний Герб України і Державний Гімн України».
28.Переяславська рада,Договір України з Росїєю
Перея?славська р?да 1654 року — загальна військова рада, скликана гетьманом Богданом Хмельницьким у місті Переяславі (нині Переяслав-Хмельницький) для вирішення питання про взаємовідносини між Військом Запорізьким та Московською державою. Після рішення Земського собору про приєднання України до Росії із Москви до України, у Переяслав, 9 жовтня 1653 р. було відряджене посольство на чолі з боярином В. Бутурліним, окольничим І. Алфьоровим і думним дяком Л. Лопухіним. У Переяслав вони прибули наприкінці грудня 1653 р. Б. Хмельницький із генеральною старшиною прибув у Переяслав 6 січня 1654 р.
8 січня 1654 р. у Переяславі почалася загальнонародна рада. Б. Хмельницький звернувся до присутніх із промовою, у якій говорив про перемоги і невдачі під час визвольної війни, про необхідність вирішення питання щодо входження України до складу Росії. Присутні одностайно схвалили цей союз: «Волим под царя восточного, православного...». В. Бутурлін вручив Б. Хмельницькому грамоту і знаки гетьманської влади — військовий прапор та булаву. Рішенням Переяславської ради частина території України — Лівобережжя і Київ — відійшла до складу Росії і почала називатися Гетьманщиною.
Рішення Переяславської Ради були по-різному сприйняті в Україні. Конфлікт виник уже в самому Переяславі: коли козацька старшина присягала царю, вона зажадала, щоб царські посли також присягнули й від імені царя завірили козаків у виконанні прийнятих на себе зобов’язань щодо України. У цьому було відмовлено: посли заявили, що цар, як самодержець, не присягає своїм підданим. Конфлікт завершився поступкою Б. Хмельницького російським послам.
Не захотіли прийняти присягу на вірність Росії полковники Іван Богун, Іван Сірко і полки Уманський та Брацлавський. Виникли заворушення в Полтавському та Кропив’янському полках. Але в цілому в 117 містах України присяга пройшла спокійно.
Отже, у результаті рішення Переяславської Ради і переговорів у Переяславі було досягнуто угоди про перехід України під «високу руку» московського царя, що зумовлювало військовий союз України з Росією, необхідність передусім виступу російських військ на захист України від наступу польсько-шляхетських військ. Посли від імені царя гарантували збереження незалежності Української держави, її прав і вольностей; Хмельницький і Військо Запорізьке присягою зобов’язалися вірно служити московському цареві. Це був двобічний договір двох рівноправних держав.
Але ані внаслідок Переяславської Ради, ані внаслідок переговорів із російськими послами, крім словесних обіцянок і запевнень від імені царя, Хмельницький і старшина не дістали ніяких документальних актів, які б містили письмові гарантії, визначали умови переходу Української держави під владу московського царя, її становище і взаємовідносини з Росією. Для розв’язання всіх цих питань і юридичного оформлення союзу, досягнутого в Переяславі, було вирішено послати до Москви посольство Війська Запорізького. Посольство до Москви прибуло 11 березня 1654 р.
Березневі статті
У результатів переговорів з’явилися документи, які визначали становище України і характер її відносин із Росією в перші часи після Переяславської Ради. Цими документами стали так званіСтатті Богдана Хмельницького, або Березневі статті 1654 р. і жалувані грамоти Війську Запорізькому й українській шляхті, а також пізніше надана грамота православному духівництву. 21 березня 1654 р. цар Олексій Михайлович і Боярська дума затвердили Березневі статті, що визначили становище України в союзі з Росією. У них ішлося про те, що гетьмана обирає військо і тільки сповіщає про це царський уряд; гетьман і військо можуть налагоджувати відносини з іншими державами, але з Польщею і Туреччиною тільки під контролем царської влади; реєстр визначався у 60 тисяч козаків; про збір коштів на утримання козацького війська та оплату старшині; про збереження прав станів, світських і духовних; про збереження в містах виборного управління і т. д.
Порушення царатом Переяславської угоди Сторони по-різному оцінювали положення Переяславської угоди. Якщо Хмельницький і козацька старшина намагалися розширити й зміцнити українську автономію, то царський уряд прагнув розширити згодом свою участь у внутрішніх справах України, поступово перетворюючи її на звичайну провінцію Московської держави. Так, уже в 1654 р. він поставив у Києві сильний гарнізон, почавши будівництво для нього окремої фортеці та посадивши воєводу, що й став безпосереднім представником царської влади в УкраїніВосени 1656 р. під час підписання між Росією і Польщею Віленського перемир’я до цього заходу не були допущені українські посли. У подальшому, особливо після смерті Б. Хмельницького у 1657 р., Росія, ігноруючи рішення Переяславської ради й умови «Березневих статей», пішла шляхом обмеження козацько-старшинського самоврядування в Україні.
Отже, первісно Хмельницький намагався побудувати автономне утворення в межах Речі Посполитої, просив військової допомоги у російського царя і його воєвод, з часом — схилявся до рішення стати васалом Османської імперії, що стало чинником, який вплинув на рішення Земського собору у 1653 р.
29.Причини, характер і рушійні сили визвольної війни. Бойові дії 1648-1657 рр.
Зростаючі утиски влади, польсько-католицьке поневолення, економічна експлуатація селян панами, шляхтою, орендарями (у деяких селах люди відробляли панщину по 5-6 днів на тиждень) посилювалися духовним рабством. Після Берестейської унії народ України опинився під національним, соціальним, економічним і релігійним гнітом. Богдан Хмельницький стверджував: "Причиною, яка спонукала козаків піднятися війною на ляхів, було не те, що ляхи несправедливо відбирали в них села й доми, не те, що позбавляли їх земної батьківщини, не те, що обтяжували їх роботами, подібно до немилостивих фараонів (усе це ще могли б стерпіти козаки), а те, що ляхи, змушуючи козаків відступати від благочестивих догматів та приєднуватися до невірного вчення, злим юродством руйнували села й доми нетлінних душ". Саме тому у 1648 р. народ єдиною силою виступив проти поневолення.
Війна мала національно-визвольний характер. її рушійною силою стали козаки, селяни, міщани, православне духовенство. Очолив їх Богдан Хмельницький.
Хмельницький Богдан (Зиновій) Михайлович (1595- 1657) - гетьман України, вождь українського народу, творець Української держави. Місцем народження вважається Суботі в. Походив з дрібної української шляхти (по матері - з козацької родини). Освіту здобув в одній із київських шкіл, продовжив у Львівській єзуїтській колегії, знав латинську, польську, турецьку і татарську мови, юриспруденцію, військову справу тощо. У 1620 р. разом з батьком брав участь у поході польського війська до Молдови проти турків. У битві під Цецорою батько загинув, а Богдан потрапив до турецького полону, з якого його викупили запорожці. Повернувшись, він вступив до реєстрового козацького війська, згодом став писарем. Брав участь у походах проти Кримського ханства, а в часи повстань 30-х років ХУП ст. виступав на боці козаків. У січні 1648 року почав національно-визвольну війну українського народу проти шляхетської Польщі. Після обрання гетьманом і укладення військового союзу з Кримом Хмельницький відкрито виступив проти панської Польщі. Здобув блискучі перемоги над польськими військами під Жовтими Водами, Корсунем, Пилявцями та ін. Вперше в історії української суспільно-політичної думки у 1649 р. Хмельницький сформулював національну державну ідею: створення незалежної держави. Він як талановитий дипломат домігся визнання Європою Української держави суб'єктом міжнародного права. Під тиском складної внутрішньої та міжнародної ситуації гетьман пішов на переговори з Росією і уклав у березні 1654 року Переяславську угоду. Помер у Чигирині і був похований у Суботові в Іллінській церкві.
