13.Роль Галицько-Волинської держави в історії української державності

1) Друга після Київської Русі велика держава на українських землях, яка продовжувала її культурні традиції;

2) Захистила від завоювання та асиміляції південну та західну гілки східних словян, сприяла їхній консолідації та усвідомленню власної самобутності;

3) Після занепаду Києва стала центром економічного і політичного життя, який забезпечував високий рівень розвитку українських земель;

4) Упродовж століття після монгольської навали забезпечувала безперервність розвитку традицій самостійного державного життя на українських землях;

5) Своєю орієнтацією на Захід сприяла поступовому подоланню однобічності візантійських культурних впливів і збільшенню можливостей поширення західноєвропейських культурних впливів.

14.Давньоруські князівства у боротьбі проти монголо-татарської навали.Піденно-західні землі під ярмом Золотої Орди

У XIII в. народам Русі довелося винести важку боротьбу з іноземними загарбниками. Зі сходу на Русь обрушилися полчища татаро-монгольських завойовників. Із заходу руські землі піддавалися агресії німецьких, шведських і датських лицарів - хрестоносців. Вихід героїчної боротьби із загарбниками надовго визначив історичні долі народів нашої країни, зробив величезний вплив на їх подальше економічний та державно-політичний розвиток, привів до значних змін в етнічній і політичній карті Східної Європи і Середньої Азії. Найбільш руйнівним для Русі було навала татаро-монгольських завойовників. Ординське ярмо надовго загальмувало економічний розвиток Русі, зруйнувало її сільському господарстві, підірвало російську культуру. Татаро-монгольська навала призвело до падіння ролі міст у політичному та економічному житті Русі. Внаслідок руйнування міст, загибелі їх у вогні пожеж і відведення в полон кваліфікованих ремісників надовго зникли складні види ремесла, призупинилося міське будівництво, занепало образотворче та прикладне мистецтво. Важким наслідком ярма було поглиблення роз'єднання Русі та відокремлення окремих її частин. Ослаблена країна не змогла відстояти ряд західних і південних районів, захоплених пізніше литовськими та польськими феодалами. Завдано був удар торговельним зв'язкам Русі з Заходом: торговельні зв'язки із зарубіжними країнами збереглися лише в Новгорода, Пскова, Полоцька, Вітебська і Смоленська.

Татаро-монгольська навала призвело до різкого скорочення населення країни, особливо міського. Безліч людей було вбито, чи не менше забрано в рабство. У деяких зруйнованих містах і селах життя так і не відродилася. Загибель багатьох князів і дружинників, професійних воїнів і феодалів призупинила розвиток феодального землеробства.

Відновлення зруйнованих міст і сіл в значній мірі утруднялося двома довго діючими факторами. По-перше, істотна частина національного доходу країни йшла в Орду у вигляді данини. По-друге, за свідченням великого історика-дослідника, фахівця з історії Золотої Орди В.Л. Єгорова, до середини XIV в. на землі північно-східній та південно-західній Русі було здійснено понад 20 військових нападів різних за чисельністю золотоординських загонів, і вкрай ослаблена після розгрому Русь тривалий час фактично поодинці стримувала постійний натиск монголів і навіть значною мірою сковувала їх подальшу експансію, несучи при цьому чималі втрати (Єгоров В.Л. Золота Орда: Міфи і реальність. М., 1990).

Однак при всіх важких для Русі наслідки золотоординське навала на Русі мало і деякі особливості, які сприяли тому, що російський народ в умовах ярма не тільки зберіг свою національну самостійність, але і знайшов в собі сили назавжди вигнати завойовників з рідних місць.

У 1236 р. війська Батия почали похід на Російські землі. Розгромивши Волзьку Болгарію, вони попрямували на завоювання Рязанського князівства. Боротися з загарбниками рязанським князям, їх дружинам і городянам довелося поодинці. Місто було спалено й розграбовано. Після взяття Рязані татаро-монгольські війська рушили до Коломиї. У бою під Коломна загинуло багато російських воїнів, а сам бій скінчився для них поразкою. 3 лютого 1238 завойовники підійшли до Володимира. Осадивши місто, вони відправили до Суздаля загін, який взяв це місто і спалив. Потім, 7 лютого був узятий Володимир. При штурмі місто було підпалено, від вогню і задухи загинуло безліч людей, в їх числі єпископ і княгиня. Що залишилися в живих були відведені в рабство. У результаті була розорена вся Володимиро-Суздальська земля від Ростова до Твері. 4 березня 1238 відбулася битва на річці Сіті, яка закінчилася поразкою російської дружини. Доля Володимиро-Суздальської землі була вирішена. Тим часом інший загін татаро-монголів осадив Торжок, і 5 березня місто було взято. Звідси загарбники рушили на північ, до Новгороду. Однак, не дійшовши ста верст, татаро-монгольські війська змушені були повернути назад. Причинами відходу військ противника і порятунку Новгорода від погрому були не тільки бездоріжжя, але і знекровлений ворожих військ у попередніх боях. Проте вже на наступний рік (1239), татаро-монголи почали новий похід на Руську землю. Були захоплені і спалені Муром, Гороховец, а потім війська Батия рушили на південь. У грудні 1240 р. був узятий Київ. Звідси татаро-монгольські війська рушили в Галицько-Волинську Русь. Захопивши Володимир-Волинський, Галич, в 1241 р. Батий вторгся в Польщу, Угорщину, Чехію, Моравію, а в 1242 р. дійшов до Хорватії та Далмації. Однак до Західної Європи завойовники вступили значно ослабленими в результаті потужного опору, зустрінутого ними на Русі. Цим пояснюється багато в чому те, що якщо на Русі татаро-монголам вдалося встановити своє ярмо, то Західна Європа зазнала тільки навала і то в менших масштабах. У цьому історична роль героїчного опору російського народу навалі татаро-монголів.

Однією з головних причин поразки Русі стало існувала тоді феодальна роздробленість. Руські князівства поодинці були розгромлені ворогом. Важливою обставиною було і те, що загарбники, що підкорили до цього Північний Китай і Середню Азію, використовували у боротьбі з Руссю руйнівну військову техніку, в тому числі стінопробивні машини, які пробивали стіни російських фортець, а також каменемети, порох і судини з гарячими рідинами.

Наслідки цієї навали для Русі були виключно важкими. Насамперед різко скоротилося населення країни, безліч людей було вбито, забрано в рабство. Багато міст виявилися знищеними, запустів Київ, в якому залишилося не більше 200 будинків. З 74 міст на Русі в XII-XIII ст. близько 50 були розорені загарбниками, в 14 з них життя в подальшому не відновилася, а 15 перетворилися на невеликі села.

Після татаро-монгольської навали Русь стала країною, залежною від Золотої Орди. Склалася система, при якій великий князь мав отримувати в Орді твердження, "ярлик" на велике князювання.