- •1. Поняття і сутність менеджменту. Організація як об’єкт управління.
- •2. Виникнення науки про менеджмент та напрями еволюції управ.
- •3. Принципи наукового управління за ф. Тейлором.
- •5. Особливості концепції цільового управління Пітера Друкера.
- •6. Соціальна філософія менеджменту Мері Фоллет.
- •7. Системна концепція управління “7с” Томаса Пітерса і Роберта Уотермана.
- •8. А. Файоль. Принципи менеджменту.
- •9. Вклад вітчизняних вчених і практиків у розвиток науки управ.
- •11. Система менеджменту організацій.
- •10. Перспективи менеджменту: можливе і ймовірне.
- •12. Організація як об’єкт управління. Необхідність і передумови формування інституту організації у суспільстві.
- •15. Зовнішнє та внутрішнє середовища організації.
- •17. Життєвий цикл організації та його стадії.
- •18. Організаційна культура: формування, фактори формування.
- •19. Загальна характеристика та класифікація функцій менеджмент.
- •24. Типи організацій щодо взаємодії з людиною: корпоративна та індивідуалістська організації.
- •25. Розвиток організаційних структур управління виробництвом у сучасних умовах господарювання.
- •26.Принципи формування організаційних структур управління виробництвом.
- •28.Процес формування структури управління..
- •29. Особливості концепції адаптивних стратегій організації Раймонда Майлса та Чарльза Сноу.
- •32. Девід Сільверман та антисистемна концепція організацій.
- •34. Ігор Ансофф і теорія організаційного потенціалу.
- •35. Методи моніторингу зовнішнього середовища організації та оцінка економічної ефективності моніторингу.
- •36. Світові тенденції глобалізації та їхній вплив на вітчизняні організації.
- •37. Види планування та їх взаємозв’язок. Складові процесу стратегічного планування.
- •39. Контроль як загальна функція менеджменту.
- •41. Елтон Мейо і теорія людських відносин.
- •42. Едгар Шейн і системна модель організаційної мотивації.
- •43. Особливості концепції “любові і страху” Амітая Етціоні.
- •44. Мотиваційна теорія підтримки бажаної поведінки.
- •45. Поняття та процес контролю.
- •46. Види управлінського контролю.
- •47. Інструменти управлінського контролю.
- •48. Поведінкові аспекти контролю.
- •49. Умови ефективного та наслідки неефективного контролю.
- •50. Поняття контролінгу. Основні функції контролінгу. Елементи
- •52.Стратегічне планування, мета і принципи стратегічного планування. Види стратегій.
- •53.Тактичне планування, основні завдання і прийоми
- •54. Оперативне планування, мета, завдання і методи.
- •55.Перешкоди на шляху планування
- •57.Моделі стратегічного планування
- •1)Модель стратегічного планування на основі «стратегічної прогалини»
- •2) Модель стратегічного планування, що базується на врахуванні ринкових переваг
- •5)Моделі стратегічного планування,що враховують розміри підприємств
- •59. Місце планування у формуванні стратегічних рішень.
- •60. Процес формування стратегічного плану. Основні етапи.
- •61.Підходи до формування стратегічного плану. Планування від «досягнутого», оптимальне та адаптивне планування.
- •63. Класифікація інформації. Носії інформації.
- •64. Комунікаційний процес. Форми комунікацій в організаціях.
- •65. Використання інформаційних технологій в управлінні організацією
- •66. Система комунікацій як основний інструмент сучасного менеджера.
- •67. Основні види та форми спілкування менеджерів.
- •68.Методи поширення інформації про діяльність організації.
- •69. Неформальні комунікації в організації.
- •71. Класифікація управлінських рішень.
- •74. Адміністративна модель прийняття управлінських рішень.
- •75. Поведінкові аспекти ухвалення рішення.
- •76. Групове ухвалення рішень в організаціях.
- •78. Джеймс Марч і антираціональна концепція ухвалення рішень.
- •80. Японський досвід стратегічних рішень методом “ринги се”.
- •82. Поняття про моделі і методи прийняття управлінських рішень.
- •83. Необхідність моделювання. Моделювання як складова наукового підходу до прийняття рішень.
- •84.Прогнозування результатів прийняття рішень
- •85. Типи моделей: фізична, аналогова, математична.
- •86. Основні моделі застосування в менеджменті: теорія ігор, теорія черг, модель управління запасами, моделі лінійного програмування, імітаційні моделі, економічний аналіз.
- •88. Сучасні методи та моделі прийняття раціональних і стратегічних управлінських рішень.
- •89.Проблеми, повязані із невідповідністю моделей рівню сприйняття керівників.
- •90. Феномен влади в менеджменті
- •91.Поняття балансу влади. Класифікація форм влади.
- •92. Основні підходи до вивчення сутності лідерства.
- •93. Модель “управлінської решітки” Блейка і Моутона.
- •94. Концепція лідерської поведінки Танненбаума-Шмідта.
- •95. Модель ситуаційного лідерства ф. Фідлера.
- •96. Модель ситуаційного лідерства Херсея і Бланшарда.
- •97. Ситуаційні стилі керівництва “Шлях – мета” Мітчела і Хауса.
- •98. Ситуаційна модель викор стилів керівництва Врума та Йєттона.
- •99. Поняття керівництва і лідерства в менеджменті: подібність і відмінності.
- •100. Підхід до керівництва на засадах вертикальних попарних зв’язків Гріна.
- •101. Підходи до керівництва українського економіста Валерія Терещенка.
- •102. Формальне і неформальне лідерство.
- •103. Поняття про стилі керівництва. Автократичні, ліберальні і демократичні керівники.
- •104. Вплив на діяльність організації стилю керівництва окремих керівників у масштабах всієї організації та окремих підрозділів.
- •105. Проблеми пошуку найефективнішого стилю.
- •106. Поняття кар’єри та сфери її реалізації.
- •107. Модель ситуаційного лідерства Стінсона-Джонсона.
- •108. Концепція атрибутивного лідерства (причинно-наслідковий підхід до вивчення лідерства).
- •110. Конфлікти у сучасному менеджменті: моделі та концепції.
- •112. Рівні конфлікту в організації та їх джерела. Стадії конфлікту.
- •114. Поняття стресу. Причини стресу.
- •115. Рекомендації керівника щодо підвищення продуктивності праці та зниження стресу.
- •116. Сучасні підходи до управління конфліктними ситуаціями.
- •118. Управління опором.
- •119. Практика передових компаній світу в управлінні конфліктами та опором.
- •120. Поняття і сутність методів управління організаціями.
- •122. Тенденції розвитку економіки від управлінської до підприємницької.
- •123. Значення новаторства, інноваційних процесів.
- •124. Управління в умовах різних культур.
- •125. Технократизм і формалізм організаційної управлінської структури.
- •127. Підходи до оцінки ефективності управління.
- •126. Вплив бюрократії та корупції на ефективність управління.
- •128. Напрямки підвищення ефективності управлінської праці.
- •129. Волюнтаризм та анархія в менеджменті.
- •130. Організаційні зміни
- •131. Види ефективності.
- •132. Вплив сучасних тенденцій на ефективність управління.
116. Сучасні підходи до управління конфліктними ситуаціями.
Сучасна точка зору полягає в тому, що навіть в організаціях з ефективним управлінням деякі конфлікти не тільки можливі, але навіть може бути і бажані. Організаційні способи управління конфліктом характеризуються цілеспрямованою дією управлінських органів на підрозділи організації і окремих осіб. Мета таких дій - ослаблення конфліктних взаємодій або локалізація конфлікту, а нерідко і повне гасіння конфлікту (наприклад, з переходом до співпраці). Основними організаційними способами вирішення конфлікту є наступні.
1. Утворення підгруп усередині конфліктуючих сторін, коли структурний підрозділ цілеспрямовано розбивається на ряд автономних утворень з різними, але пересічними цілями. У кінцевій рахунку це приводить до ослаблення цілеспрямованості в конфліктних взаємодіях і скорочення ступеня участі членів підгруп в конфлікті. 2. Введення незалежних контролюючих елементів, коли створюються комісії з дозволу спірних питань, експертні ради або незалежні групи
З. Заміна лідерів або керівників окремих груп, підрозділів. Відсутність лідера, організуючого конфліктні взаємодії, як правило, приводить до на рушенію координації дій відносно суперника. При цьому у рядових членів групи з'являється бажання виключити виникаючу невизначеність у власних діях шляхом або виходу з конфліктної ситуації, або пошуку нового лідера, здатного відстоювати інтереси групи. Це явище може стати основою ефективної управлінської дії на поведінку членів організації.
4. Переміщення членів організації з однієї структурної одиниці в іншу. Цей виключно організаційний спосіб полягає в заміні найбільш активних членів конфліктуючих груп. Тут важливо враховувати просторовий принцип переміщення, тобто часто до статочно розділити членів конфліктуючих сторін за територіальною ознакою, щоб понизити інтенсивність конфліктних взаємодій або взагалі погасити конфлікт.
5. Зміна змісту праці. При використанні даного способу відбувається перемикання інтересів з конфлікту на виконання роботи, досягнення цілей при виконанні завдань. Звичайно, таким чином дуже рідко вдається погасити конфлікт, проте досягається ослаблення його інтенсивності, проходження критичної точки конфлікту.
117. Поява опору у вигляді страйку, саботажу та інших методів. Прояви невдоволення колективу.Опір під час конфлікту може виявлятися в такі форми боротьби:1) Словесна агресія, яка представляє собою висування обвинувачень, образ, докорів, брехні з метою дискредитації опонента о очах оточуючих. Нецензурні слова, ненормативна лексика використовуються з метою зачепити святе в душі опонента. В умовах соціального напруження використання нецензурних висловів стає дуже поширеним. 2) Фізична агресія – це будь-яка форма поведінки, яка спрямована на принесення шкоди іншій людині, яка не бажає подібного відношення. Існує також і класифікація фізичної агресії в залежності від її мотивів, коли виділяють: інструментальну і ворожу агресію. У випадку інструментальної агресії, агресор нападає на жертву, не маючи прямих намірів нанести їй фізичної шкоди (крадій). Ворожа агресія має на меті цілеспрямоване нанесення жертві шкоди, яка пов’язана із фізичн болем.3) Скандал. Цей термін використовується в багатьох різних смислах. Скандал – шумний конфлікт, дебош. Скандал це також і випадок, який суттєво дискредитує його учасників. Найчастіше скандал пов’язаний із ситуацією, при якій громадськості стає відомий факт, що певна особа, часто дуже високопоставлена, таємно чи відкрито переслідувала особисті цілі з явним порушенням закону, порушував політичні, чи моральні норми. подібні скандали, особливо в розвинутих країнах здатні скинути владу, і навіть президента. 4)під бойкотом розуміють конфлікт, учасники якого повністю або частково відмовляються від дій, які є вигідними для опонентів. Замовчування успіхів противника, свідоме ухиляння від співробітництва. Бойкот може носити як між особистісний, так і економічний, політичний і міжнародний характер.5)Саботаж - навмисний зрив роботи шляхом прямої відмови від неї або свідомо недбалого її виконання; одна з форм економічної боротьби працівників проти підприємців; прихована, замаскована протидія будь-яким заходам, намагання перешкодити здійсненню їх.6)Страйком слід вважати будь-яке припинення соціально регламентованої діяльності, викликане зовнішнім приводом або внутрішнім протидією її суб'єктам. Страйк - є суть соціальний (трудовий) конфлікт, про т. .. в ній виражається потреба у відновленні, зміні існуючої Страйк так само можна визначити як групове, організоване, гласне (на відміну від саботажу) і цілеспрямований вплив на виробничий процес і тим тимчасової відмови суб'єкта від участі в регламентованої діяльності з метою задоволення висунутих їм вимог. Крайнім результатом протесту є бунт. Бунт – стихійне повстання.
