- •1. Поняття і сутність менеджменту. Організація як об’єкт управління.
- •2. Виникнення науки про менеджмент та напрями еволюції управ.
- •3. Принципи наукового управління за ф. Тейлором.
- •5. Особливості концепції цільового управління Пітера Друкера.
- •6. Соціальна філософія менеджменту Мері Фоллет.
- •7. Системна концепція управління “7с” Томаса Пітерса і Роберта Уотермана.
- •8. А. Файоль. Принципи менеджменту.
- •9. Вклад вітчизняних вчених і практиків у розвиток науки управ.
- •11. Система менеджменту організацій.
- •10. Перспективи менеджменту: можливе і ймовірне.
- •12. Організація як об’єкт управління. Необхідність і передумови формування інституту організації у суспільстві.
- •15. Зовнішнє та внутрішнє середовища організації.
- •17. Життєвий цикл організації та його стадії.
- •18. Організаційна культура: формування, фактори формування.
- •19. Загальна характеристика та класифікація функцій менеджмент.
- •24. Типи організацій щодо взаємодії з людиною: корпоративна та індивідуалістська організації.
- •25. Розвиток організаційних структур управління виробництвом у сучасних умовах господарювання.
- •26.Принципи формування організаційних структур управління виробництвом.
- •28.Процес формування структури управління..
- •29. Особливості концепції адаптивних стратегій організації Раймонда Майлса та Чарльза Сноу.
- •32. Девід Сільверман та антисистемна концепція організацій.
- •34. Ігор Ансофф і теорія організаційного потенціалу.
- •35. Методи моніторингу зовнішнього середовища організації та оцінка економічної ефективності моніторингу.
- •36. Світові тенденції глобалізації та їхній вплив на вітчизняні організації.
- •37. Види планування та їх взаємозв’язок. Складові процесу стратегічного планування.
- •39. Контроль як загальна функція менеджменту.
- •41. Елтон Мейо і теорія людських відносин.
- •42. Едгар Шейн і системна модель організаційної мотивації.
- •43. Особливості концепції “любові і страху” Амітая Етціоні.
- •44. Мотиваційна теорія підтримки бажаної поведінки.
- •45. Поняття та процес контролю.
- •46. Види управлінського контролю.
- •47. Інструменти управлінського контролю.
- •48. Поведінкові аспекти контролю.
- •49. Умови ефективного та наслідки неефективного контролю.
- •50. Поняття контролінгу. Основні функції контролінгу. Елементи
- •52.Стратегічне планування, мета і принципи стратегічного планування. Види стратегій.
- •53.Тактичне планування, основні завдання і прийоми
- •54. Оперативне планування, мета, завдання і методи.
- •55.Перешкоди на шляху планування
- •57.Моделі стратегічного планування
- •1)Модель стратегічного планування на основі «стратегічної прогалини»
- •2) Модель стратегічного планування, що базується на врахуванні ринкових переваг
- •5)Моделі стратегічного планування,що враховують розміри підприємств
- •59. Місце планування у формуванні стратегічних рішень.
- •60. Процес формування стратегічного плану. Основні етапи.
- •61.Підходи до формування стратегічного плану. Планування від «досягнутого», оптимальне та адаптивне планування.
- •63. Класифікація інформації. Носії інформації.
- •64. Комунікаційний процес. Форми комунікацій в організаціях.
- •65. Використання інформаційних технологій в управлінні організацією
- •66. Система комунікацій як основний інструмент сучасного менеджера.
- •67. Основні види та форми спілкування менеджерів.
- •68.Методи поширення інформації про діяльність організації.
- •69. Неформальні комунікації в організації.
- •71. Класифікація управлінських рішень.
- •74. Адміністративна модель прийняття управлінських рішень.
- •75. Поведінкові аспекти ухвалення рішення.
- •76. Групове ухвалення рішень в організаціях.
- •78. Джеймс Марч і антираціональна концепція ухвалення рішень.
- •80. Японський досвід стратегічних рішень методом “ринги се”.
- •82. Поняття про моделі і методи прийняття управлінських рішень.
- •83. Необхідність моделювання. Моделювання як складова наукового підходу до прийняття рішень.
- •84.Прогнозування результатів прийняття рішень
- •85. Типи моделей: фізична, аналогова, математична.
- •86. Основні моделі застосування в менеджменті: теорія ігор, теорія черг, модель управління запасами, моделі лінійного програмування, імітаційні моделі, економічний аналіз.
- •88. Сучасні методи та моделі прийняття раціональних і стратегічних управлінських рішень.
- •89.Проблеми, повязані із невідповідністю моделей рівню сприйняття керівників.
- •90. Феномен влади в менеджменті
- •91.Поняття балансу влади. Класифікація форм влади.
- •92. Основні підходи до вивчення сутності лідерства.
- •93. Модель “управлінської решітки” Блейка і Моутона.
- •94. Концепція лідерської поведінки Танненбаума-Шмідта.
- •95. Модель ситуаційного лідерства ф. Фідлера.
- •96. Модель ситуаційного лідерства Херсея і Бланшарда.
- •97. Ситуаційні стилі керівництва “Шлях – мета” Мітчела і Хауса.
- •98. Ситуаційна модель викор стилів керівництва Врума та Йєттона.
- •99. Поняття керівництва і лідерства в менеджменті: подібність і відмінності.
- •100. Підхід до керівництва на засадах вертикальних попарних зв’язків Гріна.
- •101. Підходи до керівництва українського економіста Валерія Терещенка.
- •102. Формальне і неформальне лідерство.
- •103. Поняття про стилі керівництва. Автократичні, ліберальні і демократичні керівники.
- •104. Вплив на діяльність організації стилю керівництва окремих керівників у масштабах всієї організації та окремих підрозділів.
- •105. Проблеми пошуку найефективнішого стилю.
- •106. Поняття кар’єри та сфери її реалізації.
- •107. Модель ситуаційного лідерства Стінсона-Джонсона.
- •108. Концепція атрибутивного лідерства (причинно-наслідковий підхід до вивчення лідерства).
- •110. Конфлікти у сучасному менеджменті: моделі та концепції.
- •112. Рівні конфлікту в організації та їх джерела. Стадії конфлікту.
- •114. Поняття стресу. Причини стресу.
- •115. Рекомендації керівника щодо підвищення продуктивності праці та зниження стресу.
- •116. Сучасні підходи до управління конфліктними ситуаціями.
- •118. Управління опором.
- •119. Практика передових компаній світу в управлінні конфліктами та опором.
- •120. Поняття і сутність методів управління організаціями.
- •122. Тенденції розвитку економіки від управлінської до підприємницької.
- •123. Значення новаторства, інноваційних процесів.
- •124. Управління в умовах різних культур.
- •125. Технократизм і формалізм організаційної управлінської структури.
- •127. Підходи до оцінки ефективності управління.
- •126. Вплив бюрократії та корупції на ефективність управління.
- •128. Напрямки підвищення ефективності управлінської праці.
- •129. Волюнтаризм та анархія в менеджменті.
- •130. Організаційні зміни
- •131. Види ефективності.
- •132. Вплив сучасних тенденцій на ефективність управління.
15. Зовнішнє та внутрішнє середовища організації.
“Організація - група людей, діяльність яких свідомо координується для досягнення загальної мети або спільних цілей”.
Внутрішнє середовище - це сукупність компонентів, пов’язаних між собою за допомогою певних структур в межах організації. До основних змінних внутрішнього середовища належать: цілі, завдання, структура, технології та люди. Цілі – конкретний кінцевий стан або бажаний результат, якого намагається досягти група, працюючи разом. Завдання – передбачена робота або серія робіт або її частина, яка повинна бути виконана заздалегідь встановленим способом у заздалегідь встановлені строки. Структура - це логічні взаємовідносини організаційних форм, протікання технологічних процесів, переробки ресурсів, побудовані в такому вигляді, який дозволяє найбільш ефективно досягати цілей організації. Схема структури організації завжди розробляється з верху до низу. Технології – процес перетворення в системі, який складається з відпрацювання програмі здійснення порядку виконання операцій над ресурсами та інформацією з метою перевтілення їх у бажану продукцію. Кадри, персонал – це персонал зі своїми запитами, характеристиками та переживаннями. Люди - центральний фактор організації.Зовнішнє середовище організації-це сукупність елементів, які не входять до складу організації, але здійснюють певний вплив на неї. Зовнішнє середовище прямого впливу-середовище, яке включає в себе елементи, що безпосередньо впливають на операції організації а відчувають на собі прямий вплив операцій організації. Зовнішнє середовище опосередкованого впливу – сукупність факторів, які можуть не здійснювати прямий, тобто негайний вплив на операції організації, але з часом будуть відображатись на них .До факторів прямого впливу відносять споживачів (населення, держава, посередники), постачаль, конкурентів (прямі і які використовують товари-замінники),закон, держ органи- громадські організації (профспілкові організації). Фактори опосередкованого впливу можна проаналізувати за допомогою PEST- аналізу (P – політико-правові фактори, E – економічні фактори, S – соціально-культурні фактори, T – техніко-технологічні фактори).Споживачі-фіз або юр.особи, які використовують продукцію організації для особистих потреб або потреб своєї організації. Конкуренти-виробники подібної продукції на ринку. Постач - це фірми або окремі особи, які здійснюють постачання машин устаткування, інших мат.ресурсів для задоволення технологічних або особистих потреб організації. Стан економ-це тенденція та рівень інф-ї, ставки банк.%
16.Місія, цілі та культура організації.Місія – це основний вид діяльності, яким займається організація. Вона деталізує статус підприємства, визначає орієнтири і напрямки для визначення цілей підприємства на різних рівнях організації. Місія визначається в процесі стратегічного планування, вона і є основною стратегією підприємства, у відповідності c якої будується вся інша діяльність. Наприклад, Генрі Форд визначив місію свого підприємства як надання людям дешевого автотранспорту. Вибір місії надає діяльності підприємства стабільність, тому що визначаються основні принципи його роботи. Місія дозволяє організації бути гнучкої і якщо буде потреба змінити її профіль.Для вибору місії підприємству необхідно чітко визначити, хто буде його клієнтами і які потреби покупців воно буде задовольняти. На основі місії визначаються мети діяльності. Ціль діяльності - це бажаний стан об'єкта керування через певний час. Мета – забезпеч результативн шляхом раціоналізм-ї виробн. процесу, проц. надання послуг, викон робіт; ефективн використ кадрового потенціалу. Основна мета будь-якого підприємства - це одержання прибутку. Найчастіше ця мета ототожнюється з місією, але в цьому випадку керівникові дуже складно виділити діяльність своєї фірми серед конкурентів і, як наслідок, розраховувати на довге існування. Мети встановлюються на основі наступних принципів:1)конкретності й вимірності; 2)досяжності й реальності. Недосяжні цілі не піддаються мотивації, але й реалізація легких цілей погано мотивується, отже, мети повинні відповідати здатностям працівників; 3)наявності строків виконання; 4)еластичності цілей, можливості їх коректування. Можуть бути короткостроковими, середньостроковими й довгостроковими. Короткострокові не більше, чим на квартал або рік (зб асортиментів на торговельнім підприємстві, і продаж залежаного товару в певний термін). Середньострокові від року до трьох років(зб потужностей, поліпшення якості). Довгострокові від трьох до десяти років (освоєння нових ринків, універсалізацію виробництва). Культура організації складається із суб'єктивних і об'єктивних. Суб'єктивна організаційна культура містить у собі: 1)визначення цінностей і норм поведінки співробітників; 2)усвідомлення кожним членом трудового колективу себе й свого місця в організації; 3)створення системи комунікацій усередині підприємства; 4)створення системи харчування (місце, умови й традиції); 5)усвідомлення важливості часу й вироблення відносини до нього членів колективу; 6)створення й підтримка доброзичливих робочих відносин між співробітниками; 7)створення безперервного процесу розвитку членів трудового колективу; 8)розвиток етики, системи мотивації й створення відповідних умов на робочих місцях. Об'єктивна культура обумовлена фізичним і матеріальним оточенням, створюваним в організації.(будинки, їх дизайн, внутрішній інтер'єр, стоянки для автомобілів, самі автомобілі, знакова символіка у вигляді стилю одяг.)
