- •1. Поняття і сутність менеджменту. Організація як об’єкт управління.
- •2. Виникнення науки про менеджмент та напрями еволюції управ.
- •3. Принципи наукового управління за ф. Тейлором.
- •5. Особливості концепції цільового управління Пітера Друкера.
- •6. Соціальна філософія менеджменту Мері Фоллет.
- •7. Системна концепція управління “7с” Томаса Пітерса і Роберта Уотермана.
- •8. А. Файоль. Принципи менеджменту.
- •9. Вклад вітчизняних вчених і практиків у розвиток науки управ.
- •11. Система менеджменту організацій.
- •10. Перспективи менеджменту: можливе і ймовірне.
- •12. Організація як об’єкт управління. Необхідність і передумови формування інституту організації у суспільстві.
- •15. Зовнішнє та внутрішнє середовища організації.
- •17. Життєвий цикл організації та його стадії.
- •18. Організаційна культура: формування, фактори формування.
- •19. Загальна характеристика та класифікація функцій менеджмент.
- •24. Типи організацій щодо взаємодії з людиною: корпоративна та індивідуалістська організації.
- •25. Розвиток організаційних структур управління виробництвом у сучасних умовах господарювання.
- •26.Принципи формування організаційних структур управління виробництвом.
- •28.Процес формування структури управління..
- •29. Особливості концепції адаптивних стратегій організації Раймонда Майлса та Чарльза Сноу.
- •32. Девід Сільверман та антисистемна концепція організацій.
- •34. Ігор Ансофф і теорія організаційного потенціалу.
- •35. Методи моніторингу зовнішнього середовища організації та оцінка економічної ефективності моніторингу.
- •36. Світові тенденції глобалізації та їхній вплив на вітчизняні організації.
- •37. Види планування та їх взаємозв’язок. Складові процесу стратегічного планування.
- •39. Контроль як загальна функція менеджменту.
- •41. Елтон Мейо і теорія людських відносин.
- •42. Едгар Шейн і системна модель організаційної мотивації.
- •43. Особливості концепції “любові і страху” Амітая Етціоні.
- •44. Мотиваційна теорія підтримки бажаної поведінки.
- •45. Поняття та процес контролю.
- •46. Види управлінського контролю.
- •47. Інструменти управлінського контролю.
- •48. Поведінкові аспекти контролю.
- •49. Умови ефективного та наслідки неефективного контролю.
- •50. Поняття контролінгу. Основні функції контролінгу. Елементи
- •52.Стратегічне планування, мета і принципи стратегічного планування. Види стратегій.
- •53.Тактичне планування, основні завдання і прийоми
- •54. Оперативне планування, мета, завдання і методи.
- •55.Перешкоди на шляху планування
- •57.Моделі стратегічного планування
- •1)Модель стратегічного планування на основі «стратегічної прогалини»
- •2) Модель стратегічного планування, що базується на врахуванні ринкових переваг
- •5)Моделі стратегічного планування,що враховують розміри підприємств
- •59. Місце планування у формуванні стратегічних рішень.
- •60. Процес формування стратегічного плану. Основні етапи.
- •61.Підходи до формування стратегічного плану. Планування від «досягнутого», оптимальне та адаптивне планування.
- •63. Класифікація інформації. Носії інформації.
- •64. Комунікаційний процес. Форми комунікацій в організаціях.
- •65. Використання інформаційних технологій в управлінні організацією
- •66. Система комунікацій як основний інструмент сучасного менеджера.
- •67. Основні види та форми спілкування менеджерів.
- •68.Методи поширення інформації про діяльність організації.
- •69. Неформальні комунікації в організації.
- •71. Класифікація управлінських рішень.
- •74. Адміністративна модель прийняття управлінських рішень.
- •75. Поведінкові аспекти ухвалення рішення.
- •76. Групове ухвалення рішень в організаціях.
- •78. Джеймс Марч і антираціональна концепція ухвалення рішень.
- •80. Японський досвід стратегічних рішень методом “ринги се”.
- •82. Поняття про моделі і методи прийняття управлінських рішень.
- •83. Необхідність моделювання. Моделювання як складова наукового підходу до прийняття рішень.
- •84.Прогнозування результатів прийняття рішень
- •85. Типи моделей: фізична, аналогова, математична.
- •86. Основні моделі застосування в менеджменті: теорія ігор, теорія черг, модель управління запасами, моделі лінійного програмування, імітаційні моделі, економічний аналіз.
- •88. Сучасні методи та моделі прийняття раціональних і стратегічних управлінських рішень.
- •89.Проблеми, повязані із невідповідністю моделей рівню сприйняття керівників.
- •90. Феномен влади в менеджменті
- •91.Поняття балансу влади. Класифікація форм влади.
- •92. Основні підходи до вивчення сутності лідерства.
- •93. Модель “управлінської решітки” Блейка і Моутона.
- •94. Концепція лідерської поведінки Танненбаума-Шмідта.
- •95. Модель ситуаційного лідерства ф. Фідлера.
- •96. Модель ситуаційного лідерства Херсея і Бланшарда.
- •97. Ситуаційні стилі керівництва “Шлях – мета” Мітчела і Хауса.
- •98. Ситуаційна модель викор стилів керівництва Врума та Йєттона.
- •99. Поняття керівництва і лідерства в менеджменті: подібність і відмінності.
- •100. Підхід до керівництва на засадах вертикальних попарних зв’язків Гріна.
- •101. Підходи до керівництва українського економіста Валерія Терещенка.
- •102. Формальне і неформальне лідерство.
- •103. Поняття про стилі керівництва. Автократичні, ліберальні і демократичні керівники.
- •104. Вплив на діяльність організації стилю керівництва окремих керівників у масштабах всієї організації та окремих підрозділів.
- •105. Проблеми пошуку найефективнішого стилю.
- •106. Поняття кар’єри та сфери її реалізації.
- •107. Модель ситуаційного лідерства Стінсона-Джонсона.
- •108. Концепція атрибутивного лідерства (причинно-наслідковий підхід до вивчення лідерства).
- •110. Конфлікти у сучасному менеджменті: моделі та концепції.
- •112. Рівні конфлікту в організації та їх джерела. Стадії конфлікту.
- •114. Поняття стресу. Причини стресу.
- •115. Рекомендації керівника щодо підвищення продуктивності праці та зниження стресу.
- •116. Сучасні підходи до управління конфліктними ситуаціями.
- •118. Управління опором.
- •119. Практика передових компаній світу в управлінні конфліктами та опором.
- •120. Поняття і сутність методів управління організаціями.
- •122. Тенденції розвитку економіки від управлінської до підприємницької.
- •123. Значення новаторства, інноваційних процесів.
- •124. Управління в умовах різних культур.
- •125. Технократизм і формалізм організаційної управлінської структури.
- •127. Підходи до оцінки ефективності управління.
- •126. Вплив бюрократії та корупції на ефективність управління.
- •128. Напрямки підвищення ефективності управлінської праці.
- •129. Волюнтаризм та анархія в менеджменті.
- •130. Організаційні зміни
- •131. Види ефективності.
- •132. Вплив сучасних тенденцій на ефективність управління.
10. Перспективи менеджменту: можливе і ймовірне.
Суть взаємовідносин між менеджером і підлеглим є актуальним питанням і на сьогоднішній день, так як саме це і визначає перспективи ефективності в управлінні персоналом. Наприклад, існують протиріччя у демократичному і авторитарному підході до управління персонам. Тому в майбутньому актуальним все ж таки залишається пошук альтернативних підходів управління людьми в організації. Однак існує думка, що основі менеджмента відповідають ті чи інші характеристики самого менеджера-управлінця. Однак результати цього твердження дослідити досить важко, а перевірити на даний момент часу неможливо. Тому актуальним є питання визначення тих факторів, що впливають на процес управління в організації та менеджменту в цілому. Як вважають фахівці, засадничі положення менеджменту, наведені у попередньому розділі, не тільки будуть збережені у XXI ст., Але й отримають свій подальший розвиток. Крім того, менеджмент буде розвиватися за наступними основними напрямками.
1. Раціональне поєднання ринку і державного регулювання.
2. Широке використання стратегічного планування та управління у діяльності організацій.
3. Постійне коригування цілей організації як реакція на зміни зовнішнього середовища.
4. Досягнення стратегічних та оперативних цілей організації за рахунок оптимального розподілу матеріальних, трудових і фінансових ресурсів за основними напрямками діяльності організації.
5. Розробка нових методів і прийомів управління, що дозволяють організації більш гнучко адаптуватися до змін зовнішнього середовища.
6. Різке підвищення рівня кваліфікації та мистецтва менеджерів в управлінні організацією.
7. Використання в практиці управління оптимальних рішень, обраних на основі ретельного аналізу альтернативних варіантів вирішення проблеми. 8. Вдосконалення структур управління за рахунок більшої децентралізації функцій.
9.Постійна турбота про підвищення кваліфікації працівників організації.
10.Максимальне використання інновацій, економіко-математичних методів, ЕОМ.
11.Розвиток інформаційних систем, широке використання глобальних інформаційних мереж (Інтернет і Інтранет).
12.Залучення співробітників до управління організацією.
11. Система менеджменту організацій.
Організація - група людей, діяльність яких свідомо координується для досягнення загальної мети або спільних цілей.
Всі організації мають загальні для них характеристики (системна модель організації): 1) всі організації використовують чотири види ресурсів:людські ресурси;фінансові ресурси;фізичні ресурси (сировина, устаткування тощо);інформаційні ресурси.
2) будь-яка організація є відкритою системою. Ресурси, які організація використовує для виробництва продукції (надання послуг) вона забирає із зовнішнього середовища. В свою чергу продукція, що виробляється організацією також реалізується у зовнішньому середовищі. Отже організація може існувати лише у взаємодії з оточуючим середовищем. Це означає, що будь-яка реально існуюча організація є відкритою системою. 3) всі організації здійснюють горизонтальний і вертикальний поділ праці. Поділ загальної роботи в організації на її складові частини називається горизонтальним поділом праці(відділів, цехів, виробництв). Вертикальний – безпосереднє виконання роботи з координуванням діяльності виконавців(нижчий-бригадири,майстри, серед – апарат управл гол.економіст, бухгалтер,інженер, вищий –керівники,адмін.-я, ректор,завідувач)4) всі організації мають структуру (сукупність підрозділів та зв’язків між ними, а також взаємовідносин між рівнями управління та функціональними сферами діяльності), яка надає їм цілісність й спроможність реалізувати своє призначення. 5) трансформаційні процеси, планування, орг-ція, контроль
6) складовими успіху є: поняття результативності та досягнення мети орг-ції. Організаційна структура управління забезпечує виконання загальних і конкретних функцій управління, зберігає доцільні вертикальні й горизонтальні зв'язки й поділ елементів управління, регулює поділ завдань по відділеннях і підрозділам; їхня компетентність у вирішенні певних проблем; загальна взаємодія цих елементів. Тим самим фірма створюється як ієрархічна структура. Завдання менеджерів полягає в тому, щоб вибрати ту структуру, яка найкраще відповідає цілям і завданням організації, що також впливають на неї внутрішніми і зовнішніми факторами. Ефективність управління фірмою багато в чому залежить від чіткого розмежування компетентності окремих служб (підрозділів) управління, їх відповідальності й забезпечення в них нормальних робочих взаємин. Цьому сприяють нормативні документи: положення про відділи й службах; посадові інструкції.