2. Економічна інтеграція та інтернаціоналізація продуктивних сил

Формування всесвітнього господарства супроводжується еко­номічною інтеграцією національних господарств, як у всесвіт­ньому масштабі, так і на регіональних рівнях. Прагнення до еко­номічної інтеграції — один з проявів розвитку продуктивних сил. Інтеграція дає національним господарствам додаткові імпу­льси для розвитку, отже, розширює можливості для підвищення життєвого рівня населення, розповсюдження на нього сучасних стандартів життя.

Як вже відзначалося, з формуванням всесвітнього господарс­тва зростає його вплив на національну економіку. Але з інтегра­цією виникає й зворотний зв'язок — зростає вплив національних економік на загальносвітові процеси. Інтенсивність цих про­цесів тим, вище, чим ефективніші та конкурентоспроможніші національні економіки. Напроти, провали в розвитку націона­льних економік, виникнення в них кризових станів здатні вик­ликати ланцюг негативних наслідків для всієї світової співдруж­ності. Таким чином, економічна інтеграція — це разом з тим і посилення взаємозв'язків та взаємозалежностей національних господарств.

Однією з найбільш серйозних проблем сучасної економічної інтеграції є співвідношення взаємозалежностей національних господарств з їх економічною самостійністю. Економічна са­мостійність не може бути забезпечена самоізоляцією націона­льних економік. Така самоізоляція неминуче прирікає націона­льну економіку на економічне та технологічне відставання і, в кінцевому рахунку, на неможливість рішення соціальних проб­лем суспільства. Разом з тим треба враховувати, що за деяких умовах інтеграція тягне за собою загрозу економічній безпеці. Така загроза може виникнути при значних відмінностях в рівні економічного розвитку, якщо ці відмінності використовуються для встановлення відносин панування та підпорядкування, пе­реваг для одних країн по відношенню до інших. З точки зору на­ціональної безпеки найбільш доцільною є така інтеграція, резу­льтатом якої є вирівнювання рівней економічного розвитку, включаючи життєвий рівень населення.

Процес економічної інтеграції неминучо зустрічається з про­тиріччями. Вони пов'язані з тим, що доцільність інтеграції завжди розглядається (і це правильно) з позиції інтересів націона­льної економіки, тим часом як країни розрізняються й рівнями економічного розвитку, і забезпеченістю ресурсами, отже, кон­курентоспроможністю національних економік. Із цього випли­ває, що шлях інтеграції — це завжди пошук компромісів, налаго­дження партнерських відносин.

Матеріальною основою економічної інтеграції є інтернаціо­налізація продуктивних сил. Саме внаслідок цього процесу, са­моізоляція національних економік стає неможливою в прин­ципі.

Інтернаціоналізація продуктивних сил — неминучий результат індустріального розвитку національних економік. Відмінна особливість сучасного етапу інтернаціоналізації продуктивних сил заключається в її органічному зв'язку з науково-технічною революцією, що підсилює цей процес і придає йому нові риси. В процесі інтернаціоналізації продуктивних сил визначилися декілька напрямків.

Найважливіший напрямок інтернаціоналізації продуктивних сил заключається в розвитку міжнародної спеціалізації та кооперації. З поглибленням міжнародною поділу праці зростаюча частина підприємств та галузей виробляють товари та послуги на світовий ринок. При цьому, поряд зі спеціалізацією на виробництві готових виробів, широке розповсюдження отримує міжнародна спеціалізація по виготовленню деталей, вузлів, елементної основи, а також по виконанню окремих стадій техноло­гічного процесу. Разом з тим росте залежність підприємств, га­лузей та всієї національної економіки від світового ринку, робо­та на який в зростаючій мірі визначає їх ефективність.

З розвитком міжнародної спеціалізації та кооперації змінюється характер та структура міжнародних економічних зв'язків. При загальному підвищенні частки експорту, імпорту в валовому національному продукті зростає частка послуг по відношенню до товарів. Все більш широке розповсюдження отримують угоди по купівлі-продажу технології («ноу-хау»), а та­кож іншої інформації. В експортно-імпортних угодах зростаюче значення набувають товари, що забезпечують зв'язки підприємств та галузей по виробничій кооперації.

Інтернаціоналізація продуктивних сил органічно пов'язана з формуванням сучасної всесвітньої інфраструктури, тобто сукуп­ності галузей, що забезпечують міжнародні економічні зв'язки — рух товарів, капіталів, робочої сили. Формується всесвітня транспортна система з її загальносвітовими стандартами та уніфіко­ваними умовами транспортного процесу. Створюється всесвітня система зв'язку та інформації — комерційної, науково-технічної та іншої.

Інтернаціоналізація продуктивних сил тягне за собою форму­вання інтернаціональних витрат, зв'язаних з виробництвом то­варів та послуг, а також ринками капіталів, інформації, робочої сили. Цей процес проявляється в зближенні цін національних та всесвітнього ринків. Скорочується число країн, ринки яких шту­чно ізольовані від світового. Шириться сфера конвертованості валют. В кінцевому рахунку проходить злиття конкурентного се­редовища — національного та загальносвітового. Зростаюче зна­чення набуває інтернаціоналізація ринку робочої сили. Це проя­вляється в підсиленні міжнародної міграції робочої сили, розви­ток якої супроводжується формуванням її інфраструктури. Разом з тим проходить також інтернаціоналізація підготовки кадрів (робітників, фахівців, вчених). Підвищується частка іно­земних контингентів в навчальних закладах багатьох країн.

Всі напрямки інтернаціоналізації продуктивних сил пов'язані між собою та взаємодіють, доповнюють один одного. Найважли­вішим результатом інтернаціоналізації продуктивних сил є підвищення темпів та розширення сфери економічного прогре­су, що також набуває загальносвітового характеру. Збільшується кількість країн, в яких формується сучасне індустріальне сус­пільство, причому в багатьох з них намічаються ознаки переходу до його нового, більш високого науково-технологічного ступеня. Зростаючих масштабів набуває перехід національних госпо­дарств до нової якості економічного зростання.

Інтернаціоналізація продуктивних сил та економічного прог­ресу виявляє зростаючий вплив на всю систему світогосподарських зв'язків, визначає напрямки та тенденції її розвитку.