- •Передмова
- •Тема 1. Вступ до економічної теорії
- •Предмет економічної теорії
- •2. Економічна теорія та інші економічні дисципліни
- •3. Функції економічної теорії і тенденції її розвитку
- •4. Методи економічної науки
- •Тема 2. Суспільне виробництво, структура, фактори, еволюція. Основні макроекономічні показники.
- •1. Суспільне виробництво — матеріальне і нематеріальне
- •2. Фактори суспільного виробництва і їх взаємодія
- •3. Етапи розвитку продуктивних сил. Сучасний технологічний спосіб виробництва
- •4. Макроекономічні показники системи
- •5. Національне багатство — основа економіки
- •6. Соціальна і економічна ефективність системи
- •Тема 3. Власність в економічній системі
- •Економічний зміст відносин власності
- •2. Форми і види власності, їх переваги і обмеження
- •3. Конституція України і проблеми власності
- •4. Роздержавлення і приватизація як шлях до сучасної ринкової економіки в Україні
- •Тема 4. Товарне виробництво і його еволюція
- •1. Форми господарства: натуральна і товарна. Умови виникнення товарного виробництва
- •2. Товар і праця, втілена в товарі. Величина вартості
- •3. Розвиток товарного виробництва за сучасних умов
- •Тема 5. Гроші і їх функції. Закон вартості
- •1. Походження, суть і функції грошей
- •2. Види грошей. Закон грошового обігу
- •3. Вартість і ціна. Закон вартості. Альтернативні теорії вартості
- •Тема 6. Ринок і конкуренція. Підприємництво
- •1. Ринок, його функції і структура
- •2. Конкуренція як ринковий фактор
- •3. Підприємництво — особлива ринкова діяльність
- •Тема 7. Підприємництво та його ринкові механізми.
- •1. Підприємство як суб'єкт ринкових
- •2. Функціональна структура підприємств в залежності від їх розмірів. Малі підприємства в сучасній ринковій економіці
- •3. Ринковий механізм підприємництва
- •4. Наукові основи підприємництва — маркетинг і менеджмент
- •Тема 8. Капітал, витрати виробництва і прибуток
- •1. Капітал і його оборот
- •2. Витрати виробництва, прибуток і доход
- •3. Форми капіталу і види прибутку. Земельна рента.
- •Тема 9. Механізм ціноутворення на сучасному ринку
- •1. Основи ринкового механізму ціноутворення
- •2. Еластичність попиту. Особливі умови попиту
- •3. Система цін в ринковій економіці. Державне регулювання цін
- •Тема 10. Фінансово-кредитна та бюджетно-податкова системи в сучасному ринковому господарському механізмі
- •1. Суть та функції фінансової системи
- •2. Державний бюджет. Проблеми бюджетного дефіциту
- •3. Податки та їх види. Податкова політика держави
- •Кредит, його види та функції в ринковій економіці
- •5. Сучасна банківська система
- •6. Кредитні інструменти регулювання ринкової економіки
- •Тема 11. Грошовий ринок та його механізми. Антишфлящйна політика держави
- •1. Грошовий обіг та його сучасна організація
- •2. Грошовий ринок та його механізми
- •3. Інфляція, її причини, механізми і наслідки
- •4. Антиінфляційна політика держави
- •Тема 12. Ринкові механізми оплати праці, особистих доходів населення та надання йому послуг
- •1. Мотивація праці та ринкова система
- •2. Ринкові механізми оплати праці. Особисті доходи населення
- •3. Надання послуг населенню та ринкові механізми
- •Тема 13. Суспільне відтворення, економічне зростання. Цикли і кризи в суспільному відтворенні.
- •1. Суть відтворення і його типи. Проблема збалансованості в суспільному відтворенні
- •2. Нагромадження, його джерела і норма
- •3. Економічне зростання — екстенсивне і інтенсивне
- •4. Суть циклічності. Циклічність як властивість системи
- •5. Криза як фаза циклу. Антикризова політика держави
- •6. Особливості кризи в економіці України
- •Тема 14. Ринок праці та безробіття. Державне регулювання ринку праці
- •1. Ринок праці та його місце в ринковій економіці. Необхідність резерву трудових ресурсів
- •2. Безробіття та його види. Проблема зайнятості
- •3. Державне регулювання ринку праці
- •Тема 15. Суть, функції та моделі господарського механізму
- •1. Взаємовідносини держави і економіки.
- •2. Функції держави в сучасній ринковій економіці
- •3. Методи державного регулювання ринкової економіки
- •4. Цільові програми і прогнозування
- •5. Суть та функції господарського механізму
- •6. Моделі господарського механізму — адміністративна та ринкова
- •7. Господарський механізм вільного та регульованого ринку
- •8. Поведінка суб'єктів ринкової економіки та фактори, що її визначають
- •Тема 16. Основні риси та тенденції сучасного всесвітнього господарства. Проблеми інтеграції економіки україни в світове господарство
- •1. Всесвітнє господарство та його еволюція
- •2. Економічна інтеграція та інтернаціоналізація продуктивних сил
- •3. Світогосподарські зв’язки та їх форми. Сучасні тенденції розвитку світогосподарських зв'язків
- •4. Міжнародна торгівля та сучасні тенденції її розвитку
- •5. Міжнародні валютно-фінансові відносини та їх еволюція
- •6. Валютна політика держави. Конвертованість національної валюти
- •7. Об'єктивна необхідність та можливість інтеграції України у світове господарство
- •8. Основні напрями та форми економічного співробітництва України з іншими країнами
- •Тема 17. Сучасний ринок та монополізм. Антимонопольна політика держави
- •1. Монополізм у ринковій економіці. Види монополій
- •2. Економічні та соціальні втрати від монополізму
- •3. Антимонопольна політика держави
- •Тема 18. Економічні аспекти глобальних проблем
- •1. Суть глобальних проблем та їх види
- •Роззброєння — ключ до вирішень глобальних проблем
- •3. Глобальні проблеми народонаселення, ліквідації зубожіння, голоду та хвороб
- •4. Проблеми попередження екологічної катастрофи та виснаження світових ресурсів
7. Об'єктивна необхідність та можливість інтеграції України у світове господарство
Проблема інтеграції України в світове господарство визначається її перетворенням в суверенну самостійну державу. Раніше в складі колишнього СРСР, Україна, як і весь Союз, по суті була ізольована від загальносвітового процесу інтернаціоналізації продуктивних сил та економічного прогресу. При цьому структура економіки України відбивала її стан як частини «єдиного комплексу», не здатного бути самостійним суб'єктом світогосподарських зв'язків. Негативні наслідки загальної неспроможності тоталітарної системи відбилися і на економіці України у вигляді застою в розвитку продуктивних сил, виснаження та деградації природних ресурсів, погіршення екологічної та демографічної ситуації. Між тим, Україна має чималий ресурсний, науково-виробничий та експортний потенціал, що дозволяє їй зайняти гідне місце у всесвітньому господарстві.
Об'єктивна необхідність інтеграції України у всесвітнє господарство та розвиток її міжнародних, в тому числі економічних відносин, пов'язані, насамперед, з необхідністю використання переваг міжнародного поділу праці для створення власного народногосподарського комплексу, формування його ефективної структури. Зовнішньоекономічні зв'язки повинні також сприяти вирішенню екологічних проблем, що мають для України життєво важливе значення. В кінцевому підсумку поширення зовнішньоекономічних зв'язків відкриває додаткові можливості для підвищення життєвого рівня населення, наближення його до сучасних стандартів.
Для інтеграції України у всесвітнє господарство існують об'єктивні можливості. В першу чергу, це значний економічний потенціал. При цьому формується механізм зовнішньоекономічних зв'язків як на державному рівні, так і на рівні підприємств. Цей процес супроводжується все більш активною участю України в роботі міжнародних організацій ООН та регіональних економічних об'єднань.
Ресурсний потенціал України включає сприятливі географічні та природно-кліматичні умови, родючі землі, чималу кількість мінерально-сировинних ресурсів. В Україні розроблюються понад 8 тисяч родовищ корисних копалин.
В комплексі природних ресурсів Україні не дістає нафти, газу та кольорових металів, що пов'язано з їх екстенсивним використанням протягом ряду десятиріч. Тільки 5-8 відсотків компонентів мінеральної сировини реалізуються в готовій продукції. При цьому відходами промисловості забруднюється навколишнє середовище — земельні угіддя, водні джерела та повітряний басейн. Між тим, досвід зарубіжних країн показує, що на основі комбінування та кооперування виробництва можна забезпечити найбільш повне використання мінерально-сировинних ресурсів та їх глибоку переробку.
В складі колишнього СРСР Україна виробляла 5 відсотків світової промислової продукції. Однак цей потенціал відбивав лише місце України в складі «єдиного народногосподарського комплексу», 80 відсотків промислового виробництва не мало на території України закінченого технологічного циклу. При цьому серйозними деформаціями відрізняється структура промисловості — понад 70 відсотків промислової продукції припадало на галузі важкої індустрії (гірничорудну, металургійну, паливно-енергетичну, машинобудування тощо), тоді як на промисловість, що виробляла товари народного споживання, припадало менш 30 відсотків. Надто значна частина виробничого потенціалу була орієнтована на потреби військово-промислового комплексу. Природно, що з розпадом СРСР та з розривом багатьох зв'язків виробничий потенціал України різко скоротився.
Щоб відбудувати якщо не повністю, то частково, потужний промислово-виробничий потенціал України, необхідно, поряд з послідовними ринковими реформами, істотно змінити структуру промисловості, а також здійснити її технологічне оновлення. Разом з тим, треба відзначити, що для таких перетворень необхідні тривалий час та чималі кошти. Цьому процесу можна сприяти відбудовою зруйнованих зв'язків з країнами, що утворилися на місці СРСР, а також країнами східної Європи. Причому такі зв'язки повинні бути організовані на новій основі як міжнародні економічні зв'язки у відповідності з цінами та умовами, прийнятими в ринковій економіці.
Науковий потенціал в цілому характеризується як сукупність ресурсі» та можливостей сфери науки будь-якої системи, що дає можливість при існуючих формах організації та управління ефективно вирішувати завдання, що стоять перед даною системою. Складовими наукового потенціалу є кадри, фінанси, матеріально-технічна база, інформаційне та організаційне забезпечення. Науковий потенціал розглядається як невід'ємна частина всього науково-технічного потенціалу суспільства.
Найважливішим елементом наукового потенціалу є кадри. До 1995 року в Україні зайнятих в науці та науковому обслуговуванні нараховувалося трохи менш 500 тис. чоловік. В тому числі приблизно 7.5 тисяч докторів наук та 75 тисяч кандидатів наук. Третина наукових працівників зосереджена в вищих навчальних закладах, в тому числі біля половини докторів та кандидатів наук. Реалізація закономірностей розміщення виробництва та принципу вирівнювання рівней економічного, соціального та культурного розвитку економічних районів сприяла тому, що наукові центри створені в усіх регіонах України.
Разом з тим значна частина науки орієнтована на потреби військово-промислового комплексу.
За останні декілька років спостерігається зниження наукового потенціалу України. Це пов'язано з еміграцією науково-педагогічних кадрів, відтоку їх частини в комерційні структури. Триває процес «старіння» вузівських наукових кадрів та наукового устаткування: більше 30 відсотків останнього використовується більше 10 років. Потреба вищої школи в науковому устаткуванні задовольняється менш ніж на 20 відсотків, по ряду ж найважливіших приладів — лише на 10 відсотків. Рівень інформаційної бази вузівської науки відстає від розвинених країн в 50-100 разів. Експортний потенціал України знаходиться в прямій залежності від її ресурсного та науково-виробничого потенціалу. Кризовий стан економіки України різко скоротив та погіршив структуру експорту. При загальному істотному скороченні експорту підвищилася в ньому частка сирих необроблених продуктів (оскільки ринок готових виробів в країнах Заходу перенасичений). Разом з тим, з вказаного вище розриву зв'язків, постала загроза втрати для України й ринків східного напряму.
Відбудова та подальше зростання експортного потенціалу органічно пов'язані з заходами по виходу України з кризи. При цьому орієнтація та структура експорту повинні бути деполітизовані та підпорядковані виключно інтересам України та завданням виходу її економіки з кризи.
Враховуючи обмеженість багатьох видів ресурсів, Україні доцільно переорієнтувати ресурсний та науково-виробничий комплекс на виробництво наукомісткої продукції. Переорієнтація на розвиток середнього, точного та сільськогосподарського машинобудування, електронної та електротехнічної промисловості буде сприяти модернізації всієї економіки та переводу її на інтенсивну ресурсозберігаючу технологічну основу. Однак такий розвиток вимагає широкого міжнародного співробітництва та участі зарубіжних фірм. Україна повинна також використовувати своє вигідне географічне положення в центрі Європи, створити найбільш сприятливі умови для іноземних інвестицій та організації спільних підприємств, використати форми економічного співробітництва з іншими країнами.
