Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Інтеракт. форми та методи.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
1 Мб
Скачать
☆

Інші методи

Створення проектів, портфоліо (альбомів творчих розробок учнів), конкурси малюнків, есе, виступи агітбригад, вистави, концерти та інші позакласні заходи сприяють розвитку творчих здібностей учнів і навичок роботи в команді тощо.

Таким чином, застосування інтерактивних методів покликано формувати ініціативну, самостійну людину, здатну до творчого мислення. Вони розширюють пізнавальні можливості учнів, розвивають їх творчі здібності, інтуїтивне мислення, оригінальні способи дій, спонукають відходити від шаблонів та стереотипів, а найголовніше - сприяють налагодженню партнерства.

Перед сучасними педагогами поставлене завдання використовувати такі методи, які повинні бути адекватні віку дитини, знімати перевантаження та зберігати їх здоров'я. На наш погляд, запропоновані методи в даному посібнику, допомагають вирішувати поставлені питання, оскільки вони відповідають віковим особливостям молодших школярів (адже в цьому віці гра ще є одним з провідних видів діяльності) та й учні старших класів не проти того щоб повернутися в "дитинство, оскільки гра дозволяє інтенсифікувати навчальний процес, активізувати учнів і в той же час емоційно і психологічно розвантажити їх.

Психологічні ігри і вправи щодо формування здорового способу життя

Задоволення і навчання рухаються пліч-о-пліч, але задоволення йде попереду.

Вільям Уордсворт

В цій частині посібника (який складається з 6 підрозділів та додатків) ви знайдете інтерактивні вправи, які допоможуть дітям відчути радість життя вправи сприяють створенню в групі відчуття безпеки і довіри, розвитку почуття приналежності до колективу Участь у запропонованих вправах потребує від дітей сили волі, сміливості, творчості, тобто тих якостей, які необхідні для формування оптимістичного відношення до життя.

Однією з найбільших перепон у навчанні дітей виступає не їх гіперактивність і нетерплячість, а страх ніяковіння і сором. Крім їжі, вбрання і даху над головою, в житті кожної дитини головне - це емоційна безпека. Тому сьогодні чимало батьків і педагогів працюють над пошуком оптимальних методів навчання та виховання Ми б хотіли спинитися на деяких міфах, які розповсюджені, зокрема, й серед педагогів. Якщо ми орієнтуємося на принципи позитивної психології і хочемо, щоб у наших дітей було більше шансів вирости щасливими, це не означає, що ми самі повинні бути зразковими оптимістами, не помилятися і не мати слабостей. Діти сприймають наші недоліки набагато простіше, ніж нам здається. Вони чекають від дорослих не досконалості, а, перш за все, чесності. їм навіть цікавіше, коли вони бачать, що дорослі - вчителі або батьки - теж докладають зусиль, щоб відчувати задоволення від своєї роботи і життя. Інший шкідливий міф стверджує, що існує універсальний метод виховання і навчання дітей, і саме йому і треба слідувати. Потрібно пам'ятати, що немає єдиного оптимального для всіх шляху. Кращий метод обговорити свої дії з колегами, батьками, фахівцями і самими дітьми, перш ніж ухвалити рішення. Усвідомлений вибір завжди кращий, ніж будь-який "правильний" метод, який вживається навпомацки. Ще один міф стверджує, що дорослі, які виховують дітей повинні бути в курсі новітніх досліджень у сфері навчання та виховання й слідувати останнім розробкам. Безумовно, останніми роками з'явилося безліч нових робіт і цікавих наукових досліджень. Але в той же час ми бачимо, що частина інформації для нас є корисною, інша - ні і ми одержуємо суперечливу інформацію.

Отже, перераховане вище, переконує нас, що не існує єдиного для всіх "правильного" методу навчання та виховання, і потрібно формувати свій і иль ставлення до дітей, який відповідатиме нашому характеру і власним можливостям, а також індивідуальним особливостям наших дітей.

При цьому корисно подумати про те, що може напевно зробити дитину нещасною. Дитячий психолог Джером Каган дав на це чітку відповідь: нещасною дитину можуть зробити дорослі, які чекають від неї більше, ніж вона вміє; які встановлюють цілі, яких дитина не в змозі досягти; які нав'язують їй стандарти, під які вона не підходить. Такі батьки і вчителі, самі того не усвідомлюючи, заважають своїй дитині радіти життю і любити себе.