- •Розділ 1
- •1. Предмет курсу «міжнародна економіка» та його зв’язок з іншими науками та навчальними дисциплінами
- •2.Структура міжнародної економіки
- •3.Головні суб’єкти міжнародної економіки
- •4. Основні закони та закономірності розвитку міжнародної економіки
- •Міжнародна економічна діяльність
- •1. Поняття міжнародної економічної діяльності
- •2. Інтереси в міжнародній економічній діяльності
- •3. Міжнародне право як основний нормативний регулятор міжнародної економічної діяльності
- •4. Принципи, на яких базується міжнародна економічна діяльність
- •1.Поняття і особливості сучасної міжнародної торгівлі
- •2. Масштаби і географічна структура міжнародної торгівлі товарами
- •3. Масштаби й географічна структура міжнародної торгівлі послугами
- •4. Інструменти регулювання міжнародної торгівлі
- •5. Категоріальний апарат міжнародної торгівлі
- •6. Методи здійснення міжнародної торгівлі
- •7. Ціноутворення у міжнародній торгівлі
- •1. Поняття та структура світового фінансового ринку
- •2. Глобалізація міжнародних фінансових ринків
- •3.Стратегічні тенденції розвитку фінансових ринків
- •4. Міжнародна фінансова архітектура і світові фінансові потоки
- •5. Фінансові інструменти міжнародного ринку
- •6. Міжнародні фінансові центри
4. Принципи, на яких базується міжнародна економічна діяльність
Міжнародна економічна діяльність базується на міжнародному економічному праві, система принципів якого складається з двох великих груп – основні (загальні) та спеціальні принципи. До перших відносяться основні принципи міжнародного публічного права, так як останнє є ширшим поняттям, ніж міжнародне економічне право. Іншими словами, міжнародна економічна діяльність базується на принципах, які виражаються насамперед у нормах міжнародного права, а потім розвиваються і набувають відповідного специфічного змісту у такий його галузі, як міжнародне економічне право.
Д
о загальних принципів міжнародного економічного права відносяться наступні:
мирного співіснування;
взаємної вигоди;
суверенної рівності держав;
співробітництва держав;
невтручання;
сумлінного виконання міжнародних зобов’язань.
Група спеціальних принципів міжнародного економічного права включає принципи:
розвитку економічних і науково-технічних відносин між державами;
юридичної рівності та неприпустимості економічної дискримінації держав;
свободи вибору форми організації зовнішньоекономічних зв’язків;
невід’ємного суверенітету держав над власними природними та іншими ресурсами, а також економічною діяльністю;
найбільшого сприяння;
національного режиму.
Н
Правовові основи міжнародної єкономічної діяльності
а принципах міжнародного економічного права створюються принципи не тільки міжнародної економічної діяльності, але і зовнішньоекономічної діяльності держав світу. Як відмічають Н.О. Кухарська та С.К. Харічков, міжнародна економічна діяльність є поняттям більш широким і охоплює не тільки власне сферу виробничої, комерційної діяльності, міжнародні економічні акції, які спрямовані на отримання та максимізацію індивідуального, приватного прибутку, поліпшення власного добробуту, але й також поширюється і на непідприємницькі, регулятивні за характером акції, на інструменти впливу з метою поліпшення загальних умов господарювання як з боку національних урядів, спеціалізованих інститутів, так і збоку міжнародних організацій та структур[6, c.6]. Внаслідок цього принципи міжнародного права й міжнародної економічної діяльності є основою формування принципів зовнішньоекономічної діяльності. Це один з прикладів пріоритету норм і принципів міжнародного економічного права і міжнародної економічної діяльності над національними нормами й принципами держав як окремих суб’єктів міжнародної економічної діяльності. Про це свідчать, наприклад, принципи зовнішньоекономічної діяльності, закріплені в ст. 2 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16 квітня 1991р.До них належать: принцип суверенітету України у здійсненні зовнішньоекономічної діяльності; принцип свободи зовнішньоекономічного підприємства; принцип юридичної рівності і недискримінації; принцип верховенства закону; принцип захисту інтересів суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності; принцип еквівалентності обміну, неприпустимості демпінгу при ввезенні та вивезенні товарів. Як справедливо відмічає провідний фахівець міжнародного економічного права проф. Опришко В.Ф., наведений перелік принципів здійснення зовнішньоекономічної діяльності, закріплений у названому законі України, майже в усьому співзвучний з принципами міжнародного економічного права[12, c. 15].
Р
Економічна теорія
озглядаючи принципи, на яких базується міжнародна економічна діяльність доцільно також звернутись до розділу – 1 «Основи міжнародних економічних відносин» Хартії економічних прав і обов’язків держав від 12 грудня 1974 р., де констатується, що економічні, а також політичні й інші відносини між державами регулюватимуться такими принципами:суверенітет, територіальна цілісність та політична незалежність держав;
суверенна рівність усіх держав;
невтручання;
ненапад;
мирне співіснування;
взаємна і рівна вигода;
рівноправність і самовизначення народів;
усунення несправедливостей, що виникають через застосування сили, які позбавляють націю природних засобів, необхідних для її нормального розвитку;
повага прав людини та основних свобод;
сумлінне виконання міжнародних зобов’язань;
відсутність потягу до гегемонії та сфер впливу;
сприяння міжнародній соціальній справедливості;
міжнародне співробітництво з метою розвитку;
вільний доступ до моря та з нього до країн, що не мають виходу до моря, у межах зазначених принципів.
Наведені в Хартії економічних прав й обов’язків держав принципи свідчать про різнобічні й багатопланові зусилля світового товариства щодо взаємовідносин суб’єктів міжнародної економічної діяльності. В завершення слід відмітити наявність і інших класифікацій міжнародного економічного права.
Правовові основи міжнародної єкономічної діяльності
Економічна теорія
РОЗДІЛ 3
СВІТОВИЙ РИНОК ТОВАРІВ ТА ПОСЛУГ
Стрімке зростання економічних зв’язків між країнами з різним рівнем розвитку продуктивних сил, різними соціально-економічними системами веде до формування світового ринку як розвиненої сфери товарного обміну, заснованого на міжнародному поділі праці. Світовий ринок виступає як сукупність ринків різного роду, де кожний має свою специфіку. Він характеризується такими рисами:
знаходиться за межами тієї чи іншої країни і передбачає переміщення товарів і послуг через національні кордони;
сприяє підвищенню ефективності використання факторів виробництва;
знаходиться під впливом як внутрішнього, так і зовнішнього попиту та пропозиції;
відбраковує з міжнародного обміну товари, які не відповідають світовим стандартам.
Відмінною рисою світового ринку є існування особливої системи цін – світових цін. Тут «царює» закон вартості. В обміні беруть участь товари, вироблені в країнах з різним рівнем розвитку продуктивних сил, різними формами суспільної організації. Обмін по вартості в міжнародній торгівлі означає, що товаровиробники повинні орієнтуватися на суспільно-необхідні витрати праці у світовому масштабі. Коли товари реалізуються на світовому ринку, національна праця окремих країн отримує суспільне визнання як частка сукупної праці у світовому господарстві. Використання відносної відмінності витрат і результатів праці в різних країнах створює економічну вигоду для країн, що вступають до міжнародного розподілу праці і міжнародного товарообміну. На початку XXI століття міжнародна торгівля товарами та послугами – двигун виробництва як окремих країн і регіонів, так і світового господарства в цілому. До 2015 року її об’єми будуть зростати на 1 трилліон доларів США щорічно.
Основні питання:
Поняття і особливості сучасної міжнародної торгівлі.
Масштаби й географічна структура сучасної міжнародної торгівлі товарами.
Масштаби й географічна структура сучасної міжнародної торгівлі послугами.
Інструменти регулювання міжнародної торгівлі.
Категоріальний апарат міжнародної торгівлі.
Методи здійснення міжнародної торгівлі.
Ціноутворення у міжнародній торгівлі.
Використана та рекомендована література:
Бураковський І. Теорія міжнародної торгівлі. -К.: Основи, 2000.
Вахненко Т. Товарный экспорт Украины в системе мирохозяйственных связей // Экономика Украины. -№ 6. -2006.
Глобальний конкурентний простір: Монографія/О.Г.Білоус та ін.; Кер. авт. колективу і наук. ред.. О.Г. Білорус.-К.:КНЕУ, 2007.
Горбач Л.М., Плотніков О.В. Міжнародні економічні відносини: Підручник. – К.: Кондор, 2005.
Економіка ХХІ століття: Світовий та український досвід/ За ред.. С.Юрія, Є. Савельева.- К.: Знання, 2007.
Козак Ю.Г., Лукьяненко Д.Г., Макогон Ю.В. та ін. Міжнародна економіка. – Вид. 2-е – К.: Центр навчальної літератури, 2004.
Новицький В.Є. Міжнародна економічна діяльність України: Підручник. – К.: Центр учбової літератури. 2007.
Мочерний С.В. Політична економія.: Навч. посіб. – К.: Знання-Прес, 2002.
Румянцев А.П., Коваленко Ю.О. Міжнародна економіка: Навч. посібник. -:К.: Центр учбової літератури. 2007.
Світова економіка: Підручник / А.С.Філіпенко, В.С.Будкін, О.І.Рогач. та ін. – К.: Либідь, 2007.
Трудності и перспективи европейскої экономической интеграции // Новые тенденции в мировой экономике: Сборник научных работ / Под ред. Касаткиной Е.А., Градобоева К.В. – М.: МАКС Пресс, 2008.
Фомішин С.В. Международные экономические отношения. Курс лекций.-М.:ЮРКНИГА, 2004.
Фомішин С.В. Международные экономические отношения.- Ростов/Д: Феникс.- 2006.
Циганкова Т.М., Петрашко Л.П., Кальченко Т.В. Міжнародна торгівля: Навч. Посібник. – К.: КНЕУ, 2001.
Шишаев А.И. Регулирование международной торговки товарами. -М.: Центр экономики и маркетинга.-1988.
Шпак В., Кондорі-Ромеро А. Міжнародна торгівля: Практикум. – К.: УВПК “ЕксОб” МАУП, 2004.
Crafts N., Venables A. Globalization in History: a geographical perspective, CEPR Discussion Paper 3079, Center for Economic Performance, London, 2001.
Dicken P. Global Shift: transforming the World economy, Fourth edition, Sage Publications,- London, 2003.
www.wto.org
