- •1. За характером правовідносин виділяють:
- •2. За сферою виникнення і дії господарські правовідносини поділяються на:
- •3. За взаємним становищем сторін розрізняють:
- •4. За галузями економіки і сфери управління виділяють господарські правовідносини, які виникають і функціонують у сфері:
- •2. Поняття та види підприємницької діяльності.
- •4. Підприємницька діяльність носить систематичний характер, тобто вона повинна здійснюватися постійно впродовж тривалого часу або багаторазово.
- •3. Правові засади державного регулювання підприємницької діяльності.
- •Принципи державного прогнозування:
- •4. Конкуренція у сфері господарювання.
- •Методи державного регулювання господарських відносин.
- •Лекція № 2. Правове регулювання підприємницької діяльності у комерційному обігу.
- •1. Поняття та ознаки господарського законодавства.
- •2. Система господарського законодавства.
- •3. Правовий режим майна суб’єктів господарювання.
- •1. Поняття та ознаки господарського законодавства.
- •2. Система господарського законодавства.
- •3. Правовий режим майна суб’єктів господарювання.
- •Лекція № 3. Підприємництво як спосіб здійснення господарської діяльності.
- •1. Поняття зміст та загальні принципи підприємництва.
- •2. Суб’єкти підприємницької діяльності, обмеження в здійсненні підприємницької діяльності.
- •3. Ліцензування патентування та квотування підприємницької діяльності.
- •1. Поняття зміст та загальні принципи підприємництва.
- •Лекція №4. Утворення та державна реєстрація суб’єктів підприємницької діяльності.
- •2. Утворення та державна реєстрація суб’єктів господарювання.
- •3. Установчі документи.
- •4. Загальний порядок ліквідації або припинення.
- •Лекція № 5. Майнові права суб’єктів підприємницької діяльності.
- •1. Види та організаційно – правові форми підприємств, управління підприємством.
- •1. Підприємства – власники майна мають максимальний обсяг прав:
- •2. Підприємств – не власників майна, правовий титул майна такого підприємства визначається:
- •2. Майно підприємств.
- •3. Об’єднання підприємств та їх управління.
- •4. Державні та комунальні унітарні підприємства.
- •1) Приймає рішення про створення, реорганізацію та ліквідацію підприємств заснованих на державній власності;
- •2) Затверджує їх статути;
- •3) Розробляє стратегію їх розвитку.
- •1) Створюються компетентним органом місцевого самоврядування у розпорядчому порядку;
- •2) При його створенні відокремлюється частина комунальної власності;
- •3) Підприємство належить до сфери управління компетентного органу місцевого самоврядування.
- •Лекція № 6 Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності суб’єктів підприємництва.
- •2. Іноземні інвестиції.
- •3. Спеціальні режими господарювання.
- •Лекція №7. Юридична відповідальність за правопорушення в сфері підприємницької діяльності.
- •У сфері господарювання застосовуються три вида господарських санкцій:
- •Ці підстави, застосовуються за наявності 4 елементів, які називаються умовами господарсько – правової відповідальності:
- •2) Збитки, завданні порушенням господарського зобов’язання або установлених вимог щодо здійснення господарської діяльності;
- •3) Причинний зв’язок між противоправною поведінкою порушника і завданими потерпілому збитками;
- •2. Відшкодування збитків у сфері підприємницької діяльності та забезпечення виконання договірних зобов’язань.
- •3. Штрафні санкції.
- •1) Швидкість їх застосування;
- •4. Альтернативна неустойка, коли за вибором кредитора можуть бути стягнуті:
- •4. Оперативно – господарські санкції.
- •5. Адміністративно – господарські санкції.
- •Комплексна контрольна робота
- •Навчальна дисципліна « Комерційне право»
- •20. Не можуть бути об’єктами оренди:
- •Навчальна дисципліна « Комерційне право» Комплексна контрольна робота
- •Навчальна дисципліна « Комерційне право» Комплексна контрольна робота
Лекція №4. Утворення та державна реєстрація суб’єктів підприємницької діяльності.
Питання:
1. Суб’єкти господарювання,
2. Утворення та державна реєстрація суб’єкта господарювання.
3. Установчі документи.
4. Загальний порядок ліквідації або припинення.
1. Суб’єкти господарювання.
Відповідно до ст. 2 ГКУ учасниками відносин у сфері господарювання є суб’єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб’єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.
Суб’єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність шляхом реалізації своєї господарської компетенції, мають відособлене майно та несуть відповідальність за своїми зобов’язаннями в межах цього майна, окрім випадків передбачених законом.
Цим суб’єктам притаманна сукупність необхідних ознак, що характеризують їх як підприємців, а саме:
1) функціонування в сфері господарювання (або безпосереднє здійснення господарської діяльності, або обмін товарів, або управління цими процесами);
2) володіння майном господарського призначення, яке повинно відповідати ряду вимог:
- за своїм складом та об’ємом воно повинно відповідати цілям, характеру і змісту діяльності господарюючого суб’єкта;
- майно повинно бути відокремлено від майна інших суб’єктів;
- майно повинно бути закріплено за суб’єктом господарювання на відповідній правовій підставі (титулі). Таким титулом може бути або право власності, або право оперативного управління чи повного господарського відання. Правовий титул фіксується в правоустановчих документах господарюючого суб’єкта.
3) наявність господарчої правосуб’єктності – це визнання державою за особою або об’єднанням осіб якості:
- мати господарські права і нести юридичні обов’язки;
- нести юридичну відповідальність за неналежне виконання суб’єктом прав та обов’язків;
- захищати свої права та законні інтереси від можливих порушень.
Обсяг і зміст господарської правосуб’єктності визначається діючим законодавством для суб’єктів того чи іншого виду і фіксується право установчими документами господарюючого суб’єкта.
Відповідно до ст. 55 ГКУ суб’єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючі господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов’язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов’язаннями в межах цього майна, крім випадків передбачених законодавством.
Суб’єкти господарювання поділяються:
1) за характером та цілями діяльності на:
суб’єкти, що безпосередньо здійснюють господарську діяльність: індивідуальні підприємці; підприємства, інші господарські організації (банки, біржі, страхові компанії, інвестиційні фонди і компанії, ПФГ, холдинги);
негосподарські компанії коли вони вступають в господарські відносини.
Суб’єкти, які займаються управлінням господарської діяльністю:
- державні органи господарського управління;
- державні та комунальні господарські об’єднання;
- галузеві Міністерства та відомства.
2) за формою власності на:
суб’єкти державної власності (державні підприємства, державні господарські об’єднання);
суб’єкти комунальної власності (комунальні підприємства, комунальні господарські об’єднання);
суб’єкти приватної форми власності (індивідуальні підприємці, господарські товариства, фермерські господарства);
суб’єкти змішаної форми власності (орендні підприємства, підприємства з іноземними інвестиціями).
3) за особовим складом на:
окремі особи – індивідуальні підприємці;
об’єднання осіб – господарські організації.
Відповідно до ст. 56 ГКУ суб’єкт господарювання може бути утворений за рішенням власника(власників) майна або уповноваженого ним органу, а у випадках спеціально передбачених законодавством, також за рішенням інших органів, організацій і громадян шляхом заснування нового, реорганізації (злиття, приєднання, виділення, поділу, перетворення) діючого (діючих) суб’єкта господарювання з додержанням вимог законодавства.
