Лекція № 5. Майнові права суб’єктів підприємницької діяльності.

Питання:

1. Види та організаційно-правові форми підприємств, як форми господарювання, управління підприємством.

2. Майно підприємств.

3. Об’єднання підприємств та їх управління.

4. Державні та комунальні унітарні підприємства.

1. Види та організаційно – правові форми підприємств, управління підприємством.

Домінуюче місце серед суб’єктів господарювання належить підприємствам. Підприємства, як суб’єкти господарювання є однією з основних ланок національної економіки і регулювання їх діяльності визнається важливою частиною системи господарського права в Україні.

Підприємство як суб’єкт господарських правовідносин має певну сукупність економічних, організаційних і юридичних ознак, за якими кваліфікується і як суб’єкт господарювання, і як суб’єкт господарського права.

Підприємство є різновидом господарської організації, що визначається ст.62 ГКУ як самостійний суб’єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб’єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку передбаченому законодавством.

Згідно з даним визначенням, можна виділити головні ознаки, характерні для підприємства, а саме:

- підприємство є первинною ланкою економіки і виступає самостійним суб’єктом господарських правовідносин. Підприємство при здійсненні своєї господарської діяльності має право з власної ініціативи приймати будь – яке рішення, що не суперечить законодавству;

- державна реєстрація є головною умовою його господарської діяльності;

- підприємство після державної реєстрації набуває статус суб’єкта господарювання, статус юридичної особи;

- змістом діяльності підприємства як суб’єкта господарювання є здійснення виробничої, науково – дослідної, торговельної та іншої господарської діяльності. Як правило, підприємство створюється з метою одержання прибутку, тобто як комерційна організація, хоча за законом підприємства можуть створюватися і для некомерційної діяльності;

- правове визначення форми, структури, виду господарської діяльності підприємства вказується в установчих документах. Установчим документом підприємства, як правило, є статут. Статут підприємства, це локальний акт господарського законодавства, який нормативно визначає межі спеціальної правоздатності підприємства як юридичної особи, завдання, цілі і предмет діяльності окремого підприємства, відхилятися від яких без зміни статуту заборонено;

- як суб’єкт господарювання підприємство має необхідне для господарювання майно, яке юридично відмежоване від майна власника підприємства і закріплене за підприємством як суб’єктом права. Основні й оборотні кошти знаходяться на самостійному балансі, гроші на поточному рахунку підприємства банку;

- свою господарську діяльність підприємство здійснює від свого імені, яке відображено на його юридичних атрибутах – штемпелі, печатці, логотипі тощо. Отже кожне підприємство повинно мати штемпель і печатку зі своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом;

- особливість підприємства полягає в тому, що за законом йому заборонено мати у своєму складі інші юридичні особи.

Правове визначення форми, структури, виду господарської діяльності підприємства вказується в установчих документах. Установчим документом підприємства, як правило є статут.

Статут підприємства – це локальний акт господарського законодавства, який нормативно визначає межі спеціальної правоздатності підприємства як юридичної особи, завдання цілі і предмет діяльності окремого підприємства, відхилятися від яких без зміни статуту підприємству заборонено.

Дуже важливе місце в цьому положенні займає визначення правового статусу підприємства в Україні, яке визнається самостійним суб’єктом господарювання. Воно має певне коло прав та обов’язків, є юридичною особою і не може мати у своєму складі інших юридичних осіб. Підприємства може створюватися як органом державної влади і органом місцевого самоврядування, так і іншими суб’єктами – юридичними та фізичними особами, яким законом надане таке право.

Метою створення підприємства є задоволення як особистих потреб суб’єктів, так і суспільних потреб, що повністю відповідає потребам формування соціально орієнтованої ринкової економіки, підвищенню соціальної спрямованості суспільного виробництва.

Підприємства створюється для систематичного здійснення виробничої, науково – дослідної, торговельної іншої господарської діяльності у встановленому законом порядку.

Законодавець передбачає можливість створювати підприємства для здійснення як підприємницької, так і непідприємницької господарської діяльності.

Підприємство, якщо законом не встановлено інше, діє на основі статуту. Установчими документами суб’єкта господарювання визнаються також рішення про його утворення або засновницький договір між учасниками суб’єкта господарювання. На підставі засновницького договору діють повні та командитні товариства.

Традиційно до ознак юридичної особи належать такі:

- наявність відокремленого майна,

- організаційна єдність,

- здатність від свого імені набувати права та нести обов’язки,

- самостійно відповідати за своїми зобов’язаннями,

- від свого імені виступати позивачем та відповідачем у суді.

Головною ознакою є майнова відокремленість. Без наявності майнової відокремленості не може йтися про існування юридичної особи.

Майновий стан суб’єкта господарювання визначається сукупністю належних йому майнових прав та майнових зобов’язань, що відображаються у бухгалтерському обліку його господарської діяльності відповідно до вимог законодавства.

Бухгалтерський облік являє собою процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішення.

На підставі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов’язані складати фінансову звітність. У балансі відображаються активи, зобов’язання та власний капітал підприємства.

Підприємству притаманні такі риси:

- належність до основної ланки економіки;

- безпосереднє здійснення виробничої, науково-дослідної і торговельної(комерційної) діяльності;

- можливість функціонування у будь-якій формі власності:

- державній (державні та казенні підприємства);

- комунальній (комунальні підприємства);

- приватній ( підприємства у формі виробничих кооперативів, господарських товариств, приватні підприємства);

- обов’язковій установчий документ – статут;

- функціонування на базі відокремленого майна, що виражається у наявності самостійного балансу та рахунку в банку;

- майно може бути закріплено за підприємством на:

- праві власності (підприємства у формі господарських товариств і виробничих кооперативів, приватне підприємство, якщо засновник (власник майна) сам (без найманого керівника) управляє цим підприємством,

- праві господарського відання (державні підприємства, комунальні підприємства, приватні підприємства з найманим керівником,

- праві оперативного управління (казенні підприємства, а також інші унітарні підприємства, якщо власник для закріплення майна за останніми обирає цей правовий титул),

- праві користування – орендні підприємства;

- наявність правосуб’єктності, в тому числі статусу юридичної особи з одночасною забороною мати у своєму складі інших юридичних осіб;

- порядок управління підприємством залежить від типу підприємства:

- унітарного (управління здійснюється одноособовим керівником, що призначається власником майна підприємства)

- чи корпоративного типу

( управління здійснюється за допомогою створених учасниками органів: збори учасників, виконавчий та контрольний органи);

- ступінь самостійності підприємства (обсяг його прав та обов’язків) залежить від правового режиму майна підприємства: