- •1. За характером правовідносин виділяють:
- •2. За сферою виникнення і дії господарські правовідносини поділяються на:
- •3. За взаємним становищем сторін розрізняють:
- •4. За галузями економіки і сфери управління виділяють господарські правовідносини, які виникають і функціонують у сфері:
- •2. Поняття та види підприємницької діяльності.
- •4. Підприємницька діяльність носить систематичний характер, тобто вона повинна здійснюватися постійно впродовж тривалого часу або багаторазово.
- •3. Правові засади державного регулювання підприємницької діяльності.
- •Принципи державного прогнозування:
- •4. Конкуренція у сфері господарювання.
- •Методи державного регулювання господарських відносин.
- •Лекція № 2. Правове регулювання підприємницької діяльності у комерційному обігу.
- •1. Поняття та ознаки господарського законодавства.
- •2. Система господарського законодавства.
- •3. Правовий режим майна суб’єктів господарювання.
- •1. Поняття та ознаки господарського законодавства.
- •2. Система господарського законодавства.
- •3. Правовий режим майна суб’єктів господарювання.
- •Лекція № 3. Підприємництво як спосіб здійснення господарської діяльності.
- •1. Поняття зміст та загальні принципи підприємництва.
- •2. Суб’єкти підприємницької діяльності, обмеження в здійсненні підприємницької діяльності.
- •3. Ліцензування патентування та квотування підприємницької діяльності.
- •1. Поняття зміст та загальні принципи підприємництва.
- •Лекція №4. Утворення та державна реєстрація суб’єктів підприємницької діяльності.
- •2. Утворення та державна реєстрація суб’єктів господарювання.
- •3. Установчі документи.
- •4. Загальний порядок ліквідації або припинення.
- •Лекція № 5. Майнові права суб’єктів підприємницької діяльності.
- •1. Види та організаційно – правові форми підприємств, управління підприємством.
- •1. Підприємства – власники майна мають максимальний обсяг прав:
- •2. Підприємств – не власників майна, правовий титул майна такого підприємства визначається:
- •2. Майно підприємств.
- •3. Об’єднання підприємств та їх управління.
- •4. Державні та комунальні унітарні підприємства.
- •1) Приймає рішення про створення, реорганізацію та ліквідацію підприємств заснованих на державній власності;
- •2) Затверджує їх статути;
- •3) Розробляє стратегію їх розвитку.
- •1) Створюються компетентним органом місцевого самоврядування у розпорядчому порядку;
- •2) При його створенні відокремлюється частина комунальної власності;
- •3) Підприємство належить до сфери управління компетентного органу місцевого самоврядування.
- •Лекція № 6 Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності суб’єктів підприємництва.
- •2. Іноземні інвестиції.
- •3. Спеціальні режими господарювання.
- •Лекція №7. Юридична відповідальність за правопорушення в сфері підприємницької діяльності.
- •У сфері господарювання застосовуються три вида господарських санкцій:
- •Ці підстави, застосовуються за наявності 4 елементів, які називаються умовами господарсько – правової відповідальності:
- •2) Збитки, завданні порушенням господарського зобов’язання або установлених вимог щодо здійснення господарської діяльності;
- •3) Причинний зв’язок між противоправною поведінкою порушника і завданими потерпілому збитками;
- •2. Відшкодування збитків у сфері підприємницької діяльності та забезпечення виконання договірних зобов’язань.
- •3. Штрафні санкції.
- •1) Швидкість їх застосування;
- •4. Альтернативна неустойка, коли за вибором кредитора можуть бути стягнуті:
- •4. Оперативно – господарські санкції.
- •5. Адміністративно – господарські санкції.
- •Комплексна контрольна робота
- •Навчальна дисципліна « Комерційне право»
- •20. Не можуть бути об’єктами оренди:
- •Навчальна дисципліна « Комерційне право» Комплексна контрольна робота
- •Навчальна дисципліна « Комерційне право» Комплексна контрольна робота
4. Оперативно – господарські санкції.
Оперативно – господарські санкції полягають у тому, що за порушення господарських зобов’язань до суб’єктів господарювання та інших учасників господарських відносин мажуть застосовуватися оперативно – господарські санкції, заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушення зобов’язання, що використовуються самими сторонами в односторонньому порядку.
ГКУ як окремий вид санкцій передбачає оперативно-господарські санкції (ст.235-237), зокрема:
- односторонню відмову від виконання зобов’язання управненою стороною, із звільненням її від відповідальності за це – у разі порушення зобов’язання другою стороною;
- відмову від оплати за зобов’язанням, яке виконано неналежним чином або достроково виконано боржником без згоди другої сторони.
Відмова управненої сторони від прийняття виконання зобов’язання, виконаного неналежно, може бути передбачена законом або договором.
В останньому випадку така відмова є оперативно – господарською санкцією, яка має бути узгоджена сторонами і зафіксована у тексті договору.
За порушення господарських зобов’язань до суб’єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно – господарські санкції: заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов’язання, що використовуються самими сторонами зобов’язання в односторонньому порядку.
Оперативно – господарські санкції характеризуються суттєвими особливостями порівняно з іншими видами господарських санкцій, які застосовуються за невиконання або неналежне виконання господарських договорів:
- відшкодування збитків,
- стягнення майнових (штрафних санкцій) – неустойки (штрафу, пені).
Застосування штрафних санкцій, як і відшкодування збитків, завжди тягне настання безпосередніх та несприятливих майнових наслідків для правопорушника.
Оперативні ж заходи впливу мають організаційний характер і безпосередньо спрямовані на перетворення структури правовідношення:
- зміну послідовності виконання зобов’язання,
- припинення або зупинення виконання тощо, хоча в підсумку їх застосування негативно впливає на результати господарської діяльності порушника.
Безпосередня мета застосування оперативно – господарських санкцій полягає не у компенсації кредитору втрат майнового характеру, що сталися внаслідок порушення зобов’язання контрагентом, і навіть не у заходах організаційного характеру, а насамперед у запобіганні виникненню або у мінімізації втрат (збитків) кредитора шляхом припинення правопорушення з боку контрагента та їх превенції.
Оперативно – господарські санкції можуть застосовуватися одночасно з відшкодуванням збитків та стягненням штрафних санкцій, що підвищує превентивний ефект їх застосування.
Застосування оперативно – господарських санкцій не пов’язане з покладенням на правопорушника додаткових правових обтяжень.
До суб’єкта, який порушив господарське зобов’язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно – господарські санкції, застосування яких передбачено договором.
Загальні положення про виконання господарських зобов’язань наголошують, що не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочки виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконане належним чином.
У господарських договорах сторони можуть передбачити використання таких видів оперативно – господарських санкцій:
1) одностороння відмова від виконання свого зобов’язання управненою стороною, із звільненням її від відповідальності за це – у разі порушення зобов’язання другою стороною;
2) відмова від оплати за зобов’язанням, яке виконано неналежним чином або достроково виконано боржником без згоди другої сторони;
3) відстрочення відвантаження продукції чи виконання робіт внаслідок прострочення виставлення акредитива платником, припинення видачі банківських позичок тощо;
3) відмова управненої сторони зобов’язання від прийняття подальшого виконання зобов’язання, порушеного другою стороною, або повернення в односторонньому порядку виконаного кредитором зобов’язання (списання з рахунків боржника в безакцептному порядку коштів сплачених за неякісну продукцію тощо);
4) встановлення в односторонньому порядку на майбутнє додаткових гарантій належного виконання зобов’язань стороною, яка порушила зобов’язання:
- зміна порядку оплати продукції ( робіт, послуг),
- переведення платника на попередню оплату продукції (робіт, послуг) або на оплату після перевірки їх якості тощо;
5) відмова від встановлення на майбутнє господарських відносин із стороною яка порушує зобов’язання.
Перелік оперативно – господарських санкцій, встановлений у частині першій цієї статті, не є вичерпним. Сторони можуть передбачити у договорі також інші оперативно – господарські санкції.
За результатом, який настає внаслідок застосування до несправного контрагента оперативно – господарських санкцій, можна виділити 2 основні групи:
1) заходи, застосування яких приводить до зміни змісту господарського зобов’язання (прав та обов’язків сторін);
2) заходи, застосування яких тягне припинення господарського зобов’язання.
