- •1. За характером правовідносин виділяють:
- •2. За сферою виникнення і дії господарські правовідносини поділяються на:
- •3. За взаємним становищем сторін розрізняють:
- •4. За галузями економіки і сфери управління виділяють господарські правовідносини, які виникають і функціонують у сфері:
- •2. Поняття та види підприємницької діяльності.
- •4. Підприємницька діяльність носить систематичний характер, тобто вона повинна здійснюватися постійно впродовж тривалого часу або багаторазово.
- •3. Правові засади державного регулювання підприємницької діяльності.
- •Принципи державного прогнозування:
- •4. Конкуренція у сфері господарювання.
- •Методи державного регулювання господарських відносин.
- •Лекція № 2. Правове регулювання підприємницької діяльності у комерційному обігу.
- •1. Поняття та ознаки господарського законодавства.
- •2. Система господарського законодавства.
- •3. Правовий режим майна суб’єктів господарювання.
- •1. Поняття та ознаки господарського законодавства.
- •2. Система господарського законодавства.
- •3. Правовий режим майна суб’єктів господарювання.
- •Лекція № 3. Підприємництво як спосіб здійснення господарської діяльності.
- •1. Поняття зміст та загальні принципи підприємництва.
- •2. Суб’єкти підприємницької діяльності, обмеження в здійсненні підприємницької діяльності.
- •3. Ліцензування патентування та квотування підприємницької діяльності.
- •1. Поняття зміст та загальні принципи підприємництва.
- •Лекція №4. Утворення та державна реєстрація суб’єктів підприємницької діяльності.
- •2. Утворення та державна реєстрація суб’єктів господарювання.
- •3. Установчі документи.
- •4. Загальний порядок ліквідації або припинення.
- •Лекція № 5. Майнові права суб’єктів підприємницької діяльності.
- •1. Види та організаційно – правові форми підприємств, управління підприємством.
- •1. Підприємства – власники майна мають максимальний обсяг прав:
- •2. Підприємств – не власників майна, правовий титул майна такого підприємства визначається:
- •2. Майно підприємств.
- •3. Об’єднання підприємств та їх управління.
- •4. Державні та комунальні унітарні підприємства.
- •1) Приймає рішення про створення, реорганізацію та ліквідацію підприємств заснованих на державній власності;
- •2) Затверджує їх статути;
- •3) Розробляє стратегію їх розвитку.
- •1) Створюються компетентним органом місцевого самоврядування у розпорядчому порядку;
- •2) При його створенні відокремлюється частина комунальної власності;
- •3) Підприємство належить до сфери управління компетентного органу місцевого самоврядування.
- •Лекція № 6 Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності суб’єктів підприємництва.
- •2. Іноземні інвестиції.
- •3. Спеціальні режими господарювання.
- •Лекція №7. Юридична відповідальність за правопорушення в сфері підприємницької діяльності.
- •У сфері господарювання застосовуються три вида господарських санкцій:
- •Ці підстави, застосовуються за наявності 4 елементів, які називаються умовами господарсько – правової відповідальності:
- •2) Збитки, завданні порушенням господарського зобов’язання або установлених вимог щодо здійснення господарської діяльності;
- •3) Причинний зв’язок між противоправною поведінкою порушника і завданими потерпілому збитками;
- •2. Відшкодування збитків у сфері підприємницької діяльності та забезпечення виконання договірних зобов’язань.
- •3. Штрафні санкції.
- •1) Швидкість їх застосування;
- •4. Альтернативна неустойка, коли за вибором кредитора можуть бути стягнуті:
- •4. Оперативно – господарські санкції.
- •5. Адміністративно – господарські санкції.
- •Комплексна контрольна робота
- •Навчальна дисципліна « Комерційне право»
- •20. Не можуть бути об’єктами оренди:
- •Навчальна дисципліна « Комерційне право» Комплексна контрольна робота
- •Навчальна дисципліна « Комерційне право» Комплексна контрольна робота
1) Швидкість їх застосування;
2) зручність застосування цієї форми господарсько – правової відповідальності, умовами якої є противоправна поведінка боржника (невиконання або неналежне виконання зобов’язання) та невжиття боржником усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Сферою застосування таких санкцій є договірні відносини (майнова – господарські зобов’язання).
Слід звернути увагу на необхідність розмежування:
- неустойки (штрафу та пені) як способів забезпечення виконання господарського зобов’язання;
- стягнення неустойки (штрафу та пені) як санкції за порушення господарського зобов’язання, тобто як правовий засіб у сфері господарювання.
ГКУ передбачає можливість стягнення штрафних санкцій як у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання, так і у повній, визначеній грошовій сумі, або у кратному розмірі (ч.4 ст.231).
ГКУ визнає господарські санкції лише у вигляді грошової суми (ч.1ст.230).
ЦКУ розглядає як можливий предмет неустойки також рухоме та нерухоме майно (ч.1 ст.551).
У ЦК поняття неустойки вживається як узагальнююче (родове) стосовно понять штрафу та пені, іншими словами як забезпечувальний інститут.
У своєму інформаційному листі ВГСУ робить наступний висновок.
Спеціальні норми ГКУ, які встановлюють особливості регулювання майнових відносин суб’єктів господарювання, підлягають переважному застосуванню перед тими нормами ЦК, які містять відповідне загальне регулювання.
Наприклад, правила ч.1 ст.232 ГКУ, відповідно до якої збитки відшкодовуються в частині, не покритій штрафними санкціями (залікова неустойка), підлягають переважному застосуванню перед правилами ч.1 ст.624 ЦК, відповідно до якої неустойка підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків (штрафна неустойка).
За правилами ЦК:
- штраф обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно - виконаного зобов’язання.
Пеня – у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день простроченого виконання.
Спеціальним видом відшкодування шкоди є сплата річних відсотків за прострочення виконання грошового зобов’язання.
Ст. 625 ЦК передбачає 3% річних з простроченої суми, якщо іншій розмір не встановлений законом або договором. Крім відшкодування збитків, у договорі може також зазначатися неустойка.
Неустойка - це грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредитору в разі невиконання або неналежного виконання зобов’язання.
Неустойка може виражатися пенею або штрафом.
Пеня встановлюється у процентному відношенні до суми порушеного зобов’язання і стягується за кожний день або за інший період.
ГКУ обмежує розмір пені подвійною обліковою ставкою НБУ (ч.2 ст.343), крім цього, законом щодо окремих видів зобов’язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна яких за погодженням сторін не допускається (ч.1 ст. 231).
За загальним правилом ч.1 ст. 624 ЦК України неустойка підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків (штрафна неустойка).
Разом з тим у господарських відносинах слід застосовувати спеціальну норму ч. 1 ст. 232 ГК України, відповідно до якої збитки відшкодовуються в частині не покритій штрафними санкціями ( залікова неустойка).
Відповідно до ч. 2 ст. 232 ГК України законом або договором можуть бути передбачені випадки коли застосовуються інші види неустойки (виключна, штрафна, альтернативна).
Існує чотири види неустойки, і в договорі необхідно вказати, який з цих видів буде застосовуватися.
1. Залікова неустойка, - обов’язок відшкодувати збитки лише в тій частині, в якій вони не покриті неустойкою, або збитки відшкодовуються в частині, не покритій неустойкою.
Застосовується цей вид неустойки в тих випадках, коли ані договір, ані закон нічого не говорить про характер неустойки.
2. Штрафна неустойка передбачає можливість стягнення збитків у повній сумі понад неустойку. Отже у договорі сторони можуть передбачити стягнення неустойки у повному розмірі незалежно від відшкодування збитків.
3. Виключна неустойка передбачає стягнення тільки неустойки або стягнення неустойки без права на відшкодування збитків.