- •1. За характером правовідносин виділяють:
- •2. За сферою виникнення і дії господарські правовідносини поділяються на:
- •3. За взаємним становищем сторін розрізняють:
- •4. За галузями економіки і сфери управління виділяють господарські правовідносини, які виникають і функціонують у сфері:
- •2. Поняття та види підприємницької діяльності.
- •4. Підприємницька діяльність носить систематичний характер, тобто вона повинна здійснюватися постійно впродовж тривалого часу або багаторазово.
- •3. Правові засади державного регулювання підприємницької діяльності.
- •Принципи державного прогнозування:
- •4. Конкуренція у сфері господарювання.
- •Методи державного регулювання господарських відносин.
- •Лекція № 2. Правове регулювання підприємницької діяльності у комерційному обігу.
- •1. Поняття та ознаки господарського законодавства.
- •2. Система господарського законодавства.
- •3. Правовий режим майна суб’єктів господарювання.
- •1. Поняття та ознаки господарського законодавства.
- •2. Система господарського законодавства.
- •3. Правовий режим майна суб’єктів господарювання.
- •Лекція № 3. Підприємництво як спосіб здійснення господарської діяльності.
- •1. Поняття зміст та загальні принципи підприємництва.
- •2. Суб’єкти підприємницької діяльності, обмеження в здійсненні підприємницької діяльності.
- •3. Ліцензування патентування та квотування підприємницької діяльності.
- •1. Поняття зміст та загальні принципи підприємництва.
- •Лекція №4. Утворення та державна реєстрація суб’єктів підприємницької діяльності.
- •2. Утворення та державна реєстрація суб’єктів господарювання.
- •3. Установчі документи.
- •4. Загальний порядок ліквідації або припинення.
- •Лекція № 5. Майнові права суб’єктів підприємницької діяльності.
- •1. Види та організаційно – правові форми підприємств, управління підприємством.
- •1. Підприємства – власники майна мають максимальний обсяг прав:
- •2. Підприємств – не власників майна, правовий титул майна такого підприємства визначається:
- •2. Майно підприємств.
- •3. Об’єднання підприємств та їх управління.
- •4. Державні та комунальні унітарні підприємства.
- •1) Приймає рішення про створення, реорганізацію та ліквідацію підприємств заснованих на державній власності;
- •2) Затверджує їх статути;
- •3) Розробляє стратегію їх розвитку.
- •1) Створюються компетентним органом місцевого самоврядування у розпорядчому порядку;
- •2) При його створенні відокремлюється частина комунальної власності;
- •3) Підприємство належить до сфери управління компетентного органу місцевого самоврядування.
- •Лекція № 6 Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності суб’єктів підприємництва.
- •2. Іноземні інвестиції.
- •3. Спеціальні режими господарювання.
- •Лекція №7. Юридична відповідальність за правопорушення в сфері підприємницької діяльності.
- •У сфері господарювання застосовуються три вида господарських санкцій:
- •Ці підстави, застосовуються за наявності 4 елементів, які називаються умовами господарсько – правової відповідальності:
- •2) Збитки, завданні порушенням господарського зобов’язання або установлених вимог щодо здійснення господарської діяльності;
- •3) Причинний зв’язок між противоправною поведінкою порушника і завданими потерпілому збитками;
- •2. Відшкодування збитків у сфері підприємницької діяльності та забезпечення виконання договірних зобов’язань.
- •3. Штрафні санкції.
- •1) Швидкість їх застосування;
- •4. Альтернативна неустойка, коли за вибором кредитора можуть бути стягнуті:
- •4. Оперативно – господарські санкції.
- •5. Адміністративно – господарські санкції.
- •Комплексна контрольна робота
- •Навчальна дисципліна « Комерційне право»
- •20. Не можуть бути об’єктами оренди:
- •Навчальна дисципліна « Комерційне право» Комплексна контрольна робота
- •Навчальна дисципліна « Комерційне право» Комплексна контрольна робота
2. Утворення та державна реєстрація суб’єктів господарювання.
Порядок створення, державна реєстрація, реорганізація суб’єктів господарювання, що здійснюють комерційну та некомерційну господарську діяльність, визначаються законодавством України.
Суб’єкти, що здійснюють комерційну господарську діяльність можуть створюватися в будь-якій організаційно-правовій формі. Суб’єкт господарювання, що має статус юридичної особи, створюється, як правило, у добровільному порядку шляхом його заснування або реорганізації діючого.
Водночас, закон може встановлювати певні обмеження щодо здійснення підприємницької діяльності у певній організаційно-правовій формі, наприклад, страхові організації не можуть створюватися у формі товариства з обмеженою відповідальністю.
Відповідно до господарського законодавства необхідною умовою здійснення всіх видів підприємницької діяльності є державна реєстрація її суб’єктів, а для окремих видів діяльності – ліцензування.
Суб’єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа – підприємець у порядку, визначеному законом.
Відкриття суб’єктом господарювання філій (відділень), представництв без створення юридичної особи не потребує їх державної реєстрації.
Відомості про відокремлені підрозділи суб’єктів господарювання залучаються до її реєстраційної справи та включаються до Єдиного державного реєстру, в порядку визначеному законом.
Державна реєстрація суб’єкта – це процес його легітимації – юридично обов’язкової умови реалізації права на здійснення господарської діяльності. Вона здійснюється шляхом включення (внесення) запису про суб’єкта в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців ( ЄДР) з видачею зареєстрованому суб’єкту офіційного свідоцтва про державну реєстрацію.
Державна реєстрація суб’єктів – це посвідчення факту створення або припинення юридичної особи, факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичної особи, а також вчинення інших реєстраційних дій передбачених законом, шляхом внесення відповідних записів до ЄДР.
Порядок проведення державної реєстрації суб’єктів включає:
- перевірку комплектності документів, які подаються державному реєстратору;
- повноти відомостей, що вказані в реєстраційній картці;
- перевірку документів, які подаються державному реєстратору, на відсутність підстав для відмови у проведенні реєстрації;
- внесення відомостей про суб’єкта до ЄДР;
- оформлення і видача свідоцтва про державну реєстрацію та виписки з ЄДР.
Питання державної реєстрації суб’єктів господарювання регулюється ст. 58 ГКУ та Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» від 15 травня 2003 р.
Основне призначення державної реєстрації:
1) державний облік суб’єктів підприємницької діяльності;
2) збір публічно-достовірних даних про їх правове, майнове та організаційне становище;
3) здійснення контролю за законністю виникнення, зміни та припинення правового статусу підприємця.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» державна реєстрація юридичних та фізичних осіб-підприємців проводиться державним реєстратором виключно у виконавчому комітеті міської ради міста обласного значення, або у районній, районній у містах Києві та Севастополі державній адміністрації за місцезнаходженням юридичної особи або за місцем проживання фізичної особи-підприємця.
Відповідно до закону державний реєстратор – посадова особа, яка здійснює державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Державний реєстратор на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці наділений такими повноваженнями:
- проводити державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців;
- проводити резервування найменувань юридичних осіб;
- передає органам статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування повідомлення та відомості з реєстраційних карток про вчинення реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, у тому числі щодо створення або ліквідації відокремлених підрозділів юридичних осіб;
- формує, веде та забезпечує зберігання реєстраційних справ;
- здійснює оформлення та видачу свідоцтв про державну реєстрацію, а також їх заміну;
- оформлює та видає виписки, довідки з Єдиного державного реєстру;
- проводить державну реєстрацію змін до установчих документів юридичних осіб та державну реєстрацію зміни імені або місця проживання фізичних осіб-підприємців;
- проводить державну реєстрацію припинення юридичних осіб та державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичними особами - підприємцями;
- звертатися до суду із з’явою про зміну мети установи у встановленому законом порядку.
Для державної реєстрації суб’єкта підприємницької діяльності – юридичної особи власник, уповноважений ним орган чи особа особисто або поштою подають до органу державної реєстрації такі документи:
1) рішення власника (власників) майна або уповноваженого ним органу про створення юридичної особи;
2) установчі документи, передбачені законом для відповідного виду юридичних осіб;
3) реєстраційну карту встановленого зразка, яка є одночасно заявою про державну реєстрацію;
4) документ, що засвідчує сплату засновником (засновниками) внеску до статутного фонду суб’єкта господарювання в розмірі передбаченому законом.
5) документ, що засвідчує внесення плати за державну реєстрацію; 6) рішення Антимонопольного комітету про згоду на створення, реорганізацію суб’єктів господарювання у випадках передбачених законом;
7) звіт про проведення підписки на акції, який засвідчено Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, для відкритих акціонерних товариств;
8) копія Державного акту про право приватної власності засновника на землю або копія Державного акту на право постійного користування землею засновником, або нотаріально засвідчена копія договору про користування землею засновником, зокрема на умовах оренди;
9) документ про підтвердження реєстрації іноземної особи в країні її місцезнаходження, зокрема витяг із торговельного, банківського або судового реєстру, для юридичної особи, засновником якої є іноземна юридична особа.
За наявності всіх документів, відповідно до закону, орган державної реєстрації зобов’язаний протягом не більше 3-х робочих днів для юридичної особи і не більше 2-х робочих днів для фізичної особи з дня подання документів внести дані реєстраційної картки до реєстру суб’єктів підприємницької діяльності та видати свідоцтво про державну реєстрацію встановленого зразка.
На захист своїх прав підприємець має право оскаржити у судовому порядку відмову в реєстрації, а також неналежне виконання органом державної реєстрації обов’язку по реєстрації, зокрема неправомірне ухилення від здійснення її у встановлений термін.
Заміна свідоцтва про державну реєстрацію проводиться у разі:
- внесення змін до установчих документів юридичної особи, якщо ці зміни пов’язані із зміною імені та/або місцезнаходження юридичної особи;
- внесення змін до відомостей про фізичну особу-підприємця, якщо ці зміни пов’язані із зміною імені та/або місця проживання фізичної особи-підприємця;
- втрати або пошкодження свідоцтва про державну реєстрацію.
Заміна свідоцтва про державну реєстрацію у зв’язку з його втратою або пошкодженням здійснюється протягом 2-х робочих днів з дня надходження документів.
У разі внесення до установчих документів змін, пов’язаних із зміною складу засновників (учасників) суб’єкта підприємницької діяльності, подаються оформлені згідно з вимогами законодавства документи, що засвідчують:
1) добровільний вихід юридичної особи зі складу засновників – подається копія рішення засновника, а фізичної особи – нотаріально засвідчена заява;
2) примусове виключення засновника – рішення уповноваженого на це органу. За проведення державної реєстрації справляється реєстраційний збір у такому розмірі:
- 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – за проведення державної реєстрації юридичної особи;
- 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – за проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця.
